Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 160/9013/20

адміністративне провадження № К/9901/23748/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І., суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А).

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Приватне підприємство "Павлоградська зернова компанія" ( далі- позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі- відповідач, податковий орган) про визнання протиправною бездіяльність ДПС України в частині не здійснення реєстрації податкової накладної № 54 від 25.10.2019 року, виданої Приватним підприємством "Павлоградська зернова компанія" у Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладу № 54 від 25.10.2019 року, видану Приватним підприємством "Павлоградська зернова компанія" у Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги підприємство вказало, що позивач своєчасно подав на реєстрацію податкову накладну, однак не отримав квитанції про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної. Ухилення відповідача від реєстрації податкової накладної є протиправним.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовні вимоги задоволено.

3.1. Визнано протиправною бездіяльність ДПС України в частині не здійснення реєстрації податкової накладної № 54 від 25.10.2019 року, виданої Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія» у Єдиному реєстрі податкових накладних;

3.2. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладу № 54 від 25.10.2019 року, видану Приватним підприємством «Павлоградська зернова компанія», у Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак, до завершення операційного дня відповідачем не було надіслано квитанцій про прийняття податкових накладних або відмову у їх прийнятті.

5. Постановою Третього апеляційний адміністративний суд постановою від 17 березня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволені позовних вимог було відмовлено.

6. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог, виходив з того, що і позивачем не доведено направлення на реєстрацію саме податкову накладну №54 від 25.10.2019р. на реєстрацію.

ІІІ. Касаційне оскарження

7. 29 червня 2021 року позивач не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №160/9013/20 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року.

7.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №160/9013/20 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

7.2. Так, скаржник зазначає, що станом на час подання касаційної скарги відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема, положень абзацу 13 п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому позивач вважає, що норми якими регулюються спірні правовідносини у даній справі потребують висновку Верховного Суду.

7.3. Підприємство зазначає, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для вчасної реєстрації податкових накладних у встановлений статтею 201 Податкового кодексу України строк, що підтверджено скріншотами із електронного кабінету.

8. Податковий орган надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій без змін.

9. 22 липня 2021 року справа №160/9013/20 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

10. Судами попередніх інстанцій установлено, 25.10.2019 року позивачем сформовано податкову накладну № 54 на суму 245566,67 грн. у т.ч. і ПДВ 49 113,33 грн., отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундукліївське хлібоприймальне підприємство".

11. Податкова накладна направлена засобами електронного зв`язку за електронною адресою: zvit@sta.gov.ua, для реєстрації у ЄРПН.

12. Позивач під час відправлення податкової накладної користувався до ЄРПН засобами інформаційно - телекомунікаційної системи "Соната".

13. У матеріалах справи міститься скрин-шот інформаційно - телекомунікаційної системи "Соната", відповідно до якого поштове відправлення має статус "відправлено" дата 15 листопада 11:54:35 год. за електронною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1

14. Відправлення позивачем документів податкової звітності та податкових накладних для реєстрації в ЄРПН забезпечувалось інтернет-провайдером ТОВ "УКРНЕТ" з використанням електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2

15. Листом в.о. директора ТОВ "УКРНЕТ" від 30 жовтня 2020 року № 409/01/01-08 підтверджується факт направлення листа з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1 саме 15.11.2019 року о 11 годині 54 хвилини 37 секунд. У період з 15 по 18 листопада 2019 року звіт про не доставку листа, який було відправлено з електронної поштової скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну поштову скриньку zvit@sta.gov.ua від "Mail Delivery System" не надходив.

16. Позивачем направлено заяву від 22.11.2019 року № 257 до відповідача про надання інформації про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

17. ДПС України, листом від 05.12.2019 року № 12039/6/99-00-02-02-01-15 повідомлено позивача про те, що за даними Архіву електронної звітності ІТС "Єдине вікно подання електронної звітності" станом на 03.12.2019 року факт надходження на реєстрацію до ЄРПН податкової накладної позивача відсутній.

18. Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність податкового органу щодо нездійснення реєстрації податкової накладної №54, звернувся до суду із зазначеним позовом.

V. Оцінка Верховного Суду

19. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо своєчасно подання на реєстрацію податкової накладної.

20. Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

21. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

22. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

23. Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

24. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

25. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

26. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

27. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

28. Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

29. Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

30. Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

31. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

32. Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

33. За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

34. У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

35. Установлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

36. Ураховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

37. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі №620/817/19.

38. У ході розгляду цієї справи судами встановлено, що в матеріалах справи містяться роздруківки електронних документів щодо направлення позивачем податкової накладної та лист директора ТОВ «УКРНЕТ» від 30.10.2020 року № 409/01/01-08, якими підтверджуються доводи позивача щодо своєчасного направлення для реєстрації в ЄРПН податкових їх накладних. (а.с. 14, 89).

39. Водночас, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

40. Крім того, у відповідності до пункту 11 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 передбачено, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

41. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 12, 13 Порядку № 1246).

42. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 14 Порядку).

43. Отже позивач не повинен нести відповідальність за надходження на технічному рівні податкових накладних до контролюючого органу, оскільки на нього покладений лише обов`язок щодо їх надіслання до ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

44. Суд першої інстанції правильного висновку про те, що позивачем ужито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкової накладної, що підтверджено належними доказами.

45. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів того, що податкові накладні взагалі надходили до контролюючого органу зроблений без врахування того, що прийняття чи неприйняття податкових накладних надісланих засобами електронного зв`язку відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу.

46. У зв`язку з викладеним суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що висновки суду першої інстанції є помилковими і що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права.

47. Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до встановлених обставин у справі, з дотриманням вимог процесуальних норм та правильного застосування норм матеріального права.

48 Згідно зі статтею 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

VІ. Судові витрати

49. Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

50. Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. За положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

52. Як убачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з касаційною скаргою, позивач сплатив судовий збір у розмірі - 8408,60 гривень (платіжне доручення № 282 від 30 квітня 2021 року), а тому такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

53. Керуючись статтями 328 344 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» задовольнити.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі №160/9013/20 скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23листопада 2020 року залишити в силі.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Павлоградська зернова компанія» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ганни Світличної, буд. 59-Л, код ЄДРПОУ 31572760) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська Площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 8408 ( вісім тисяч чотири ста вісім ) гривні.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко