Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.12.2019 року у справі №810/2634/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2021 року

Київ

справа №810/2634/18

адміністративне провадження № К/9901/29286/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року (у складі головуючого судді Лиска І. Г) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (у складі колегії суддів: головуючого Шурка О. І., суддів Кузьменко В. В., Степанюка А. Г.,),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - ГУНП в Луганській області, відповідач), в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року на суму 20449,80 грн та стягнути з відповідача на його користь вказану винагороду.

2. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_1 в період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року брав участь в антитерористичній операції на території Луганської області та рішенням від 11.09.2015 №17/1/13/67 позивачу надано статус учасника бойових дій, у зв'язку з чим позивач вважав, що має право на нарахування щомісячної винагороди за участь у АТО; проте, відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за вищезазначений період, таким чином дана бездіяльність відповідача є протиправною.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року на суму 20449,80 грн.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі 20449 (двадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 80 коп.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про неправомірність дій відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо невиплати належної позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року в сумі 20449,80 грн.

5. Суди першої та апеляційної інстанцій вказували, що відповідно до наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 12.12.2014 № 97, від
17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 12.10.2017 №289 дск. позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення; відомості, викладені в зазначених наказах Антитерористичного Центру при Службі безпеки України, чітко вказують на те, що позивач залучався та брав безпосередню участь в АТО на території Луганської області, що надає йому право на отримання винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції; крім того, даний факт підтверджується також довідкою ГУ Національної поліції в Луганській області № А-10493 від 31.10.2017 про те, що в період з 14.07.2017 по 07.11.2015, з
07.11.2015 по 30.09.2017 позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

6. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків, що доказами безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції є накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про прибуття та вибуття позивача до (зі) складу сил та засобів проведення антитерористичної операції, а також довідка, яка видана на підставі зазначених наказів; вказані документи свідчать лише про зарахування особи до списку осіб, що беруть участь у проведенні антитерористичної операції.

8. Касатор зазначає, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів антитерористичної операції, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах; такі заходи мають бути обов'язково підтверджені наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України та виданням відповідного наказу.

9. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, позивач, вважаючи оскаржувані судові рішення такими, що відповідають нормам процесуального та матеріального права, просить залишити їх без змін, а касаційну без задоволення.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Луганській області до Верховного Суду надійшла 24 жовтня 2019 року.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
24.10.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А. В., судді:

Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019 у справі №810/2634/18.

13. Ухвалою судді Верховного Суду від 14 грудня 2021 року дану справу призначено до письмового розгляду за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 24 вересня 1993 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року - в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області.

15. Наказом №688 о/с від 29.09.2017 позивача, який перебував в званні полковника поліції та обіймав посаду заступника начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області, було звільнено зі служби в поліції.

16. Наказами Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 12.10.2017 №289 дск. позивача включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО на території Луганської області, забезпечення її проведення з 14.07.2014 по 29.09.2017. Рішенням від 11.09.2015 № 17/1/13/67 надано статус учасника бойових дій.

17. В період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року, працюючи в Головному управлінні Національної поліції у Луганській області, позивач безпосередньо брав участь в АТО на території Луганської області, а саме: у зазначений час, займаючи посаду начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Луганській області здійснював безпосереднє керівництво досудовим розслідуванням кримінальних проваджень, пов'язаних з діяльністю незаконних збройних формувань, терористичною діяльністю членів незаконних збройних формувань, інших злочинів, учинених в зоні АТО на території Луганської області, здійснював виїзди та організовував роботу слідчо-оперативних груп за фактами обстрілів території Луганської області представниками незаконних збройних формувань та вчинення інших тяжких та особливо тяжких злочинів на лінії розмежування.

18. Відповідно до копії довідки ГУНП у Луганській області від 31.10.2017 №А-10493, позивач дійсно в період з 14 липня 2014 року по 07 листопада 2015 року, та з 08 листопада 2015 року по 30 вересня 2017 року безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Луганської області.

19. Відповідно до листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області від 17.05.2018, позивачу було надіслано довідку про нараховану та виплачену винагороду за безпосередню участь в АТО з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року. Одноразова грошова допомога за участь в АТО нарахована та виплачена з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу поліцейських".

Відповідно до даної довідки за період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року позивачу не нарахована винагороду за безпосередню участь в АТО.

20. Згідно з листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області від 18.06.2018 позивач був звільнений зі служби 30 вересня 2017 року. 29 вересня 2017 року проведено остаточний розрахунок щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за 30 діб вересня 2017, а також винагорода за участь в АТО за серпень 2017, матеріальна допомога на оздоровлення та разові премії. 30 жовтня 2017 року при надходженні фінансування за відповідний місяць нарахована та виплачена винагорода за участь в АТО за вересень 2017 року та компенсація за невикористану відпустку за 6 діб.

Одноразова грошова винагорода при звільнені виплачена у листопаді 2017 року.

21. З пояснень позивача слідувало, що він отримував винагороду за участь в АТО у період з 14 липня 2014 року по 29 вересня 2017 року, крім оскаржуваного періоду (з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року).

22. У період з 07 листопада 2015 року по 31 січня 2016 року позивач у відпустці та на лікарняному не перебував, що підтверджується відповідними довідками від
15.06.2018 №2225/111/19-2018 та №11248/111/18-2018.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

23. Конституція України.

23.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Закон України "Про боротьбу з тероризмом" (далі-Закон № 638-VI).

24.1. ~law11~. Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене

законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ;

надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України

необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

24.2. ~law12~. При проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і

транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) суб'єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з

Положенням, зазначеним у ~law13~. Покриття витрат та відшкодування збитків, що виникли у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, здійснюються згідно з законодавством.

За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб'єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти

окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв'язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних

Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту,

Управління державної охорони України.

Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу.

25. Постанова Кабінету Міністрів України №158 від 04.06.2014 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету (далі - Постанова №158).

25.1. Пункт 2 Постанови №158. За безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

26. Постанова Кабінету Міністрів України №24 від 31.01.2015 Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій (далі - Постанова №24).

26.1. Пункт 1 Постанови №24. В особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000
гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

26.2. Пункт 2 Постанови №24. Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

26.3. Пунктом 3 Постанови №24 затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.

26.4. Пунктом 6 Постанови № 24 визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 158 у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць.

27. Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом Міністерства оборони України "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій" №49 від 02.02.2015 (далі - Порядок № 49).

27.1. Пункт 4 розділу І Порядку №49. Виплата винагород та додаткових винагород здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження служби на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій), керівництва військових формувань та органів державної влади. Командирам (начальникам) військових частин (закладів, установ, організацій) - наказами вищих командирів (начальників, керівників).

27.2. Пунктом 6 розділу 1 Порядку №49. Виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій від 31 січня 2015 року №24.

27.3. Пунктами 1,2,3 розділу ІІ Порядку №49 передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов'язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000
гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у п. 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

27.4. Пунктом 5 розділу II Порядку №49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО.

27.5. Пункт 7 розділу ІІ Порядку № 49. Безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки); бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання.

Крім того, підтвердними документами є: бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони обєктів (несення служби на блокпостах, звільнення обєктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання; запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких обєктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; постова відомість під час охорони обєкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

28. Постанова Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - Постанова №18.)

28.1. Пункт 1 Постанови №18. В особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень.

Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

29. Інструкція про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України №385 від 17.05.2016 (далі - Інструкція).

29.1. Пункт 1 Розділу II Інструкції. Розмір винагороди за безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду особам рядового і начальницького складу визначається пропорційно дням безпосередньої участі в заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду залежно від місць виконання завдань на підставі наказів (розпоряджень), довідок Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України, штабу АТО, штабів оперативно-тактичних угруповань (далі - органи військового управління) щодо періоду та підстав виконання таких завдань.

29.2. Пункт 4 Розділу II Інструкції. Особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО.

Підтвердженням безпосередньої участі осіб рядового і начальницького складу в заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду є витяг із наказу органу військового управління про включення (виключення) особи рядового і начальницького складу до (зі) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у заходах ЗНБО чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду.

29.3. Пункт 5 Розділу II Інструкції. Підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу III "Перегляд судових рішень".

31. Разом з тим, пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX.

32. Оскільки касаційна скарга подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-1Х, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №4бО-IX, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

33. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

35. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

36. Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, ГУНП в Луганській області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

37. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди попередніх інстанцій керувалися тим, що довідкою про безпосередню участь особи в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № А-10493 виданої Головним управлінням Національної поліції в Луганській області 31 жовтня 2017 року підтверджується, що позивач дійсно в період з 14.07.2017 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по
30.09.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області.

38. Матеріалами справи підтверджується, що вказана довідка видана на підставі наказів першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 12.12.2014 № 97, від 17.11.2015 № 321, від 07.12.2015 № 341, від 12.10.2017 №289 дск.

39. Вищезазначені накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України підтверджують включення ОСОБА_1 до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської областей. Військовослужбовці з числа включених до таких сил та засобів у подальшому можуть залучатися до проведення Антитерористичної операції.

40. Верховний Суд зазначає, що однією з обов'язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу АТО.

41. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від
24.04.2020 у справі № 812/1511/17, від 29.05.2020 у справі 360/2138/19, від
11.08.2020 у справі №360/5181/19, від 24.09.2020 у справі №1240/2008/18 та від
18.03.2021 у справі №812/1272/17.

42. Однак, з аналізу наведеного вище вбачається, що накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України про включення та виключення особи до (зі) складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, не свідчать про фактичну участь у заходах, про що йдеться у пункті 2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.07.2014 №719 та у пункті 3 розділу 2 Порядку від 02.02.2015 №49. Вищезазначені накази першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) підтверджують тільки включення ОСОБА_1 до сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових (бойових) завдань, що свідчить лише про можливість залучення позивача до проведення антитерористичної операції, а не про фактичну участь у заходах, за які передбачено виплату винагороди.

43. За наведеного нормативно-правового регулювання та враховуючи відсутність інших доказів, а також беручи до уваги те, що виконання службових обов'язків на територіях, які відносяться до зони проведення антитерористичної операції, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов'язаних з його безпосередньою участю в проведенні антитерористичної операції, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо протиправності ненарахування та невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за спірний період, встановивши обставини безпосередньої участі позивача у заходах антитерористичної операції на території Луганської області на підставі неналежних доказів.

44. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 червня 2021 року у справі № 420/5841/18.

45. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративною судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

46. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

47. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи та встановленими обставинами доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили фактичні обставини справи на підставі неналежних доказів, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та до ухвалення незаконних судових рішень, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржувані судові рішення у цій справі - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.........................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду