Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.06.2018 року у справі №820/6335/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2021 року

Київ

справа №820/6335/17

адміністративне провадження №К/9901/52783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Ейвім" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 (суддя - Спірідонов М. О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 (головуючий суддя - Калиновський В. А., судді - Бондар В. О., Калитка О. М. ) у справі №820/6335/17.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Ейвім" (далі - ТОВ "ВО "Ейвім") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 01.03.2017 № 0000241404 та № 0000251404.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від
14.05.2018, позов задоволено.

При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що в діях позивача, як учасника господарських відносин, не встановлено протиправної поведінки, збитків державі і вини в порушенні правил здійснення господарської діяльності, оскільки останній вживав належні від нього заходи для повернення валютної виручки, вів претензійну роботу, внаслідок якої відбувалося поступове погашення боргів. Затримка в поверненні валютної виручки за укладеними контрактами виникла не з вини позивача, а з вини контрагента позивача - нерезидента, що не заперечувалось сторонами по справі. Таким чином, в даному випадку, враховуючи вимоги статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України згідно якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини який в рішеннях у справах "Інтерсплав проти України ", "Бізнес Супорт Сентре проти Болгарії", "Булвес АТ проти Болгарії", які є джерелом права в Україні, суди дійшли висновку про неприпустимість залучення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії, тобто наполягає на дотриманні правил індивідуальної відповідальності. Нарахування пені контролюючим органом за відсутності протиправної поведінки і вини платника у порушенні його контрагентами строків розрахунків в іноземній валюті та за даних обставин, коли платник вживав достатні і успішні заходи для стягнення заборгованості зі своїх боржників, позбавлене розумних підстав. У даному випадку не забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідними умовами захисту основних прав підприємства, оскільки в діях ТОВ "ВО "Ейвім" відсутні протиправна поведінка та вина.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Харківській області посилається на те, що при вирішення даного спору судами попередніх інстанцій не враховано, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" містить вичерпний перелік підстав для звільнення від нарахування пені за порушення валютного законодавства. Проте, жодних документів, які б підтверджували звернення платника до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи інших органів, які б надавали право на звільнення від відповідальності, позивачем не надано.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, Київською ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВО "Ейвім" з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 27.01.2016 № 1_2016 за період з 27.01.2016 по 30.12.2016, від 19.04.2016 № 2_2016 за період з 19.04.2016 по 30.12.2016, від
10.06.2016 № 4_2016 за період з 10.06.2016 по 30.12.2016, від 07.07.2016 № 5_2016 за період з 07.07.2016 по 30.12.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.01.2017 № 148/20-31-14-01-07/35244910, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ТОВ "ВО "Ейвім":

статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", по зовнішньоекономічним контрактам від
27.01.2016 № 1_2016, від 19.04.2016 №2_2016, від 10.06.2016 № 4 _2016,07.07.2016 № 5 _2016;

статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" із змінами та доповненнями, в частині порушення строків декларування валютних цінностей, що знаходяться за межами України станом на 01.10.2016 по контракту від 19.04.2016 № 2_2016

На підставі названого акту перевірки від 16.01.2017 ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2017 № 0000241404, яким застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 368227,62 грн., та податкове повідомлення-рішення від
01.03.2017 № 0000251404, яким застосовано штрафні санкції за порушення порядку та строків декларування валютних цінностей у розмірі 170,00 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності-з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною четвертою вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, пунктом 1 постанови Національного банку України від 14.09.2016 № 386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Строк дії з 15.09.2016-15.12.2016.

Згідно пунктом 1 постанови Національного банку України від 13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", і здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів. Строк дії з 16.12.2016-15.06.2017.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.05.2017 №41 Про внесення змін до деяких нормативно - правових актів Національного банку України внесено зміни до Постанови Правління Національного банку України від
13.12.2016 № 410 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України пункт 1 виключено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та підприємством - нерезидентом ООО "Компанія Ариан" (Росія) протягом перевіряємого періоду було укладено контракти, а саме:

ТОВ "ВО "Ейвім" - Продавець та ООО "Компанія Ариан" (Росія) - Покупець, укладено контракт від 27.01.2016 № 1_2016 на поставку товарів, (поршень верхній, поршень нижній). Загальна сума Контракту становить 98 000,00 дол. США. Умови оплати визначені п. 5 зазначеного Контракту, а саме: п. 5.1 визначає: перший платіж в розмірі 25% від суми, що вказана в контракті, сплачується Покупцем протягом 3-х банківських днів, з моменту підписання Контракту. Другий платіж в розмірі 75 % від суми, що вказана в контракті, сплачується Покупцем протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання письмового повідомлення Продавцем про готовність товару до відвантаження. Пунктом 9 контракту від 27.01.2016 № 1_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів.

Нa виконання вимог Контракту від 27.01.2016 № 1_2016 на адресу нерезидента відвантажено товар - поршень верхній згідно МД від 18.03.2016 № 807120000/2016/000497 на загальну суму 44100 дол. США або 1 177 468,90 грн. МД від 14.06.2016 № 807100000/2016/022155 на загальну суму 36652,0 дол. США або 915152,09 грн.

Пунктом 8 контракту від 27.09.2016 № 6_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Пунктом 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

У зв'язку із тим, що сума боргу була невеликою (становить 264,0 дол. США) і неспівставною із витратами на юристів, судовий збір, поїздки до Росії, переклад документів, поштовими та іншими витратами, ТОВ "ВО "Ейвім" було прийнято рішення не звертатися до суду і продовжувати позасудову роботу, а саме: в зв'язку із несвоєчасним виконанням ООО "Компанія Ариан" (Росія) умов контракту від
27.01,2016 № 1_-2016 щодо своєчасності термінів оплати за поставлену продукцію, відповідно до пункту 8 укладеного Контракту та керуючись п.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, директором ТОВ "ВО "Ейвім" на адресу ООО "ЦЕНТУР" (Росія) щомісячно до нерезидента надсилались претензії з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій, наведені вище положення контрактів та обставини взаємовідносин позивача із своїми контрагентами, що викладені нижче, свідчать про те, що позивач мав підстави вважати звернення до суду неефективним способом стягнення боргу.

Також судами встановлено, що ТОВ "ВО "Ейвім" - Продавець та ООО "ЦЕНТУР" (Росія) - Покупець, укладено контракт від 19.04.2016 № 2_2016 на поставку товарів (вузлів та запасних частин до локомотивів згідно специфікацій). Загальна сума Контракту становить 2 304 900,0 руб. РФ. Умови оплати визначені п. З зазначеного Контракту, а саме: п. 3.2 визначає, що оплата товару проводиться покупцем протягом 180 календарних днів з дня поставки товарів в безготівковій формі, в рублях РФ на розрахунковий рахунок Постачальника. Пунктом 8 контракту від
19.04.2016 № 2_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Всі спори, що виникають з зазначеного контракту, або в зв'язку з ним, підлягають врегулюванню відповідно до "Договору про порядок з'ясування спорів, що пов'язані з виконанням господарської діяльності" (Київ 1992р. ).

На виконання вимог Контракту від 19.04.2016 № 2_2016 на адресу нерезидента відвантажено товар - шестерня водяного насосу, помпа паливопрокачуюча, колесо робоче, вал повітродувки згідно МД від 20.04.2016 № 807120000/2016/000711 на загальну суму 2304900,0 руб. РФ або 893333,14 грн.

ООО "ЦЕНТУР" (Росія) перераховано грошові кошти позивачу за поставлену продукцію
02.09.2016 в сумі 1 304 900,0 руб. РФ, 05.12.2016 в сумі 1 000 000 руб. РФ.

Всього перераховано грошових коштів підприємством-нерезидентом на розрахунковий рахунок позивача 2 304 900,0 руб. РФ. Станом на дату акту перевірки дебіторська або кредиторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту - відсутня.

Як зазначено в акті перевірки, граничний термін надходження валютної виручки на рахунок ТОВ "ВО "Ейвім" за відвантажений товар згідно Контракту від 19.04.2016 №2_2016-19.07.2017.

Пунктом 8 контракту від 19.04.2016 №2_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Пунктом 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням ООО "ЦЕНТУР" (Росія) умов контракту від
19.04.2016 № 2_2016 щодо своєчасності термінів оплати за поставлену продукцію, відповідно до пункту 8 укладеного Контракту та керуючись п.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, директором ТОВ "ВО "Ейвім" на адресу ООО "ЦЕНТУР" (Росія) щомісячно до нерезидента надсилались претензії з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення, а саме: вих. № 2007/1-2016 від 20.07.2016, вих. № 0108/1-2016 від 01.08.2016, вих. № 1608/1-2016 від 16.08.2016, вих. № 0509/1-2016 від 05.09.2016, вих. № 3009/1-2016 від 30.09.2016, вих. № 1410/1-2016 від 14.10.2016 вих. № 0911/1-2016 від 09.11.2016, вих. № 0912/1-2016 від 09.12.2016.

Нерезидентом на виконання отриманих претензій була погашена заборгованість
02.09.2016, в сумі 1 304 900,0 руб. РФ, 05.12.2016 в сумі 1 000 000 руб. РФ.

ТОВ "ВО "Ейвім" - Продавець та ООО "ЦЕНТУР" (Росія) - Покупець укладено контракт від 10.06.2016 № 4_2016 на поставку товарів (вузлів та запасних частин до локомотивів згідно специфжації). Загальна сума Контракту становить 660 000,0
руб. РФ. Умови оплати визначені п. 3 зазначеного Контракту, а саме: п. 3.2 визначає, що оплата товару проводиться покупцем протягом 180 календарних днів з дня поставки товарів в безготівковій формі в рублях РФ на розрахунковий рахунок Постачальника. Також, пунктом 8 контракту від 10.06.2016 № 4_2016 визначений порядок врегулювання cпopiв, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Bci спори, що виникають з зазначеного контракту, або в зв'язку з ним, підлягають врегулюванню відповідно до "Договору про порядок з'ясування спорів, що пов'язані з виконанням господарської діяльності" (Київ 1992р. ).

На виконання вимог Контракту від 10.06.2016 № 4_2016 на адресу нерезидента відвантажено товар - насос маслопрокачуючий, шестерня згідно МД від 10.06.2016 № 807100000/2016/021660 на загальну суму 660 000,0 руб. РФ або 258 885 грн.

ООО "ЦЕНТУР" (Росія) перераховано грошові кошти позивачу за поставлену продукцію
06.12.2016 в сумі 660 000,0 руб. РФ. Всього перераховано грошових коштів підприємством-нерезидентом на розрахунковий рахунок позивача 660 000,0 руб. РФ.

Станом на дату акту перевірки та подання позову не обліковується дебіторська або кредиторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту від 10.06.2016 № 4_2016. Як зазначено в акті перевірки, граничний термін надходження валютної виручки на рахунок ТОВ "ВО "Ейвім" за вивантажений товар згідно Контракту від
10.06.2016 №4_2016-08.10.2016.

Пунктом 8 контракту від 10.06.2016 № 4_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Пунктом 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

У зв'язку із несвоєчасним виконанням ООО "ЦЕНТУР" (Росія) умов контракту від
10.06.2016 № 4_2016 щодо своєчасності термінів оплати за поставлену продукцію, відповідно до пунтку 8 заключеного Контракту та керуючись п.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, директором ТОВ "ВО "Ейвім" на адресу ООО "ЦЕНТУР" (Росія) щомісячно до нерезидента надсилались претензії з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення, а саме: вих. № 1410/1-2016 від 14.10.2016, вих. №0911/1-2016 від 09.11.2016, вих. № 0912/1-2016 від 09.12.2016 Нерезидентові на виконання отриманих претензій була погашена заборгованість
06.12.2016 в сумі 660 000.0 руб. РФ.

ТОВ "ВО "Ейвім" - Продавець та ООО "ЦЕНТУР" (Росія) - Покупець укладено контракт від 07.07.2016 № 5_2016 на поставку товарів (вузлів та запасних частин до локомотивів згідно специфікацій). Загальна сума Контракту становить 1 569 500,0

руб. РФ. Умови оплати визначені п. 3 зазначеного Контракту, а саме: п. 3.2 визначає, що оплата товару проводиться покупцем протягом 180 календарних днів з дня поставки товарів в безготівковій формі, в рублях РФ на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 8 контракту від 07.07.2016 № 5_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Всі спори, що виникають з зазначеного контракту, або в зв'язку з ним, підлягають врегулюванню відповідно до "Договору про порядок з'ясування спорів, що пов'язані з виконанням господарської діяльності" (Київ 1992р. ).

На виконання вимог Контракту від 07.07.2016 № 5_2016 на адресу нерезидента відвантажено товар - паливний насос, шестерня, частини теплообмінника. Кран індикаторний згідно МД від 08.07.2016 № 807100000/2016/025767 на загальну суму 1569500,00 руб. РФ або 608071,39 грн.

ООО "ЦЕНТУР" (Росія) перераховано грошові кошти позивачу за поставлену продукцію
06.12.2016 в сумі 669 500,0 руб. РФ., 28.12.2016 в сумі 200 000,0 руб. РФ,
25.01.2017 в сумі 70000,0 руб. РФ, 13.02.2017 в сумі 500 000 руб. РФ. та згідно платіжних доручень 90000,0 руб. РФ, 40000,0 руб. РФ. Всього перераховано грошових коштів підприємством-нерезидентом на розрахунковий рахунок позивача 1 569 500,0 руб. РФ. Станом на дату акту перевірки та подання позову не обліковується дебіторська або кредиторська заборгованість по зовнішньоекономічному контракту від 07.07.2016 № 5_2016. Як зазначено в акті перевірки, граничний термін надходження валютної виручки на рахунок ТОВ "ВО "Ейвім" за відвантажений товар згідно Контракту від 07.07.2016 №5_2016-05.11.2016.

Пунктом 8 контракту від 07.07.2016 № 5_2016 визначений порядок врегулювання спорів, в якому зазначено, що всі спори, пов'язані з виконанням даного Контракту повинні бути врегульовані Покупцем та Постачальником шляхом переговорів. Пунктом 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Отже, в зв'язку із несвоєчасним виконанням ООО "ЦЕНТУР" (Росія) умов, контракту від 07.07.2016 № 5_2016 щодо своєчасності термінів оплати за поставлену продукцію, відповідно до пункту 8 укладеного Контракту та керуючись п.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, директором ТОВ "ВО "ЕІЙВІМ" на адресу ООО "ЦЕНТУР" (Росія) щомісячно до нерезидента надсилались претензії з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення, а саме: вих. № 0911/1-2016 від 09.11.2016, вих. № 0912/1-2016 від 09.12.2016, вих. № 2012/1-2016 від 20.12.2016, вих. № 2916/1-2016 від 29.12.2016, вих. № 0501/1-2017 від 05.01.2017, вих. № 3001/1-2017 від 30.01.2017, вих. № 0103/1-2017 від 01.03.2017, вих. № 2403/1-2017 від 24.03.2017, вих. № 1004/1-2017 від 10.04.2017, вих. № 2804/1-2017 від 28.04.2017, вих. № 1105/1-2017 від 11.05.2017, вих. № 0106/1-2017 від 01.06.2017 вих. № 1906/1-2017 від 19.06.2017. Нерезидентом на виконання отриманих претензій була погашена заборгованість в сумі 130 000,0 руб. РФ.

Позивач не заперечував встановлених перевіркою та відображених в акті порушень строків проведення розрахунків за експортними операціями з вказаними вище контрагентами. Також сторонами по справі не заперечувалось, що затримка в поверненні валютної виручки за вище зазначеними контрактами виникла не з вини позивача, а з вини контрагента позивача - нерезидента.

Відповідно до положень статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або встановлених Національним банком України відповідно до статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару.

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або встановлені Національним банком України відповідно до статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або встановлених Національним банком України відповідно до статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Отже, підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

При цьому слід зазначити, що ведення претензійної роботи (надсилання позивачем претензій на адресу контрагента з проханням погасити заборгованість протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення), невстановлення судом протиправної поведінки, збитків держави, вини в порушенні правил здійснення господарської діяльності у розумінні статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не є обставиною, за наявності якої резидент звільняється від сплати пені за порушення відповідних строків повернення валютної виручки.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи щодо порушення строків повернення валютної виручки, Верховний Суд зазначає, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення 01.03.2017 № 0000241404, яким застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 368227,62 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність нарахування пені згідно податкового повідомлення-рішення
01.03.2017 № 0000241404 не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо застування штрафу в розмірі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 01.03.2017 № 0000251404 слід зазначити наступне.

Пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.

Тобто, відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" органи державної податкової служби не наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету, відповідні санкції застосовуються Національним банком України.

За таких обставин, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про протиправність прийняття ГУ ДФС у Харківській області податкового повідомлення-рішення від 01.03.2017 № 0000251404.

Відповідно до частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі №820/6335/17 в частині задоволення позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 01.03.2017 № 0000241404 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від
25.01.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
14.05.2018 у справі №820/6335/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду