Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №817/1397/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2019 року

Київ

справа №817/1397/18

адміністративне провадження №К/9901/66439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н. А.,

суддів - Бевзенка В. М.,

Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Пліш М. А., судді - Судова-Хомюк Н. М., Шинкар Т. І.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Управління поліції охорони в Рівненській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов'язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в Національній поліції за власним бажанням, передбачену ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 25 відсотків грошового забезпечення за кожний повний рік служби, з розрахунку вислуги 11 років.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він мав право на одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення при звільненні зі служби за власним бажанням.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що на час звільнення з Національної поліції позивач вислуги, необхідної йому для призначення пенсії згідно норм ~law13~, не мав, а отже не набув права на пенсію, і, як наслідок, на отримання одноразової грошової допомоги. Будь-які докази, що спростовують цю обставину або докази щодо права позивача на інші види пенсійного забезпечення, передбачені ~law14~, у матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, у серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року.

6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу повернуто позивачу.

7. Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що 18 жовтня 2018 року вказану справу разом із апеляційною скаргою зареєстровано у Восьмому апеляційному адміністративному суді у зв'язку з їх передачею відповідно до частини 3 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, як визначеному частиною 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суду, якому передаються справи Житомирського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах". Як слідує з апеляційної скарги, така підписана ОСОБА_3, яка не має права її підписувати та не надано документа, що підтверджував право особи підписувати апеляційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

8. ОСОБА_1 (далі - скаржник) у листопаді 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року.

9. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що адвокатом ОСОБА_3, як представником позивача ОСОБА_1, підтверджено свої повноваження на подання та підписання апеляційної скарги ордером адвоката серії РН-533 №049 від
21.05.2018 року і договором про надання правової допомоги від 21.05.2018 року, які наявні в матеріалах справи.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії.

13. До позову додано ордер адвоката серії РН-533 №049 від 21.05.2018 року і договір від 21.05.2018 року щодо надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_3, у тому числі в Житомирському апеляційному адміністративному суді.

14. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.

15. У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 липня 2018 року, яка була підписана ОСОБА_3

16.05 вересня 2018 року вказана справа була надіслана до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

17. Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від
05.09.2018 року, визначено склад колегії суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду: головуючий суддя - Шидловський В. Б., судді - Мацький Є. М., Шевчук С. М.

18. Згідно супровідного листа вих. № 817/1397/18/ 16449/18 від 01.10.2018р. справа №817/1397/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Рівненській області про зобов'язання вчинити певні дії - направлена до Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з припиненням діяльності Житомирського апеляційного адміністративного суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

19. Частина 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

20. Пункт 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України: апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

21. Частини 1 та 2 статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

22. Частина 3 статті 189 КАС України: до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених Частина 3 статті 189 КАС України, застосовуються правила Частина 3 статті 189 КАС України.

23. Пункти 1 та 2 Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах": ліквідувати: Житомирський апеляційний адміністративний суд. Утворити: Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

27. Зі змісту ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року випливає, що суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи п.1 ч.1 та ч.2 ст.59 КАС України, якими передбачено, що повноваження представника можуть бути підтверджені посвідченою нотаріально довіреністю фізичної особи, дійшов висновку про відсутність документа, що підтверджував право особи підписувати апеляційну скаргу.

28. Проте, судом апеляційної інстанції не було враховано наявність у матеріалах справи ордеру адвоката серії РН-533 №049 від 21.05.2018 року і договору про надання правової допомоги від 21.05.2018 року щодо надання правничої допомоги адвокатом ОСОБА_3, у тому числі в Житомирському апеляційному адміністративному суді. При цьому, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду до оголошення про початок роботи Восьмого апеляційного адміністративного суду (до 03 жовтня 2018 року).

29. З огляду на викладене, висновок Восьмого апеляційного адміністративного суду щодо підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати та щодо ненадання документа, що підтверджував право особи підписувати апеляційну скаргу, - є безпідставним.

30. Отже, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про наявність у ОСОБА_3, як адвоката ОСОБА_1, права підпису апеляційної скарги призвело до ухвалення незаконного рішення про повернення апеляційної скарги.

31. Частиною 1 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

32. Згідно ч.4 ст.353 КАС України встановлено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

33. З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

34. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

35. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

36. Скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

37. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н. А. Данилевич

Судді В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа