Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 січня 2019 року

Київ

справа №814/2089/16

адміністративне провадження №К/9901/15919/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (суддя - Біоносенко В.В.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (головуючий суддя - Запорожан Д.В., судді Романішина В.Л., Шляхтицького О.І.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,

про скасування наказу та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Національній поліції України в Миколаївській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП від 19.09.16 №264 о/с про її звільнення з поліції;

- поновити позивача на посаді інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу ГУНП в Миколаївській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Головне управління Національної поліції в Миколаївській області звернулось до Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить ці рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на скорочення штату внаслідок скорочення тимчасових штатів ГУНП в Миколаївській області. Вважає, що звільнення зі служби в поліції врегульовано спеціальним законодавством, а не нормами Кодексу законів про працю України. Зазначає, що спеціальне законодавство вимагає від керівника органу поліції дотримання певної процедури, а саме: попередження про можливість скорочення, врахування керівником досвіду роботи та ставлення до виконання службових обов'язків, що було враховано при вирішенні питання про працевлаштування позивача на посаду постійного штату. При цьому, посилається на те, що скаржником враховано протокол атестаційної комісії про службову невідповідність ОСОБА_2 ОП №15.00004450.0023380 від 09.03.2016р. Вважає, що цей протокол атестаційної комісії був правомірно використаний при вирішення питання про звільнення позивача.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.11.15 ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

09.03.16 атестаційною комісією № 1 ГУНП в Миколаївській області ухвалене рішення про те, що ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

28.03.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №58 о/с ОСОБА_2 було звільнено з поліції через службову невідповідність, на підставі висновків атестаційної комісії №1 від 09.03.16.

01.07.16 постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №814/620/16 наказ №58 від 28.03.16 визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_2 поновлено на посаді інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

15.07.16 наказом ГУНП в Миколаївській області №184 о/с на підставі постанови МОАС від 01.07.16, позивача поновлено на посаді інспектора з режиму секретності Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

19.09.16 наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №264 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за ст.77 ч.1 п.4 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Відповідно до ст.58 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Відповідно до п.5 ч.10 ст.62 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.

Таким чином, гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються у тому числі і на поліцейських.

Судами встановлено, що ніякої реорганізації у ГУНП в Миколаївській області не відбувалось. Замість 3263 посад тимчасового штату, уведено не меншу кількість посад постійного штату.

Встановлена законодавством можливість зміни штатного розкладу територіального органу поліції з одночасним затвердженням іншого, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню поліцейських на посади за новим штатним розкладом. Це зобов'язання ГУНП в Миколаївській області не виконало, трудові гарантії позивача як працівника порушені.

Окрім цього ч.2 ст.68 Закону України "Про Національну поліцію" передбачається право поліцейського бути призначеним у разі скорочення його посади на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Судами встановлено, що підставами для звільнення позивача є не реорганізація та скорочення штатів, а наявність стосовно неї висновку атестаційної комісії від 09.03.16 про те, що ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Позивачу не було запропоновано жодних посад, а її звільнення скаржник обґрунтовує наявністю негативних висновків атестаційної комісії, які, на його думку, заважають позивачу подальшому проходженню служби в поліції.

Суд наголошує, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.07.16 по справі №814/620/16 вже надано оцінку зазначеному висновку атестаційної комісії. Судом задоволено позов ОСОБА_2, скасовано наказ про звільнення її з поліції саме з мотивів того, що атестація позивача проведена всупереч вимогам Закону, висновки про її службову невідповідність необґрунтовані та протиправні.

Та обставина, що відповідач обґрунтовує звільнення ОСОБА_2 відсутністю судового рішення про скасування висновків атестаційної комісії, які, на його думку, заважають позивачу подальшому проходженню службу в поліції, як раз свідчить на користь того, що реальними підставами звільнення у цьому випадку є не реорганізація чи скорочення штатів, а намагання відповідача повторно звільнити поліцейського за результатами атестації, ігноруючи при цьому висновки суду про протиправність такого звільнення.

Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що наказ відповідача про звільнення позивача прийнято протиправно, а тому позовні вимоги підлягали задоволенню.

Доводи скаржника, що ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю на законність оскаржуваних судових рішень не впливає, оскільки виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу та Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі №826/808/16.

Посилання скаржника на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в ньому роз'яснення були зроблені з урахуванням частини третьої статті 117 КЗпП, яку виключено на підставі Закону України від 20 грудня 2005 року № 3248-IV «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України».

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд, вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич