ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року

Київ

справа №818/1530/16

адміністративне провадження №К/9901/41761/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуОхтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - ОДПІ)на постановуСумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 (Головуючий суддя - М.М. Шаповал)та на ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 (Колегія у складі суддів: С.П. Жигилій, С.В. Дюкарєва, Т.С. Перцова )у справі №818/1530/16 за позовомОДПІдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Плодорозсадник» (далі - ТОВ «Плодорозсадник»)пропризначення перевірки,

ВСТАНОВИВ:

ОДПІ звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила надати дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодорозсадник» з питань правильності визначення повноти нарахування, своєчасності сплати податку на додану вартість та заявленого бюджетного відшкодування за період з 01.04.2016 по 30.09.2016.

Позов обґрунтовано тим, що подана Товариством звітність про формування податкового кредиту у відповідних податкових періодах та заявлена до відшкодування сум податку на додану вартість за наслідками господарської діяльності з ТОВ «Кириківське», ТОВ «Зоря 2014», ФГ «Сугак В.В.», ТОВ «Плодорозсадник» є сумнівною та потребує перевірки.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017, у задоволені позову відмовлено у зв'язку із відсутністю обов'язкових умов для здійснення позапланової перевірки платника податків, зокрема наявності сукупності обставин, які б були підставою для її проведення: виявлення недостовірності даних, поданих платником податків у податковій звітності, та ненадання пояснень на письмовий запит. Також суди зауважили, що судові рішення про призначення перевірки приймаються в межах кримінального провадження, а не в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, а позов задовольнити. Вказується, що при розгляді даної справи, суди попередніх інстанцій не дослідили факт порушення Товариством податкового законодавства, недостовірності даних податкової звітності в розрізі його контрагентів, що є підставою для проведення позапланової перевірки.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить її залишити без задоволення, а оскаржувані нею рішення - без змін.

З урахуванням відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, касаційний суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.10.2016 ТОВ «Плодорозсадник» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року №9196900366, в якій задекларовано від'ємне значення в сумі 1132500 грн. 00 коп. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вересень 2016 року в сумі 900000 грн. 00 коп.

При здійсненні аналізу даних податкової звітності Товариства у позивача виникла необхідність дослідження господарських операцій шляхом перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

У зв'язку із накладенням мораторію на проведення перевірок та з метою проведення перевірки відповідача по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.04.2016 по 30.09.2016, позивач звернувся до суду з даним позовом про призначення перевірки.

Відповідно до частини третьої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення ОДПІ до суду), суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Вказана норма кореспондується із положеннями статті 20 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час звернення ОДПІ до суду, далі - ПК України), згідно якої контролюючі органи мають право звертатись до суду.

Однак, жодним нормативно-правовим актом, в тому числі ПК України, не передбачено право органу доходів і зборів звертатися до адміністративного суду з позовом про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Варто зазначити, що згідно із приписами пункту 3 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 (в редакції чинній на час звернення ОДПІ до суду, далі - Закон №71-VIII) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Наведена норма пункту 3 вказаного Закону передбачає надання дозволу на перевірку підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців тільки з боку Кабінету Міністрів України, і не наділяє суд повноваженнями на надання такого дозволу.

При цьому, передбачена у нормі пункту 3 Закону №71-VIII можливість проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців згідно з рішенням суду, узгоджене з положенням підпункту 78.1.11 пункту 78.1. статті 78 ПК України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Тобто, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що судові рішення про призначення перевірки приймаються в межах кримінального провадження, а не в порядку адміністративного судочинства.

За підсумками наведеного у касаційного суду відсутні підстави вважати, що суд першої та апеляційної інстанції, розглядаючи дану справу допустили порушення норм процесуального права, як стверджує позивач у касаційній скарзі, адже необхідність дослідження наявних підстав з проведення перевірки товариства в розрізі даної справи відсутня і ці обставини не входять до предмета доказування при розгляді судом цього адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованою доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав відмови в задоволенні позову.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 - без змін. 2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

.............................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду