Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.11.2020 року у справі №808/8731/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 808/8731/15

адміністративне провадження № К/9901/13315/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (головуючий суддя - Батрак І. В. )

та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року (головуючий суддя - Баранник Н. П., судді - Дурасова Ю. В., Щербак А. А.)

у справі №808/8731/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області,

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "ЗФЗ") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення - рішення.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки відповідача про невідповідність ваги фактично ввезеного позивачем товару задекларованій вазі товару не підтверджені жодними належними доказами, є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам. Вказує, що обсяг ввезеного товару, його вартість та розмір митних платежів визначаються в момент безпосереднього перетину товаром митного кордону України. Після перетину імпортованим товаром митного кордону України останній знаходиться під митним контролем, що унеможливлює здійснення будь-яких операцій з товаром до пред'явлення його до митного оформлення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" ГУ ДФС у Запорізькій області від 13.11.2015 №045, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму - 85236,75 грн, з яких за основним платежем - 68189,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17047,35 грн

- присуджено на користь ПАТ "ЗФЗ" судовий збір у розмірі 1278,55 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження факту надання Товариством неповної, недостовірної або неправдивої інформації митному органу при декларуванні спірних товарів, а також вказали, що під час пропуску вантажу через митний кордон України митним органом не було виявлено підстав для коригування визначеної Товариством у ВМД ваги.

Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що за результатами вибіркової звірки внутрішньозаводських залізничних накладних та показників кількісних даних митного оформлення контролюючим органом встановлено розбіжності між задекларованими Товариством показниками та їх фактичним обліком, зокрема, виявлено надлишки вантажу "Марганцева руда" та "Кокосовий горішок", що переміщений через митний кордон України та не задекларований, що свідчить про порушення Товариством митного законодавства, зокрема, заявлення позивачем неправдивих відомостей щодо кількості (ваги) імпортованого товару під час його декларування.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.

15 грудня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в якому Товариство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

31 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №708940 ПАТ "ЗФЗ" з 30.05.1995 зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

У період з 01.09.2015 по 12.10.2015 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи ПАТ "ЗФЗ" за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 27.10.2015 за №018/15/ 0000186542 (далі - Акт перевірки).

Контролюючим органом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу на поставку товару "Марганцева руда" (зі змінами та доповненнями): №031014SZ від 03.10.2014, укладеного між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "STALMAG SP.ZO.O" (Польща), №131112Z від 13.11.2012, №141112Z від 14.11.2012, №151112Z від 15.11.2012, №270813Z від 27.08.2013, укладених між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "CHEMSTAR PRODUCTS LLC" (США), №100714Z від 10.07.2014, №140414Z від
14.04.2014, №201113Z від 20.11.2013, №251113Z від 25.11.2013, №261113Z від
26.11.2013, №270214Z від 27.02.2014, №290114Z від 29.01.2014, укладених між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "MODENA HOLDING LLC" (США) позивачем придбано товар Австралійська марганцева руда марок: W4L40, MIL, (код згідно УКТЗЕД 2602000000).

Також позивачем придбано товар "Коксовий горішок" (код згідно УКТЗЕД 2704 00 19 00) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту купівлі - продажу на поставку товару "Коксовий горішок" (зі змінами та доповненнями) №090914SZ від
09.09.2014, укладеного між ПАТ "ЗФЗ" та компанією "STALMAG SP.ZO.O" (Польща).

Придбання товарів здійснювалося на умовах поставки СРТ (Інкотермс - 2000) порт Іллічівськ (Україна). Право власності і ризики переходять позивачу в порту України, а саме в момент завантаження продукції в вагони на залізничній станції порту завантаження. Транспортування товару з порту Іллічівськ до складів ПАТ "ЗФЗ" здійснюється залізничним транспортом.

Прийняття товару по кількості здійснювалося на складах позивача на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних. Оприбуткування товару здійснювалося на складах підприємства на підставі прибуткових накладних, які складені на підставі внутрішньозаводських залізничних накладних в розрізі вагонів. Зазначені внутрішньозаводські залізничні накладні складаються під час надходження товарів з порту прибуття імпортованих товарів до залізничного цеху ПАТ "ЗФЗ", де відбувається їх переважування.

Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог: статей 58, 257, 266, 318 Митного кодексу України внаслідок недекларування оцінюваних товарів в повному обсязі, що призвело до недотримання процедури декларування та заниження податкового зобов'язання зі сплати митних платежів на загальну суму 68189,40 грн, з них: податок на додану вартість (вид 028) у сумі 68189,40 грн (нарахування податкового зобов'язання на підставі підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України).

Зокрема, відповідач зазначив, що вибірковою звіркою кількісних показників, відображених у внутрішньозаводських залізничних накладних Товариства та кількісних даних митного оформлення, відображених у митних деклараціях, встановлено розбіжності, а саме виявлено надлишки вантажу "Марганцева руда" та "Кокосовий горішок", що переміщені через митний кордон України за митними деклараціями та не задекларовані митному органу, внаслідок чого встановлено заниження Товариситвом кількості фактично імпортованих товарів у розмірі 106,54 т. на суму 280269,91 грн (марганцева руда) та у розмірі 20,66 т. на суму 60677,11 грн (кокосовий горішок), що призвело до заниження Товариством податкового зобов'язання зі сплати митних платежів, зокрема, ПДВ на 56053,98 грн та 12135,42 грн відповідно.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.11.2015 №045, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85236,75 грн, зокрема, за основним платежем - 68189,40 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 17047,35 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 ПК України податок на додану вартість є загальнодержавним податком.

Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Підпунктом п. 185.1 ст. 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (п.
190.1 ст. 190 ПК України).

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Статтями 49, 50 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України встановлено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Пунктами 23, 24 частини 1 статті 4 МК України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;

Частиною 1 статті 209 МК України встановлено, що органи доходів і зборів здійснюють митний контроль на морському та річковому транспорті в зонах митного контролю на територіях морських та річкових портів, а також в акваторіях портів, відкритих для міжнародних перевезень.

Згідно з частиною 1 статті 210 МК України вивантаження товарів із суден закордонного плавання та навантаження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу органу доходів і зборів та під його контролем згідно з документами, передбаченими частиною 1 статті 210 МК України. Дозвіл надається невідкладно після перевірки поданих документів та встановлення їх відповідності вимогам частиною 1 статті 210 МК України. У разі відмови у наданні дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронній формі, повідомити власника товарів або уповноважену ним особу про причини і підстави такої відмови.

Відповідно до статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до статті 318 МК України та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 321 МК України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 451 від 21.05.2012 затверджено Типову технологічну схему пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними (далі - Типова технологічна схема).

За цією Типовою технологічною схемою здійснюється відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про прикордонний контроль", "Про державний кордон України" та "Про Державну прикордонну службу України" пропуск через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників (далі - транспортні засоби) і товарів, у тому числі вантажів, що переміщуються ними через державний кордон (далі - товари), визначається послідовність здійснення прикордонного і митного контролю, а також інших видів контролю під час пропуску через державний кордон.

Згідно з п. 5 Типової технологічної схеми залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром і супроводжує товар на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару, яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 затверджено Правила приймання вантажів до перевезення (далі - Правила).

Згідно з п. 5 Правил загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з умовами зовнішньоекономічних контрактів умовами поставки є СРТ (Інкотермс 2000) - залізнична станція Іллічівськ, Україна. Моментом переходу права власності на товар, що поставляється, є момент виконання постачальником умов поставки, а саме момент завантаження продукції у вагони на залізничній станції порту вивантаження, що засвідчується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній в українському порту відвантаження товару. Умовами договорів також передбачено, що продукція вважається зданою продавцем та прийнятою покупцем, зокрема, за кількістю згідно з вагою, визначеною на залізничних вагах станції порту відвантаження та зазначеною в залізничних накладних.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що імпортований товар, щодо якого Товариству донараховано податкові зобов'язання, після перетину митного кордону України знаходився під митним контролем. Відповідний відбиток штампу "під митним контролем" був проставлений після завантаження товару та після його зважування, що свідчить про неможливість здійснення позивачем будь-яких операцій з товаром до завершення його митного оформлення.

Зазначена Товариством у вантажних митних деклараціях вага товару, який був переміщений через митний кордон України, задекларована позивачем, виходячи із даних залізничних накладних, в яких маса товару визначена за результатами зважування товару безпосередньо після перетину митного кордону України на спеціалізованих електронних 150-тоних вагах Іллічівського порту, які перевірені у встановленому порядку та взяті на облік Укрзалізницею, що не заперечується контролюючим органом. При цьому, зважування товару в порту супроводжувалося представником митного органу.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, розбіжність між задекларованими Товариством показниками та їх фактичним обліком встановлена контролюючим органом за результатами вибіркової звірки внутрішньозаводських залізничних накладних та кількісних даних митного оформлення.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що результати проведеної контролюючим органом вибіркової звірки внутрішньозаводських залізничних накладних не можуть бути належним та беззаперечним доказом наявності розбіжності між задекларованими Товариством показниками та їх фактичним обліком, оскільки під час такої вибіркової звірки здійснюється аналіз лише певних внутрішньозаводських залізничних накладних, а не усіх внутрішньозаводських залізничних накладних суцільним порядком.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова