ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 580/1381/19

адміністративне провадження № К/9901/28589/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 580/1381/19

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Управління Держпраці у Черкаській області

про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафів, припису про усунення порушень

за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (головуючий суддя:

Трофімова Л. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Ключковича В. Ю., суддів:

Парінова А. Б., Беспалова О. О.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 500 760 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 4 173 грн;

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Черкаській області про усунення виявлених порушень від 01 квітня 2019 року № 233/374/АВ/АВ/П.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила про те, що висновки відповідача щодо допуску ФОП ОСОБА_1 05 березня 2019 року трьох осіб до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказів чи розпоряджень власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України ґрунтуються на припущеннях інспекторів праці та не підтверджуються належними та допустимими доказами, що в свою чергу, не досліджувалось під час розгляду справи та прийняття рішень про накладення штрафів. На час візиту вказаних головних інспекторів в магазині "Mega sale%" за адресою АДРЕСА_1 були присутні: ОСОБА_2, яка виконувала обов'язки продавця непродовольчих товарів, яка перебуває з 04 квітня 2019 року у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, яка користується частиною приміщення магазину; ОСОБА_4, та ОСОБА_5 - продавці непродовольчих товарів які перебувають у трудових відносинах з ОСОБА_6, яка орендує частину приміщення зазначеного магазину. Документи, що підтверджують зазначені обставини надано інспекторам представником позивача, однак не враховані в акті перевірки. Між тим, відео запис не може слугувати належним доказом обставин справи.

Також, у позові зазначено, що інспекторами не було встановлено особи продавців консультантів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які були присутні під час проведення перевірки 05 березня 2019 року, а їхні прізвища, після отримання документів від ОСОБА_7, у акті не зазначено, тому твердження про допущення цих осіб ФОП ОСОБА_1 до виконання роботи без укладення трудового договору не підтверджується доказами.

На час візиту головних інспекторів праці до магазину "Mega sale%" у ньому виконувала своє завдання ОСОБА_8, а саме здійснювала розпаковку товару, що був доставлений у цей день вантажівкою, що припаркована на бульварі Шевченка. Поряд з цим, 01 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено договір про надання послуг терміном до 07 березня 2019 року, за умовами якого ОСОБА_8 взяла на себе зобов'язання виконувати завдання ФОП ОСОБА_1 відповідно до пункту 3.1 договору за кожним окремим дорученням Замовника у разі виробничої необхідності.

Протягом зазначеного періоду ОСОБА_8 тричі навідувалась до магазину та здійснювала проведення розпаковки та сортування товару, за що отримала визначену сторонами винагороду - 900 грн, що підтверджується актом від 07 березня 2019 року та розпискою про отримання винагороди за надані послуги. Із суми винагороди, виплаченої ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_1 здійснила необхідні відрахування, зокрема сплатила податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір.

Позивачем зазначено, що за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, що визначають після закінчення роботи й оформляються актами здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт) і у трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1.2 Договору про надання послуг від 01 березня 2019 року, виконавець самостійно організовує надання послуг згідно з чинним цивільним законодавством України та не може розглядатись як найманий працівник замовника або як його агент, чи представник.

Дії головних інспекторів щодо тлумачення змісту вказаного цивільно - правового договору, як такого, що містить ознаки трудового, виходять за межі їхньої компетенції. Таке тлумачення відносин є підміною собою функцій, які законом покладені на судову гілку влади України.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення інспекційного відвідування, а тому не мала реальної можливості бути присутньою під час здійснення такого заходу, як наслідок захід державного нагляду проведений за її відсутності або відсутності її законного представника.

Позивач зазначає, що інспектори праці, перевищуючи надані їм повноваження, здійснили перевірку суб'єкта господарювання, місцезнаходження якого зареєстроване на території, на яку не поширюються повноваження Управління Держпраці у Черкаській області. Інспекційне відвідування з 05 березня 2019 року по 11 березня 2019 року проводилося за відсутності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, натомість місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 (тобто адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) є: АДРЕСА_2. Встановивши відсутність ФОП ОСОБА_1 за адресою проведення інспекційного відвідування у Черкаській області, інспектори праці мали скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування та його копію надіслати органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням, яким є: АДРЕСА_2.

Також, на думку позивача, контролюючим органом застосовано до неї подвійну відповідальність за допуск до роботи одного й того самого працівника без укладення письмового трудового договору: притягнення до відповідальності фізичної особи-підприємця на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) і абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, де збігаються суб'єкт відповідальності і вид порушення (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору). Оскільки в обох нормах йдеться про юридичну відповідальність за одне й те саме правопорушення, необхідно застосувати норму статті 61 Конституції України (відповідно до якої ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення).

В обґрунтування протиправності оскаржуваного припису про усунення виявлених порушень, позивачем зазначено про його прийняття відповідачем поза межами наданих повноважень.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 26 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки під час розгляду судової справи встановлено порушення позивачем ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, то відповідач, приймаючи оскаржувані постанови про застосування штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 у сумі 4 173, № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 у сумі 500 760 грн та припис від 01 квітня 2019 року № 233/374/АВ/АВ/П діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 17 жовтня 2019 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не враховано, що в приміщенні магазину де 05 березня 2019 року була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, окрім останньої здійснювали свою господарську діяльність ще два суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а у приміщенні магазину перебували працівники одного із цих підприємців. На підтвердження вказаних обставин, позивачем до судів попередніх інстанцій були надані докази, які не були взяті судами до уваги та не досліджені.

Крім того суди вказали, що представник позивача підтвердив свою присутність у день спірного інспекційного відвідування 05 березня 2019 року, проте дані обставини спростовуються наданим в якості доказу позивачем договором про надання правової допомоги від 06 березня 2019 року.

Також, судом апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права в повному тексті оскаржуваної постанови зазначено, що повний текст складено 12 вересня 2019 року, проте в судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови від 12 вересня 2019 року було озвучено, що датою складання повного тексту постанови буде 16 вересня 2019 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г.

8. Ухвалою Верховного суду від 23 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року.

9.13 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від відповідача, в якому останній просить залишити касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1, а оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 15 вересня 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 23 липня 2018 року, жителька АДРЕСА_2, має види діяльності: код КВЕД 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний); код КВЕД
81.21 - загальне прибирання будинків; код КВЕД 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.71 - роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.72 - роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 73.20 - дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

12. ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_3, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1".

13.04 березня 2019 року наказом Управління Держпраці у Черкаській області № 341-Н "Про проведення інспекційного відвідування", на підставі службової записки головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів Шевченко М. В. від 04 березня 2019 року про отримання інформації щодо фактів використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Шевченко М. В. та Кожушко Р. М. доручено провести інспекційне відвідування з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1.

14. На підставі наказу від 04 березня 2019 року № 341-Н оформлено направлення від 04 березня 2019 року № 333, де зазначено підстави для здійснення перевірки та дату початку та закінчення заходу - з 05 березня 2019 року до 06 березня 2019 року.

15.05 березня 2019 року з метою проведення інспекційного відвідування згідно з направленням від 04 березня 2019 року № 333 посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОН ОСОБА_1 (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_3), проте у зв'язку з відсутністю ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності та відсутністю можливості надати інспекторам праці документи, необхідні для здійснення інспекційного відвідування, та їх належним чином засвідчені копії, посадовими особами Управління Держпраці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05 березня 2019 року № ЧК-233/374/НД та вимогу про надання документів від 05 березня 2019 року № ЧК - 233/374/ПД, якою зобов'язано позивача у строк до 16 год 00 хв 05 березня 2019 року надати: свідоцтво про державну реєстрацію, код ЄДРПОУ; фактичне місце здійснення господарської діяльності, режим роботи; наказ про призначення керівника, повідомлення ДФС (за наявності), паспортні дані та ідентифікаційний номер; правила внутрішнього трудового розпорядку; вступні інструктажі працівників з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, журнали; трудові договори, накази з прийняття (переведення), повідомлення ДФС про початок роботи, накази про відпустки, накази про звільнення за 2018,2019; табелі обліку використання робочого часу, відомості нарахування та виплати заробітної плати, штатні розписи 2018,2019; посадові та/або робочі інструкції працівників 2019; графіки роботи працівників 2018,2019; договори цивільно-правового характеру та акти виконаних робіт 2018,2019; договори, накази, стажування, практики 2018,2019. Строк інспекційного відвідування зупинено до 16 год. 00 хв. 05 березня 2019 року.

16. Листом від 05 березня 2019 року позивачем подано зауваження на ім'я начальника управління Держпраці у Черкаській області, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 здійснювала закупівлю товару в м. Запоріжжі, до 16-00 в м. Черкаси з витребуваними інспекторами документами вона не мала можливості з'явитись.

17.06 березня 2019 року інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧК-233/374/НД та вимогу про надання документів від 06 березня 2019 року № ЧК - 233/374/ПД/1, якою зобов'язано ФОП ОСОБА_1 надати необхідні для проведення інспекційного відвідування документи до 09 год 00 хв 11 березня 2019 року.

Листом від 06 березня 2019 року № 2522/1-10/1515 позивача повідомлено про результати розгляду зауважень від 05 березня 2019 року.

18.11 березня 2019 року контролюючим органом прийнято наказ № 375-Н про позаплановий захід (інспекційне відвідування) у період з 11 березня 2019 року до 12 березня 2019 року з питань оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_1. На підставі зазначеного наказу видано направлення від 11 березня 2019 року № 365 на проведення інспекційного відвідування позивача у строк з 11 березня 2019 року до 12 березня 2019 року.

При цьому, факт отримання копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 04 березня 2019 року № 333, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 05 березня 2019 року № ЧК-233/374/НД, вимоги про надання документів від 05. березня 2019 року № ЧК-233/374/ПД, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 06 березня 2019 року № ЧК-233/374/НД, вимоги про надання документів від 06 березня 2019 року № ЧК-233/374/1/ПД/1, копії направлення від 11 березня 2019 року № 365 сторонами не заперечується.

19.12 березня 2019 року за результатами проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 складено акт № ЧК-233/374/АВ, де зафіксовано порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу": виконання функцій продавця - касира однією особою та функцій продавця - консультанта двома особами без укладення трудового договору, зазначені особи відмовились надавати інформацію стосовно їх ідентифікації, у даному випадку наявний факт допуску працівника до роботи без видання відповідного наказу та без повідомлення ДФС; ФОП ОСОБА_1 прийнято на роботу працівника ОСОБА_2 згідно наказу від 04.03.2019 № 1 з 04.03.2019, а повідомлення до ДФС направлено
04.03.2019 (після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором); здійснено факт підміни трудових відносин з ОСОБА_8 цивільно-правовими та допуск до роботи без видання відповідного наказу та без повідомлення ДФС. У акті міститься відмітка, що у заході інспектування брав участь представник ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги від 06 березня 2019 року, адвокат Грушевий Ю. В. та наявний підпис ОСОБА_7. У акті наявна відмітка, що процес відвідування зафіксовано засобами відеотехніки.

20.01 квітня 2019 року контролюючим органом, у зв'язку з виявленими під час інспекційного відвідування порушеннями законодавства про працю, складено припис № 233/374/АВ/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення у строк до 12 квітня 2019 року.

21. За результатами розгляду справи заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М. В. прийнято постанову від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 про накладення на позивача штрафу у сумі 500 760
грн на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України та постанову від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ/П/1ТГ/ТД/ІГ1-ФС-146 про накладення на позивача штрафу у сумі 4 173 грн на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

22. Вважаючи протиправними вказані постанови та припис, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, в межах касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

24. Статтею 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

25. Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, реалізація державної політики у сферах промислової безпеки та охорони праці.

26. Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці. Отже, у відповідача були наявні повноваження на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність та використовують найману працю у межах Черкаської області, у тому числі ФОП ОСОБА_3.

27. Процедуру проведення Державною службою України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, застосування статті 259 КЗпП встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295).

28. Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

29. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4-7 цього пункту.

30. Щодо процедури проведення інспекційного відвідування слід зазначити таке.

Пунктом 8 Порядку № 295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

31. Згідно з підп. 2 пункту 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, що є предметом відвідування, невиїзного інспектування з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

32. За приписами п. 12,16-22 Порядку № 295 вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

У разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (попадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкод в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності) для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

28. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було повідомлено про проведення інспектування відповідно до вимог абз. 2 п. 8 Порядку № 295 і позивач мала можливість бути присутньою особисто.

Поряд з цим, наявність підпису уповноваженої особи позивача у акті інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, яка використовує найману працю від 12 березня 2019 року № ЧК-233/374/АВ свідчить про допуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки.

29. Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146, слід зазначити таке.

30. За приписами ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

31. Згідно зі постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" (далі - Постанова № 413) повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

32. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно трудового договору від 04 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працівник зобов'язаний стати до роботи 04 березня 2019 року.

Позивачем прийнято на роботу ОСОБА_2 згідно з наказом від 04 березня 2019 року № 1 з 04 березня 2019 року.

Повідомлення до органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу ФОП ОСОБА_1 направлено після початку роботи працівника за укладеним трудовим договором 04 березня 2019 року.

33. Положеннями абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.

34. Відповідно до ст. 8 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у 2019 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить: з 1 січня - 4 173 грн.

35. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Управлінням Держпраці у Черкаській області 02 квітня 2019 року за результатами розгляду справи про накладення штрафу (у розгляді якої брав участь представник позивача - Грушевий Ю. В., один примірник постанови отримав 02 квітня 2019 року) правомірно прийнято постанову № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-146 та накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413.

36. Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими службовими особами від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147, слід зазначити таке.

37. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

38. Пунктами 27,28,29 Порядку № 295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

39. Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано статтею 256 КЗпП України, частиною першою якої передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

40. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (пункт 2 частини 2 статті 256 КЗпП України).

41. Згідно із частиною 4 статті 256 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанову про накладення на позивача штрафу від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ/П/ПТ/ТД/ТП-ФС-147 прийнято відповідачем за порушення статті 24 КЗпП України та Постанови № 413, а саме за допуск до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, 4-ох працівників.

43. Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI "Про зайнятість населення" роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

44. Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

45. Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

46. Відповідно до статті 1 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - ~law41~) працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

47. Статтею 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (Статтею 24 КЗпП України); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

48. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

49. Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці.

50. Згідно із статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

51. Відповідно частин 1 та 2 статті 928 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

52. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

53. За правилами положень статей 902, 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

54. Колегія суддів зазначає, що з аналізу чинного законодавства видно, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин є:

систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327;

обов'язок роботодавця надати робоче місце;

дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

55. Отже, основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

56. Так, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

57. З аналізу наведених норм Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

58. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

59. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності.

За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

60. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною, зокрема у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18 та від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а.

61. Як убачається з матеріалами справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 01 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено цивільно - правовий договір № б/н.

Згідно п. 1.1 розділу "Предмет договору" замовник (ФОП ОСОБА_1) доручає, а виконавець (ОСОБА_8) бере на себе зобов'язання надати послуги з: проведення сортування та розпаковки/упаковки сезонного товару; викладки товару згідно стандартів торгівлі; прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання.

Відповідно до п. 6.1 договір діє з 01 березня 2019 року до 07 березня 2019 року.

62. Згідно акта прийому - передачі наданих послуг від 07 березня 2019 року загальна вартість наданих послуг становить 900 грн. Згідно розписки ОСОБА_10 від 07 березня 2019 року, винагороду за надані послуги згідно договору від 01 березня 2019 року та акта від 07 березня 2019 року отримано.

63. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, у цивільно-правовому договорі від 01 березня 2019 року № б/п відсутні відомості про те, який саме результат послуг повинен передати виконавець замовнику. Договір не містить відомостей щодо обсягу наданих послуг у вигляді конкретних фізичних величин, що належать вимірюванню, їх якісних та кількісних характеристик. Предметом зазначеного договору є процес праці, що не передбачає кінцевого результату.

Функції, що становлять предмет договору, відповідно до Національного класифікатора України "Класифікатор професій ДК 003:2010", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, відповідають кваліфікаційній характеристиці професій "продавець непродовольчих товарів" (код КП 5220, код ЗКППТР 17351. Завдання та обов'язки вказаної професії передбачені у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 65 "Торгівля та громадське харчування").

64. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що предметом цивільно-правового договору від 01 березня 2019 року № б/п фактично є виконання ОСОБА_8 трудових функцій за конкретною професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України "Класифікатор професій ДК 003:2010", що є ознакою трудових відносин та суперечить природі договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Акт прийому передачі наданих послуг від 07 березня 2019 року до цивільно-правового договору, на підставі якого проводилася оплата праці ОСОБА_8 не містить інформації щодо конкретно наданих послуг. За цивільно-правовим договором оплачувався не результат наданих послуг, а процес трудової діяльності, що є характерною ознакою трудових відносин.

65. Крім того, слід звернути увагу, що під час судового розгляду цієї справи, судом першої інстанції було досліджено наявний в матеріалах справи оптичний диск із відеофіксацією інспекційного відвідування, результати якого оформлено актом від 12 березня 2019 року № ЧК-233/374/АВ.

Так, відеозапис, що міститься у файлі KWOK8272.mp4 свідчить, що в момент відеозйомки ОСОБА_8 працювала за касою, що належить ФОП ОСОБА_1, що спростовує твердження позивача про надання останньою виключно послуг із розпаковки та сортування товару на підставі цивільно-правового договору від 01 березня 2019 року № б/н.

66. Щодо факту допуску позивачем до роботи продавцем - касиром однієї особи та продавцями - консультантами двох осіб без належного оформлення трудових відносин, слід зазначити наступне.

67. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування засобами відеотехніки зафіксовано факт виконання функцій продавця - касира однією особою (файл VNJY1877.mp4), а також функцій продавців - консультантів двома особами (файли AQQL5201,mp4, SDDI0973.mp4, RGTV5466nnp4).

Від надання інформації про персональні дані зазначені особи відмовилися.

Отже, під час інспекційного відвідування інспекторами праці зафіксовано використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин 3 (трьох) осіб: одного продавця - касира та двох продавців-консультантів. Продавець - касир (файл VNJY1877.mp4) виконувала трудові функції на робочому місці, де працювала офіційно працевлаштована працівник позивача ОСОБА_2.

68. З врахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем під час прийняття постанови від 02 квітня 2019 року № ЧК 233/374/АВ//П/ПТ/ТД/ІП-ФС-147 правомірно накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та Постанови № 413, оскільки позивачем допущено до виконання функцій продавця-касира одну особу та двох осіб до функцій продавця консультанта без укладення трудових договорів та без повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу; допущено ОСОБА_8 з 01 березня 2019 року до роботи з проведення сортування та розпакування товару, викладки товару, прибирання внутрішніх приміщень та зовнішнього прибирання без укладення трудового договору та без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

69. Посилання скаржника на те, що в приміщенні магазину де 05 березня 2019 року була здійснена спроба проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1, окрім останньої здійснювали свою господарську діяльність ще два суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а у приміщенні магазину перебували працівники одного із цих підприємців, а тому контролюючим органом протиправно притягнуто позивача до відповідальності є безпідставними та необґрунтованими, оскільки а ні під час інспекційного відвідування, а ні при поданні зауважень на акт інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не було надано документи, які вказують на те, що в приміщенні магазину за адресою: АДРЕСА_3 магазин "Mega sale %" окрім позивача здійснюють господарську діяльність і інші особи.

Крім того, надані позивачем договори про надання послуг від 04 червня 2018 року № 65, від 04 червня 2018 року № 66 не містять інформації, що вказує на те, що в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_3 здійснюється господарська діяльність іншими особами. Такі договори укладені на передачу у тимчасове платне користування нежитлових приміщень ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

70. Доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які полягають у зазначені у повному тексті оскаржуваної постанови дати складання повного тексту - 12 вересня 2019 року (а у судовому засіданні було озвучено, що датою складання повного тексту постанови буде 16 вересня 2019 року) колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказане не тягне за собою підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

71. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Черкаській області про усунення виявлених порушень від 01 квітня 2019 року № 233/374/АВ/АВ/П, слід зазначити таке.

72. За приписами п. 19,23,24,29 Порядку № 295 у разі виявлення порушень законодавства про працю складається припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень.

У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

73. Аналізуючи наведенні правові норми та встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючим органом правомірно складено припис від 01 квітня 2019 року № 233/374/АВ/АВ/П, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у строк до 12 квітня 2019 року, оскільки під час розгляду справи встановлено наявність порушень, зафіксованих у акті від 12 березня 2019 року № ЧК 233/375/АВ.

74. Посилання скаржника на те, що 3 11 березня 2019 року по 12 березня 2019 року здійснювалось невиїзне інспектування позивача, як самостійний захід контролю, а отже до матеріалів інспекційного відвідування неправомірно долучено матеріали відеозйомки, зробленої інспекторами праці 05 березня 2019 року, є безпідставними та необґрунтованими та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Так, інспекційне відвідування позивача тривало з 05 березня 2019 року по 12 березня 2019 року (з урахуванням часу зупинення згідно з вимогами від 05 березня 2019 року № ЧК-233/374/ПД та від 06 березня 2019 року №ЧК-233/374/1/ПД/1), що підтверджується також відомостями, зазначеними в акті інспекційного відвідування від 12 березня 2019 року № ЧК-233/374/АВ.

75. Інші доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені у позові та в апеляційній скарзі. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

76. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

77. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

78. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

79. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

80. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

81. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

82. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

83. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. Ю. Бучик Т. Г. Стрелець