Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.02.2021 року у справі №340/1917/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

справа №340/1917/20

адміністративне провадження №К/9901/5011/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державної судової адміністрації України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Юрко І. В. (доповідач), суддів Білак С. В., Чабаненко С. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кропивницького апеляційного суду, у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ голови Кропивницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року №10 в частині пункту 1, саме про обмеження нарахування та виплати суддівської винагороди за квітень 2020 року, починаючи з 18 квітня 2020 року, застосоване до судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 із застосуванням обмеження нарахування у сумі 47320 грн;

- зобов'язати Кропивницький апеляційний суд провести нарахування та виплату позивачеві суддівської винагороди на підставі частин 2 , 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі-Закон №1402-VIII) виходячи з базового розміру посадового окладу судді 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, що становить 115610 грн, і щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу, як такому, стаж роботи якого становить понад 30 років, з урахуванням утримання із цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їхній виплаті за період з 18 квітня 2020 року до завершення місяця, у якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України, з урахуванням раніше виплачених сум;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є суддею Кропивницького апеляційного суду і за період з 01 січня 2020 року до 17 квітня 2020 року йому була нарахована та виплачена суддівська винагорода, розмір якої визначався відповідно до статті 130 Конституції України та ~law38~.

Проте з 18 квітня 2020 року ОСОБА_1 не отримує суддівську винагороду в розмірі, встановленому статтею 130 Конституції України та ~law39~, через введення обмеження, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року №294-IX (далі-Закон №294-IX) у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" від 13 квітня 2020 року №553-IX (далі-Закон №553-IX), у зв'язку з чим головою Кропивницького апеляційного суду 29 квітня 2020 року видано наказ №10. ОСОБА_1 вказує на те, що нарахування та виплата йому з 18 квітня 2020 року суддівської винагороди не відповідно до статті 130 Конституції України та ~law42~ призвело до зменшення її розміру, що є порушенням його прав та гарантій.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА України).

4. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу голови Кропивницького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року №10 "Про оплату праці суддів" стосовно судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1.

Зобов'язано Кропивницький апеляційний суд нарахувати та виплатити судді Кропивницького апеляційного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду (враховуючи раніше виплачені суми, з урахуванням податків і зборів) за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року, без застосування обмеження, установленого ~law43~. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині присудження виплати суддівської винагороди у межах суми за один місяць звернуто до негайного виконання.

5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновків про протиправність ~law44~ у редакції ~law45~, суперечить вимогам статті 130 Конституції України та ~law46~.

6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу ДСА України задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

7. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Кропивницький апеляційний суд - як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не мав правових підстав для нарахування і виплати позивачеві суддівської винагороди поза межами видатків державного бюджету та без застосування обмеження, установленого ~law47~ у редакції ~law48~. Відповідач не мав об'єктивної можливості для не прийняття оскаржуваного наказу щодо обмеження суддівської винагороди на виконання ~law49~.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та залишити без змін рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року.

9. Як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник послався на пункт 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: неправильне застосування судом норм матеріального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, з-поміж іншого, вказує на те, що нарахування та виплата йому в спірний період суддівської винагороди не відповідно до статті 130 Конституції України та ~law50~ призвело до зменшення її розміру, що є порушенням його прав та гарантій.

IV. Позиція інших учасників справи

11. Відзивів на касаційну скаргу не подано.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О. В., суддів Радишевської О. Р., Уханенка С. А. ухвалою від 23 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О. В. від 14 грудня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 16 грудня 2021 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. ОСОБА_1 працює на посаді судді Кропивницького апеляційного суду.

15. Наказом голови Кропивницького апеляційного суду від 22 серпня 2019 року №32-к "Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років судді ОСОБА_1" з 01 вересня 2019 року позивачеві встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу, як такому, що має стаж роботи більше 30 років.

16.29 квітня 2020 року голова Кропивницького апеляційного суду видав наказ №10 "Про оплату праці суддів", ~law51~, застосувати до частини суддівської винагороди, починаючи з 18 квітня 2020 року, пропорційно до кількості відпрацьованих у місяці робочих днів/годин, виходячи з фактично відпрацьованого часу з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу та інших надбавок і доплат).

17. За період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року суддівську винагороду ОСОБА_1 нараховано та виплачено із застосуванням обмеження, установленого ~law52~ у редакції ~law53~.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

18. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

20. У статті 130 Конституції України закріплено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

21. У преамбулі ~law54~ зазначено, що ~law55~ визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

22. За приписами ~law56~ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до ~law57~ можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

23. Відповідно до ~law59~ суддівська винагорода регулюється ~law60~ та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

24. Згідно із ~law61~ суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено ~law62~. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

25. Відповідно до ~law63~ (яка згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року №4-р/2020 діє у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII) базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 55 (75 - згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" від 13 липня 2021 року №1629-IX) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

26.18 квітня 2020 року набрав чинності ~law66~, згідно з ~law67~ доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - у редакції, яка діяла до ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020): "установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Зазначене обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення особам із числа осіб, зазначених у частині першій цієї статті, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС). Перелік відповідних посад встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина друга). Обмеження, встановлене у частині першій цієї статті, застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (крім осіб, встановлених у переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до частини другої цієї статті; частина третя)".

27. Конституційний Суд України Рішенням від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ~law68~ зі змінами та абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" ~law69~ (пункт 1 резолютивної частини Рішення).

28. Положення ~law70~ зі змінами, ~law71~, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).

VІІІ. Позиція Верховного Суду

29. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

31. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частина 2 статті 341 КАС України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина 3 статті 341 КАС України).

32. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, зводяться до питання щодо правомірності виплати позивачеві суддівської винагороди із застосуванням обмеження, установленого ~law72~ у редакції ~law73~.

33. Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та ~law74~ і норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.

34. Конституція України у редакції Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02 червня 2016 року №1401-VIII вперше містить положення, які закріплюють спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

35. Із цією конституційною нормою співвідносяться норми ~law75~, які у системному зв'язку дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

36. Наявність у Конституції України зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що для цієї групи правовідносин у сфері організації судової влади (йдеться про суддівську винагороду) закон про судоустрій є спеціальним законом, відповідно він має пріоритет над іншими нормативно-правовими актами не лише змістовний, але й певною мірою ієрархічний. Щодо останнього, то мається на увазі те, що оскільки Конституція України відповідно до її статті 8 має найвищу юридичну силу, наявність в її тексті прямої вказівки на спосіб визначення суддівської винагороди слугує безапеляційним способом подолання будь-яких протиріч у правовому регулюванні правовідносин на кшталт тих, із яких виник цей спір, на користь спеціального закону (про судоустрій).

37. Норми Конституції України є нормами прямої дії, тому при вирішенні спору суд може застосовувати їх безпосередньо, особливо тоді, коли закон чи інший нормативно-правовий акт їм суперечить.

38. Розмір суддівської винагороди визначено у ~law76~, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини 2 статті 130 Конституції України.

39. У свою чергу, ~law77~ у редакції ~law78~ має іншу сферу регулювання. Вимоги щодо його змісту містяться в частині 2 статті 95 Конституції України та деталізовані у Бюджетному кодексі України (далі - БК України). ~law79~ (про державний бюджет) не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

40. На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) і від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

41. Необхідно також зауважити, що Конституційний Суд України Рішенням від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ~law80~ зі змінами та абзацу дев'ятого пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" ~law81~ і за текстом указаного Рішення зазначені положення законів №294-IX, №553-IX, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

42. Зважаючи на вказане, Верховний Суд констатує, що у ситуації, яка склалася у зв'язку із прийняттям ~law82~ і, як наслідок, обмеження виплати суддівської винагороди 10 розмірами мінімальної заробітної плати протягом спірного періоду, безсумнівним, з огляду на висловлену правову позицію Верховного Суду, зокрема, у постанові від 03 березня 2021 року в справі №340/1916/20, є те, що обмеження розміру суддівської винагороди позивачеві протягом вказаного періоду було неправомірним, про що дійшов правильного висновку суд першої інстанції у цій справі.

43. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

44. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

45. Під час розгляду справи суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

46. Виходячи зі спірних правовідносин, які склались у справі, яка розглядається, необхідно зауважити, що відповідно до ~law83~ функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, здійснює ДСА України.

47. За приписами ~law84~ суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог ~law85~, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому БК України.

48. Отже, розглядаючи цю справу необхідно було б, окрім іншого, з'ясувати правовий (звідси і процесуальний) статус ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті суддівської винагороди (позивачеві), передбачених ~law86~ (зі змінами, внесеними ~law87~), адже Кропивницький апеляційний суд, який є відповідачем у цій справі та видав наказ від 29 квітня 2020 року №10, є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня і може здійснювати свої повноваження виключно в межах тих асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).

49. Як суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, так і суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, не надали належної уваги тій обставині, що прийняття відповідачем наказу від 29 квітня 2020 року №10 щодо обмеження суддівської винагороди та виплата позивачеві цієї винагороди із застосуванням обмежень, передбачених ~law88~ (зі змінами, внесеними ~law89~), могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань головним розпорядником на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що вочевидь свідчить про безпосередню участь ДСА України у механізмі фінансування видатків на виплату суддівської винагороди, зокрема, й до появи заборгованості з її виплати протягом спірного періоду.

50. Зважаючи на приписи ~law90~ у зіставленні із нормами частин 1 , 2 , 5 статті 22, частини 1 статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких, зокрема, щодо суддів місцевих і апеляційних судів, є ДСА України, яка, серед іншого, визначає обсяг видатків розпорядників нижчого рівня на ці потреби, тому ДСА України як суб'єкт владних повноважень мала б відповідати за погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиплати судді у повному обсязі суддівської винагороди.

51. Окрім того, у віданні ДСА України діє окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень судів - КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", призначена саме для таких цілей.

За правилами пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, наявність такої програми означає, що списання коштів здійснюється саме за нею.

52. У цьому зв'язку також необхідно зауважити, що, враховуючи приписи частини 1 статті 2 та частини 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року №4901-VI, списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права буде стягнення коштів (тут мається на увазі - з ДСА України).

53. Вимоги про стягнення заборгованості з виплати суддівської винагороди і про зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду (з урахуванням вимог ~law92~) є двома різними способами захисту порушеного права, що передбачає відмінний механізм їхнього виконання/реалізації.

54. Результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню.

55. Однією із умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).

56. Відповідних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03 березня 2021 року в справі №340/1916/20, від 28 липня 2021 року в справі №340/1901/20, від 29 липня 2021 року в справі №340/1727/20 та інших.

57. Отже, для правильного вирішення цієї справи судам попередніх інстанцій необхідно було з'ясувати, чи виділялися ДСА України як головним розпорядником відповідних бюджетних коштів у спірний період кошти на виплату суддівської винагороди у розмірі, визначеному ~law93~, а також, з огляду на встановлені обставини, правильно визначити статус ДСА України в цьому спорі - як третя особа, чи як співвідповідач/другий відповідач.

58. Оскільки суди попередніх інстанцій не з'ясували усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а встановлення відповідних обставин впливає, зокрема, на визначення способу захисту порушеного права, Верховний Суд, з огляду на приписи статей 341, 349, 353 КАС України, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_1, скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

IХ. Судові витрати

59. Підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі №340/1917/20 скасувати.

3. Справу №340/1917/20 направити на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко