Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.02.2018 року у справі №815/4215/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2019 року

Київ

справа № 815/4215/17

адміністративне провадження № К/9901/47801/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В. П., суддів - Пасічник С. С., Шипуліної Т. М., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року (суддя Аракелян М. М. ) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (колегія у складі суддів: Градовського Ю. М., Крусяна А. В., Романішина В. Л. ) у справі № 815/4215/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баско" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баско" (надалі позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Одеської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зауваження, викладені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів, є формальними і їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 10 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500030/2017/00025/2 від 5 липня 2017 року.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що правильність визначення митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані митним органом, а тому висновки щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за резервним методом є протиправним.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 4 липня 2017 року Товариство звернулося до митного органу з метою митного оформлення товару за митною декларацією №UA500030/2017/009610, а саме - мішки пакувальні, плетені з поліпропіленових стрічок - синтетичного текстильного матеріалу, в тюках, із вторинної сировини, згідно специфікації, виробник: XINTAI XINFENG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Країна виробництва - Китай.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митним органом встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. а саме: у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення або не включення вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; ціна товару вказана у рахунку-фактурі (інвойсі) від 6 травня 2017 року № XF170506T1 відмінна від ціни товару, яка зазначена у митній декларації країни відправлення від 14 травня 2017 року № 425820170000423568; у митній декларації країни відправлення від 14 травня 2017 року № 425820170000423568 зазначені умов поставки товарів - C&F (географічний пункт невідомий), які відрізняються від тих, що були зазначені у митній декларації № UA500030/2017/009610 від 4 липня 2017 року - CFR Одеса; документи, які підтверджують митну вартість товарів (контракт, інвойс, пакувальний лист) мають ідентичний номер, що може вказувати на несправжнісгь (неавтентичність) наданих до митного оформлення документів.

Митним органом повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів податкових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом надіслано заяву від 4 липня 2017 року № 170704-7т, якою відмовлено в наданні документів. Також, в заяві позивачем надані пояснення щодо вищевказаних розбіжностей.

Разом з тим, відповідачем при розгляді документів, які надані позивачем разом з митною декларацією № UA500030/2017/009610 від 4 липня 2017 року встановлено розбіжності та відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі вищезазначеного, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та визначено її за другорядним методом - резервним по товару № 1 у митній декларацій №UA500030/2017/009610 від 4 липня 2017 року - 2,03 дол. США за кг. нетто.

Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Приписами частини 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, якими декларант підтверджує митну вартість товарів, це: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частини 2 статті 53 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені вище.

Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство здійснює імпорт товару за договором XFI70506T1 від 6 травня 2017 року з CABM Trading (Калифорния, США).

Товар за договором - мішки пакувальні, плетені з поліпропіленових стрічок - синтетичного текстильного матеріалу, в тюках, із вторинної сировини, умови поставки CFR Одеса, Україна, вартість 0,0365 дол. США/шт.

Аналогічна вартість товару та умови поставки вказані в інвойсі від 6 травня 2017 року № XF170506T1, загальна вартість поставки 6 205 дол. США.

На час розгляду справи в суді першої інстанції зазначена вартість перерахована Товариством постачальнику, докази оплати товару долучено до матеріалів справи.

Як зазначає митний орган, у наданому до митного оформлення інвойсі від 6 травня 2017 року № XF170506T1 не зазначено, скільки саме становить вартість упаковки та маркування товару, що був поставлений за контрактом.

CFR (абревіатура від Cost and Freight, в перекладі - "вартість і фрахт") - умови поставки, що входять в загальні міжнародні правила Інкотермс 2010. При цьому продавець зобов'язаний повністю оплатити витрати, викликані доставкою вантажу від пункту поставки (місця виробництва, заводу і т. д. ), завантаженням товару на борт судна і транспортуванням вантажу в порт призначення, зазначений в договорі.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ціна товару, що поставляється, вже включає в себе вартість упаковки та маркування.

Саме виставлена продавцем САВМ Тrading (Каліфорнія) ціна товару у відповідному рахунку - фактурі і визначена позивачем у поданій митній декларації.

Крім того, митний орган зазначає, що ціна товару вказана у рахунку-фактурі (інвойсі) відмінна від ціни товару, яка зазначена у митній декларації країни відправлення від 14 травня 2017 року № 425820170000423568.

У заяві від 4 липня 2017 року № 170704-7т позивач пояснює, що розбіжності у вказаних документах обумовлені тим, що різниця між ціною в інвойсі та декларації країни відправник є доходом постачальника за договором.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій встановили, а митний орган не спростував, що поставка товару здійснена за непрямим договором, Суд погоджується з доводом Товариства, що сума у митній декларації країни відправлення не є вартістю товару за договором, яку повинен сплатити позивач.

Суд не погоджується з доводом митного органу, щодо того, що документи, які підтверджують митну вартість товарів (контракт, інвойс, пакувальний лист) мають ідентичний номер, що може вказувати на не справжність (неавтентичність) наданих до митного оформлення документів, оскільки вказаний довід є лише припущенням митного органу, який не підтверджений належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що декларантом надані усі необхідні документи, які підтверджують вірність визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому у митного органу не було підстав для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару за резервним методом.

Доводи касаційної скарги контролюючого органу зводяться виключно до повторення доводів заперечення на позов та апеляційної скарги, яким надано оцінку судами першої та апеляційної інстанцій, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Митний орган касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів по справі, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 815/4215/17 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

В. П. Юрченко

С. С. Пасічник

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду