ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2019 року

Київ

справа №813/779/16

адміністративне провадження №К/9901/6014/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Братичак У.В. від 13 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмича С.М. (головуючий), суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І. від 18 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області), Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У березні 2016 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу №183 о/с від 17 березня 2015 року ГУ МВС України у Львівській області "Про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ";

- зобов'язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору БНОН;

- зобов'язати ГУ МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 6 березня 2015 року по час винесення постанови про поновлення на посаді.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

2.1 Залишаючи позовну заяву без розгляду суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду із зазначеним позовом.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 2 квітня 2015 року позивач ознайомився з наказом від 17 березня 2015 року № 183 о/с, що підтверджено його власноручною розпискою про ознайомлення.

3.2 Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 813/1652/15 за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України у Львівській області в частині визнання протиправним і скасування наказу від 17 березня 2015 року №183 о/с про звільнення позивача з органів внутрішніх справ, позовну заяву залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги

4. Не погоджуючись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив, що судами неповно, не об'єктивно з'ясовано усі обставини справи, не надано належної оцінки доказам.

6. Відзив відповідачами не подано.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Конституція України

7.1 Стаття 19

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року

8.1 Стаття 6. Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя".

9. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).

9.1 Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

9.2 Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду

1. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

9.3 Стаття 155. Залишення позовної заяви без розгляду

"1. Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо:

…9) позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

2. Про залишення позовної заяви без розгляду суд постановляє ухвалу &?а;…&?е;".

9.4 Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення

Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

10. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.

11. Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (п. 36 рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства"). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (п. 30 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013, заява №49069/11).

12. Разом із тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

13. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п. 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

14. Європейський суд з прав людини визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (п. 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява №3236/03).

15. Положення частини третьої статті 99 КАС України передбачали місячний строк звернення до суду з адміністративним позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. При цьому, визначальною умовою для вирішення питання дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом у вказаній категорії справ було з'ясування обставин щодо дати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів оспорюваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.

16. У разі пропуску зазначених строків позовна заява підлягала залишенню судом без розгляду як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії судового розгляду справи з підстав, визначених статтями 100, 155 КАС України, за винятком випадків, коли наведені позивачем причини пропуску цих строків визнавалися судом поважними.

17. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду в розумінні статей 100, 155 КАС України могли визнаватись лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

18. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем не було наведено причин, які унеможливлювали чи, незалежно від його волі, заважали йому своєчасно звернутись за судовим захистом.

19. Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки з оскаржуваним наказом від 17 березня 2015 року № 183 о/с позивач був ознайомлений 2 квітня 2015 року.

20. Отже, суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішеннь правильно застосували норми процесуального права, а саме, частини третьої статті 99, статті 100 та пункту 9 частини першої статті 155 КАС України і підстави для їх скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, визначені статтею 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), відсутні.

21. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі обґрунтування сторін були перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

22. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року - залишенню без змін.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

24. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

25. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року - залишити без змін.

26. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич,

Судді Верховного Суду