ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 810/2240/18

адміністративне провадження № К/9901/9064/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу №810/2240/18

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року (суд у складі головуючого судді Амельохіна В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Собківа Я.М., суддів: Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_2 ) звернулися з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Київській області (далі по тексту - відповідач 1, Департамент ДАБІ) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач 2, ДАБІ), у якому просили:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді неналежного оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю та не застосування заходів реагування щодо державного нагляду та не видачі приписів на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року в акті №Т-2901/2;

- зобов`язати відповідача застосувати заходи реагування щодо державного нагляду та видати приписи на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року в акті №Т-2901/2;

- зобов`язати відповідача застосувати заходи реагування щодо державного нагляду та видати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт: багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем за адресою: АДРЕСА_5, АДРЕСА_6; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_7.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач 1 допустив протиправну бездіяльність у вигляді неналежного оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, не застосував заходів реагування щодо державного нагляду та не видав приписи на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року в акті №Т-2901/2.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення судів мотивовані тим, що видача припису під час перевірки є правом органу державного архітектурно-будівельного контролю, а не обов`язком. Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, здійснюється в межах відповідної законної дискреції, а тому суд не може підміняти державний орган, приймати замість нього рішення, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Суди також зазначили, що стосовно встановлених порушень відповідач вже виносив приписи, які є предметом спору в адміністративних справах №810/2596/17, №810/4239/17 та, які на даний час не скасовані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Касаційна скарга мотивована тим, що у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним.

Касатор вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що норми містобудівного законодавства не зобов`язують орган державного архітектурно-будівельного контролю видавати припис за результатами проведеної перевірки.

4. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 квітня 2019 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року №829/0/78-19, у зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого відповідним процесуальним законом, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді - Стрелець Т.Г., суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Відповідачі та третя особа надали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Верховний суд ухвалою від 16 березня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку спрощеного провадження з 16 березня 2023 року; задовольнив клопотання представника позивача про заміну відповідача 2, його правонаступником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Суди попередніх інстанцій встановили, що на об`єкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем», за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 ; Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, за адресою: АДРЕСА_4 ; Замовник - громадянин ОСОБА_3 , у період з 28 листопада 2016 року до 02 грудня 2016 року та з 15 грудня 2016 року по 16 грудня 2016 року проводились неодноразові перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складались відповідні акти та видавались приписи.

У період з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року згідно з направленням на проведення позапланової перевірки №25.18/01 від 16 січня 2018 року на підставі звернення ОСОБА_4 від 19 грудня 2017 року №10/10-Д-1912/6 відповідач провів позапланову перевірку на вказаному об`єкті будівництва, за результатами якої складено акт №Т-2901/2.

В акті перевірки №Т-2901/2, зокрема, встановлено, що замовником будівництва розпочато та виконуються будівельні роботи з будівництва даного комплексу багатоквартирних житлових будинків без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, було встановлено, що відстань від багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, (за адресою - АДРЕСА_1 ) до будівель і споруд які розміщені на суміжній земельній ділянці за кадастровим номером 3222486201:01:017:5019 становить лише 7 м., чим порушено п. 3.13 (Додаток 3.1, таблиця 1) ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» оскільки відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між: виробничими будинками треба приймати на основи розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм протипожежних вимог, крім того і від гаражів (при різних вимогах (протипожежних, санітарно-гігієнічних та ін.) до мінімально допустимих відстаней між будинками і спорудами при проектуванні треба приймати величини найбільші з них.)

Суди зазначають, що оскільки за результатами проведеної перевірки, нових порушень, які б не були виявлені в ході попередніх 6-ти перевірок не виявлено, а також враховуючи, що за кожні порушення, які виявлені раніше приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та зупинення виконання будівельних робіт вже видавались, то в результаті останньої перевірки, що проведена у період з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року - приписи не видавались.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

7. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Державний нагляд (контроль) - діяльність, зокрема, уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства (стаття 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами (частина четверта статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабіну Міністрів України від 09 липня 2014 року №294 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням ДАБІ України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

8. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553).

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 «Прикінцеві положення» Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (пункт 1 Порядку №553).

Згідно з пунктом 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Пунктом 11 Порядку №553, зокрема, встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку №553).

9. Беручи до уваги мету і завдання державного архітектурно-будівельного контролю та виходячи із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що контролюючий орган у межах наданих йому повноважень та за наявності передбачених законом підстав має право проводити позапланові перевірки та у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудування видає обов`язкові для виконання приписи.

10. При цьому, умовою для вжиття заходів реагування є встановлення необхідності вжиття таких заходів.

11. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі оскаржують бездіяльність Департаменту ДАБІ щодо неналежного оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю, не застосування заходів реагування щодо державного нагляду та не видачі приписів на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які були зафіксовані у період часу з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року в акті №Т-2901/2.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17 вказувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас для визнання бездіяльності протиправною важливими є конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані.

12. Приймаючи до уваги наведені у цій постанові Верховного Суду мотиви, правову регламентацію спірних правовідносин та встановлені у цій справі обставини, колегія суддів КАС ВС вважає, що суди попередніх інстанцій не вірно кваліфікували повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо вжиття заходів реагування, оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю та видачі припису за результатами перевірки у період з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року, та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Так, суди попередніх інстанцій погодились із позицією відповідача, що оскільки нових порушень, які б були виявлені в ході попередніх шести перевірок не виявлено та враховуючи, що за кожні порушення, які виявлені раніше, приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та зупинення виконання будівельних робіт вже видавались, то відсутні підстави для видачі приписів за результатами останньої перевірки, що проведена у період з 16 січня 2018 року по 29 січня 2018 року.

13. Колегія суддів КАС ВС зазначає, що факт наявності приписів щодо усунення аналогічних порушень, виданих за результатами попередніх перевірок цього ж об`єкта будівництва не звільняє орган державного архітектурно-будівельного контролю від реалізації своїх повноважень та вжиття відповідних заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень у сфері містобудування, у разі необхідності вжиття таких заходів.

У свою чергу, в контексті оскаржуваної бездіяльності, суди попередніх інстанцій не проаналізували висновків акта перевірки щодо виявлених порушень на предмет необхідності вжиття заходів державного нагляду. Тобто, чи мали вживатись органом державного архітектурно-будівельного контролю заходи реагування з огляду на виявлені порушення, а також не встановили, чи оформлені результати державного архітектурно-будівельного контролю у відповідності до вимог Порядку №553.

14. Стосовно висновку суду апеляційної інстанції, що зобов`язання видати припис на усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, колегія суддів КАС ВС звертає увагу на таке.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Таким чином, в межах спірних правовідносин важливим є встановлення таких обставин: чи мав відповідач можливість вибору на власний розсуд певного кола варіантів рішень, які він міг обрати за результатами проведеної перевірки, враховуючи виявлені порушення.

15. Колегія суддів КАС ВС звертає увагу на те, що суди під час розгляду справи не проаналізували варіантів поведінки відповідача, альтернативних рішень, які він міг прийняти у межах спірних правовідносин, а також не дослідили меж його дискреційних повноважень.

Також, суди не проаналізували можливість вжиття нових заходів реагування за наявності невиконаних приписів за ті ж порушення законодавства.

16. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Верховний Суд зауважує, що встановлення вказаних обставин має вирішальне значення для правильного вирішення спору по суті.

17. З приводу доводів касаційної скарги про відсутність рішення стосовно віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, колегія суддів зазначає, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі вказано, що справа буде розглядатись одноособово суддею в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, а тому такі доводи є необґрунтованими.

Кодекс адміністративного судочинства не містить вимог щодо розгляду цієї категорії справ за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин не можна ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Колегія суддів КАС ВС зауважує, що згідно ст.ст. 1-2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX), ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Таким чином, враховуючи приписи Закону №2825-IX, справа №826/10888/18 підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Зважаючи на результат касаційного, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року по справі №810/2240/18 - скасувати.

Справу №810/2240/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третьої особи - ОСОБА_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.