Історія справи

Постанова КАС ВП від 16.05.2018 року у справі №826/18461/16
Ухвала КАС ВП від 01.02.2018 року у справі №826/18461/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №826/18461/16

адміністративне провадження №К/9901/4620/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участі: представника позивача - Білецького І.Ю., представника відповідача: Кулькова В.С.,

розглянувши судовому засіданні

касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.09.2017 (головуючий суддя: Арсірій Р.О., судді: Кузменко В.А., Огурцов О.П.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Кузменко В.В., Шурко О.І.)

у справі № 826/18461/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьспецбуд»

до Державної фіскальної служби України,

третя особа - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Південьспецбуд» (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), в якому просило визнати протиправною бездіяльності відповідача по незабезпеченню автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2371343 грн., що була відображена в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; зобов'язати відповідача збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2371343 грн., що була відображена позивачем в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, та відобразити відповідне збільшення у показнику «Сума від'ємного значення, на яку збільшується EНакл» системи електронного адміністрування податку на додану вартість».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено: визнано протиправною бездіяльності Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2371343 грн., що була відображена в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року; зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 2371343грн., що була відображена Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьспецбуд» в рядку 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, та відобразити відповідне збільшення у показнику «Сума від'ємного значення, на яку збільшується еНакл» системи електронного адміністрування податку на додану вартість».

У касаційній скарзі ДФС просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 200-1, пунктів 33, 34, 35 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569), ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Доводи відповідача зводяться до того, що вищевказаними нормами ПК запроваджено перехід на нову автоматичну систему обліку ПДВ, при визначенні суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні. Цими нормами чітко встановлено можливість врахування показників податкової звітності, які формувались до 31.07.2015, тоді як можливість врахування зміни показників у податковому обліку поданих після граничного строку такими нормами не передбачена.

У відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, посилаючись на правильне вирішення спору судами першої та апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник позивача просив відмовити у задоволенні касаційної скарги з підстав наведених у відзиві, а представник відповідача, у свою чергу, підтримав касаційну скарги та просив її задовольнити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 18.11.2015 позивач подав до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, в якій відображено значення «суми непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 31) у розмірі 2371343,00 грн.

Листами від 19.01.2016 №1, від 23.02.2016 №2 та від 08.09.2016 №21 позивач звертався до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві та ДФС України відповідно. У цих листах аналогічного змісту позивач просив, відкоригувати дані щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ з метою відображення реальних показників.

У відповідь на лист від 08.09.2016 №21 ДФС надано відповідь від 30.09.2016 №21270/6199-99-12-03-01-15, в якій повідомила, що пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року, та не перераховується у подальшому у зв'язку з уточненням показників такої звітності».

При цьому, відповідач зазначив, що зважаючи на те, що момент «обнуління» показників формули декларації за червень 2015 року подано не було, від'ємне значення сумою 2371343 грн., задеклароване в рядку 31 декларації за червень 2015 року, яка була подана після 30 липня 2015 року (дата подачі - 18 листопада 2015 року), не враховано в реєстраційному ліміті у системі електронного адміністрування.

Відповідно до Витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №15301201 від 15.11.2016 сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 1961,12 грн., а в рядку «Сума від'ємного значення, на яку збільшується показник еНакл» проставлений «-».

У відповідності до пункту 200-1.1 ст. 200-1 ПК (у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII (Закон № 643), який набрав чинності з 29.07.2015) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 цієї статті платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

За визначенням підпункту 1 пункту 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок.

Відповідно до пункту 9-1 цього Порядку сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, та залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому воно прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової декларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Згідно з пунктом 9-2 Порядку № 569 після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення.

Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку.

На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку.

На суму такого збільшення:зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку вважаються погашеними.

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від'ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Пунктом 34 встановлено, що 1 липня 2015 року зареєстрованим платникам податку автоматично збільшується розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від'ємного значення, задекларована в звітному періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

Законом України від 16.07.2015 № 643 були внесені зміни до пункту 200-1.3 ст. 200 ПК, згідно з якими платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де:

еНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

еМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;

е ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

еНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

еВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

еПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників S НаклОтр та S НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників е НаклОтр, е НаклВид та е Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми S Накл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Законом № 643 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу також викладений в іншій редакції.

Так, підпунктами 2 та 4 цього пункту встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових S НаклОтр, S НаклВид та S Митн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

- протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року / 20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов'язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року / II квартал 2015 року (підпункт 2);

- до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від'ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку (підпункт 4).

У відповідності з частиною четвертою ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом (частина шоста цієї статті).

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої згідно із Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій, зробили обґрунтований висновок, що норми ст. 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК, не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на автоматичне збільшення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності за червень 2015 року.

Відповідальність за порушення строків подання податкової звітності визначена пунктом 120.1 ст. 120 ПК.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача вказав, про що не заперечував представник відповідача, що постанова суду першої інстанції фактично виконана.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко