Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №812/1131/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 812/1131/17

провадження № К/9901/2344/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 812/1131/17

за позовом Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про повернення коштів та застосування штрафних санкцій;

за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду (у складі судді Кисельової Є. О.,) від 07 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Геращенка І. В., Арабей Т. Г., Міронової Г. М.,) від 13 грудня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У серпні 2017 року Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (далі - КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго») звернулося до суду з адміністративним позовом до Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області), в якому, з урахуванням уточнень від 07 вересня 2017 року, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 липня 2017 року № 30/07-08-1039/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- стягнути на користь КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що ним правомірно було здійснено виплати за листками непрацездатності ОСОБА_2 незважаючи на те, що останній під час отримання травми перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ОСОБА_2 отримав травму не у зв'язку з перебуванням його в стані алкогольного сп'яніння, а внаслідок неправомірних дій третіх осіб.

На думку позивача, положення п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) на спірні правовідносини не поширюються.

3. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 10 січня 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України.

7. Станом на 15 серпня 2018 року відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 03 січня 2017 року по 15 січня 2017 року ОСОБА_2, перебував у щорічній відпустці, що підтверджується копією наказу (розпорядження) про надання відпустки від 29 грудня 2016 року № 289.

9. У період з 05 січня 2017 року по 24 січня 2017 року робітник КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» ОСОБА_2, перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності № 639359, 639273, 640722, 641159, 642540.

10. 10 січня 2017 року комісією КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» було проведено розслідування нещасного випадку, який стався 05 січня 2017 року з ОСОБА_2, і складено Акт № 1 за формою НТ про нещасний випадок невиробничого характеру.

11. Згідно з довідкою Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області в провадженні старшого слідчого Панасенко Б. В. перебувають матеріали кримінального провадження № 12017130330000027 від 06 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (отримання потерпілим ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесного ушкодження).

12. Відповідно до протоколів засідань комісії з соціального страхування КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» від 08 лютого 2017 року № 2, від 21 лютого 2017 року № 3/1, від 31 березня 2017 року № 4, від 30 квітня 2017 року № 5, від 31 травня 2017 року № 6, комісією з'ясовані обставини та причини нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 та було прийнято рішення про призначення йому допомоги по тимчасовій непрацездатності.

13. Також встановлено, що у період з 26 червня 2017 року по 27 червня 2016 року Луганським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності отримання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на виплату матеріального забезпечення робітнику КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» ОСОБА_2

14. За результатами проведеної позапланової перевірки страхувальника - КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» 27 червня 2017 року складено акт перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 07-12-55, в якому відображені виявлені в ході перевірки порушення, а саме: порушення п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105 - призначення та сплату матеріальне забезпечення застрахованій особі по травмі отриманій внаслідок алкогольного сп'яніння по листкам непрацездатності: АГЮ № 639359, АГЮ № 639273, АГЮ № 640722, АГЮ № 641159, АГЮ № 642540, виданими ОСОБА_2

15. На підставі вказаного акту від 27 червня 2017 року № 07-12-55 та матеріалів документальної позапланової перевірки КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 17 липня 2017 року № 30/07-08-1039/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким позивача зобов'язано повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 13712,19 грн. неправомірно витрачених коштів та застосовано штрафні санкції у розмірі 6856,10 грн. (штраф 50 % від неправомірно витрачених страхових коштів).

16. Вважаючи протиправним вказане рішення відповідача від 17 липня 2017 року № 30/07-08-1039/СД, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив з того, що згідно змісту ст. 15, 23, 30, 31 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку, передбаченого цим Законом, особі на підставі рішення комісії із соціального страхування на підприємстві виплачується допомога, При цьому у разі, коли в листку непрацездатності є позначка, що застрахована особа на момент отримання травми була у стані алкогольного сп'яніння, комісія із соціального страхування підприємства з'ясовує обставини травмування і встановлює причинний зв'язок отримання травми з вживанням алкоголю. Якщо такий зв'язок встановлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. У випадку, коли травма не пов'язана з вживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.

18. Оскільки встановлено та підтверджено матеріалами справи, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена ОСОБА_2 на підставі рішення комісії із соціального страхування, що створена на КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», якою встановлено факт отримання тілесних ушкоджень внаслідок неправомірних дій відносно нього іншої особи, а не у зв'язку із знаходженням ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, суди дійшли висновку, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена останньому у відповідності до вимог Закону № 1105-XIV.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що згідно Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року №455 (далі - Інструкція № 455) та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 03 листопада 2004 року № 532/274/1 36-ос/1406 (далі - Інструкція № 532) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку з захворюванням або травмою, яка сталась внаслідок алкогольного сп'яніння або дій пов'язаних з ним лікувальною установою обов'язково проставляється відповідна відмітка в листках непрацездатності.

Скаржник вказує, що в листках непрацездатності: АГЮ № 639359, АГЮ № 639273, АГЮ № 640722, АГЮ № 641159, АГЮ № 642540, виданих ОСОБА_2 в правому нижньому полі наявна відмітка про перебування постраждалого в стані алкогольного сп'яніння, що у відповідності до ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-XIV не давало йому права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

20. Також скаржник зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 (далі - Порядок № 270) розслідування нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою відноситься до компетенції органів досудового розслідування. Наведене свідчить про те, що КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго» не мало повноважень для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2

21. Скаржник вказує, що Луганський окружний адміністративний суд в оскаржуваній постанові посилається на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», який станом на дату виникнення спірних правовідносин втратив чинність.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

23. Відносини, які виникають у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я регулюються Законом № 1105-XIV.

24. Абзацом 2 п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхові випадки за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

25. Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків:

1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві;

2) необхідності догляду за хворою дитиною;

3) необхідності догляду за хворим членом сім'ї;

4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною;

5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;

6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижче оплачувану роботу;

7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

27. Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності врегульовано ст. 30 Закону № 1105-XIV, частиною 3 якої передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

28. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

29. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі настання страхового випадку, передбаченого Законом № 1105-ХІV, особі на підставі рішення комісії із соціального страхування на підприємстві виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

30. Водночас ч. 1 ст. 23 Закону № 1105-XIV визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:

1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

31. Зазначений перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності є вичерпним. Разом з тим, відмова в призначенні матеріального забезпечення у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок, зокрема алкогольного сп'яніння, буде обґрунтованою лише у випадку, якщо між уживанням алкоголю й отриманою травмою чи захворюванням є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

32. Згідно п. 2.10 Інструкції № 455 у разі тимчасової непрацездатності, зумовленої захворюванням або травмою, внаслідок алкогольного, токсичного сп'яніння чи дії наркотиків, що визначається ЛКК у порядку, встановленому спільним наказом МВС України, МОЗ України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 року N 114/38/15-36-18 (z0055-95) «Про затвердження Інструкції про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів» зареєстрованим Міністерством юстиції України 07 березня 1995 року за N 55/591 видається листок непрацездатності з обов'язковою позначкою про це в ньому та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого.

33. Пунктом 4.2. Інструкції № 532 встановлено, що у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з ним, робиться позначка про таке сп'яніння.

34. Згідно роз'яснень, що містяться у листах Міністерство праці та соціальної політики України від 22 жовтня 2003 року № 20-517 та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 січня 2004 року № 04-29-95 «Про оплату листка непрацездатності», у разі, коли в листку непрацездатності є позначка, що застрахована особа на момент отримання травми була у стані алкогольного сп'яніння, комісія із соціального страхування підприємства з'ясовує обставини травмування і встановлює причинний зв'язок травми з вживанням алкоголю.

35. Отже, якщо застрахована особа надала для призначення допомоги листок непрацездатності з позначкою «алкогольне сп'яніння», комісія із соціального страхування підприємства повинна вжити необхідних заходів для з'ясування причин і обставин, за яких ця особа отримала травму чи захворювання, що призвело до тимчасової непрацездатності та встановити наявність причинного зв'язку травми із вживанням алкоголю. У разі якщо такий зв'язок установлено, комісія приймає рішення про відмову в наданні допомоги. За умови, якщо травма не пов'язана з уживанням алкоголю, допомога надається на загальних підставах.

36. Як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до п. 3.1.1 Положення «Про комісію (уповноваженого) із соціального страхування підприємства, установи, організації», затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 23 червня 2008 року № 25, Комісія (уповноважений) із соціального страхування приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

У разі потреби комісія із соціального страхування організації сама з'ясовує обставини та причини нещасного випадку, що стався з працівником, і приймає рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності, що фіксується у протоколі засідання комісії.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності призначена ОСОБА_2 на підставі рішення комісії із соціального страхування, що створена на КСТП «Рубіжнетеплокомуненерго», якою встановлено, що травма ОСОБА_2 була отримана внаслідок причин не пов'язаних з алкогольним сп'янінням. Зокрема комісією при прийнятті такого рішення враховано пояснення потерпілого та довідку Рубіжанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

38. Відтак, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність призначення позивачем допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Відсутність порушень в діях позивача при вирішенні питання щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_2 свідчить про протиправність рішення Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17 липня 2017 року № 30/07-08-1039/СД про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій.

39. Разом з тим, посилання скаржника на положення п. 8 Порядку № 270, згідно з яким розслідування нещасних випадків, пов'язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою проводиться органом досудового розслідування, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки відсутність прийнятого процесуального рішення відносно особи, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_2, не може позбавити останнього допомоги по тимчасовій непрацездатності. При цьому, обов'язкова наявність акту розслідування нещасного випадку невиробничого характеру при призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, чинним законодавством не передбачена.

40. Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що Луганським окружним адміністративним судом в оскаржуваній постанові застосовано Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», який станом на дату виникнення спірних правовідносин втратив чинність, є безпідставним, оскільки судом першої інстанції висновки щодо застосування вказаного закону не робилися, а посилання на норми цього закону містяться у описовій частині постанови, де відображено пояснення сторін щодо суті спірних правовідносин.

41. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про задоволення позовних вимог.

42. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

43. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

45. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року у справі № 812/1131/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб