Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2020 року

Київ

справа №826/3140/16

адміністративне провадження №К/9901/56043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 826/3140/16

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства закордонних справ України,

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року (суддя-доповідач Мельничук В.П., судді Лічевецький І.О., Ісаєнко Ю.А.),

У С Т А Н О В И В:

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства закордонних справ України (далі - відповідач, МЗС України), у якому з урахуванням поданих протягом розгляду справи заяв про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ МЗС України № 71-ос від 14 січня 2016 року про його звільнення;

- поновити ОСОБА_1 на посаді в.о. начальника Управління зв`язків із світовим українством;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- зобов`язати МЗС України внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про недійсність запису про звільнення;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 462 мінімальні заробітні плати в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, а також судові витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу;

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, що проявилася у неоформлені наказу про надання позивачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов`язати відповідача видати такий наказ з 29 березня 2016 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати поновлення на посаді;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом місяця від дати його ухвалення.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. На виконання ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій зазначив, що у випадку неприйняття судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2613,60 грн, він частково відмовляється від апеляційної скарги та позовних вимог виключно в частині стягнення з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, у розмірі 462 мінімальних заробітних плат та просив відкрити апеляційне провадження в іншій частині апеляційної скарги та позовних вимог, повернувши судовий збір у розмірі 2613,60 грн.

6. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року відмовлено у прийнятті часткової відмови від позову та апеляційної скарги за заявою ОСОБА_1 .

7. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року у цій справі повернуто особі, яка її подала.

8. Повертаючи апеляційну скаргу позивачу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 мав сплатити судовий збір у розмірі 12 000 грн, разом з тим ним сплачено 2613,60 грн, отже позивачем не усунуто зазначені в ухвалі суду від 11 квітня 2018 року недоліки апеляційної скарги в установлений судом строк.

9. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не отримана, а конверт із направленням цієї ухвали повернувся до суду із відміткою «За закінченням встановленого строку зберігання».

ІІІ. Касаційне оскарження

10. 12 липня 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, в якій скаржник просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційної інстанції для розгляду по суті.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року про повернення апеляційної скарги прийнята з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, щодо необхідності сплати судового збору за позовні вимогі про стягнення моральної шкоди.

12. Крім того у касаційній скарзі позивач зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги прийнята без виклику сторін та на адресу позивача не направлялась.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2018 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Желтобрюх І.Л. суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року та витребувано справу № 826/3140/16 із Окружного адміністративного суду міста Києва.

14. Від Міністерства закордонних справ 16 серпня 2018 року надійшов відзив на касаційну скаргу.

15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

16. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що вимога про відшкодування моральної шкоди є окремою вимогою майнового характеру за яку необхідно сплачувати судовий збір.

17. До Верховного Суду справа № 826/3140/16 надійшла 13 вересня 2018 року.

18. 12 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О.В., Радишевську О.Р.

ІІІ. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

23. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

24. Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

25. Згідно з вимогами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

26. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

27. Відповідно до пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

28. Так, згідно з частиною першою статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

ІV. Позиція Верховного Суду

29. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

30. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

31. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України оскільки до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

32. 19 травня 2018 року до суду апеляційної інстанції повернувся конверт із направленням позивачу вищезазначеної ухвали із приміткою «За закінченням встановленого строку зберігання».

33. Разом з тим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто позивачу відповідно до вимог статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з не усуненням позивачем недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

34. Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

35. Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

36. В свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

37. Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.

38. Подібна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18.

39. Верховний Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

40. Таким чином Верховний Суд вважає, що повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків апеляційної скарги, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк.

41. Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем копії ухвали суду від 11 квітня 2018 року про залишення його апеляційної скарги без руху.

42. Ознайомлення позивачем з матеріалами справи є доказами лише його обізнаності щодо існування цієї ухвали. Між тим, відповідно до змісту ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачу надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання, а не з дня ознайомлення з цією ухвалою.

43. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не вжиття судом апеляційної інстанції всіх можливих заходів щодо вручення ОСОБА_1 ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та не врахування на час прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху не вручена, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

44. Частиною 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

45. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року в справі № 826/3140/16 скасувати.

3. Адміністративну справу № 826/3140/16 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі направити для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська