Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/3875/16

адміністративне провадження №К/9901/38086/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у складі судді Барановського Р.А.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у складі суддів Гімона М.М., Чумака С.Ю., Юрко Ю.В.,

у справі №804/3875/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2016 року №0000364001, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 753497,30 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.

26 вересня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що податковим органом доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення за порушення позивачем строків сплати податку на прибуток на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

У червні 2017 року позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій він, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В касаційній скарзі наголошує, що згідно з пунктом 31 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України Товариство звільнено від штрафних (фінансових) санкцій платників податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році.

12 червня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, справу № 804/3875/16 витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

05 грудня 2017 року справа №804/3875/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

14 березня 2018 року справа № 804/3875/16 разом з матеріалами касаційного провадження №К/9901/38086/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Заперечення або відзив від податкового органу до Суду на касаційну скаргу позивача не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у період з 13 травня 2016 року по 17 травня 2016 року посадовими особами контролюючого органу проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з питань своєчасності сплати до бюджету земельного податку за січень-лютий 2016 року, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за січень 2016 року та податку на прибуток за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 24 травня 2015 року № 88/28-01-40-02-00168076 (далі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що позивач порушив положення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 141413,34 грн (сплата із затримкою на 28 календарних днів, що підтверджується платіжним дорученням від 08 квітня 2016 року № 4817) та згідно з уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 612084,00 грн (сплата із затримкою на 28 календарних днів, що підтверджується платіжним дорученням від 28 квітня 2016 року № 6301).

Податковим повідомленням-рішенням №0000364001 за порушення строку на 28 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток визначеного пунктом 57.1 статті 57 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, що становить 753497,30 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, який набрав чинності з 01 січня 2015 року згідно з Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Товариство протягом 2015 року допустило порушення статті 57 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасному погашенні податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2015 рік, що не заперечується сторонами.

У зв'язку із порушенням строків до 30 календарних днів відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення із застосуванням штрафу в розмірі 10 % суми несвоєчасно сплачено податкового зобов'язання на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що пункт 31 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає звільнення від штрафних (фінансових) санкцій платників податку на прибуток за наслідками діяльності у 2015 році, однак саме за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти його сплати, та не звільняє від відповідальності за несвоєчасну сплату (тобто за порушення строків сплати).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за несвоєчасну сплату податку на прибуток відповідальність передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, тому таке порушення не підпадає під дію пункту 31 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2016 року №0000364001.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважмаш» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року у справі №804/3875/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер