ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 640/875/17

адміністративне провадження № К/9901/18744/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/875/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківської обласної державної адміністрації

третя особа Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство»

про визнання неправомірною бездіяльності, визнання договору поновленим та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Харківської обласної державної адміністрації на постанову Київського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року (головуючий суддя: Ніколаєнко І.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Донець Л.О., суддів: Бенедик А.П., Мельнікової Л.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської обласної державної адміністрації, третя особа Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство», в якому просив: - визнати неправомірною бездіяльність відповідача відносно зволікань в укладенні додаткової угоди; - визнати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2016, площею 2,9945 га, кадастровий номер 6320887500:01:001:0354, зареєстрований за №040668600003 від 18.10.2006 таким, що поновлений на той самий строк та тих самих умовах; зобов`язати відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки водного фонду.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 17.10.2006 року між ним та Богодухівською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду строком дії на 10 років. Позивач неодноразово протягом лютого-грудня 2016 року звертався до відповідача з заявами про внесення змін в договір оренди від 17.10.2006, зокрема, щодо зміни орендодавця з Богодухівської районної державної адміністрації на Харківську обласну державну адміністрацію та пролонгації договору від 17.10.2006, однак відповідач так і не повідомив чи відмовляють йому у пролонгації договору оренди чи ні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації відносно розгляду звернення ОСОБА_1 . Зобов`язано Харківську обласну Державну адміністрацію розглянути звернення ОСОБА_1 щодо поновлення на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17 жовтня 2016 року земельної ділянки площею 2,9945 га, кадастровий номер 6320887500:01:001:0354, зареєстрований за №040668600003 від 18 жовтня 2006 року у встановлений законодавством строк. В іншій частині позову відмовлено.

4. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року постанову Київського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року залишено без змін.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що дії відповідача щодо бездіяльності відносно розгляду звернення позивача слід вважати протиправними, зобов`язавши розглянути звернення позивача щодо поновлення на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17 жовтня 2016 року земельної ділянки площею 2,9945 га, кадастровий номер 6320887500:01:001:0354 зареєстрований за №040668600003 від 18 жовтня 2006 року у встановлений законодавством строк. Що стосується вимог позивача щодо визнання договору оренди земельної ділянки водного фонду, площею 2,9945 га, від 17.10.2016 року, кадастровий номер 6320887500:01:001:0354, зареєстрований за №040668600003 від 18.10.2006 року таким, що поновлений на той самий строк та тих самих умовах, суди вважають, що оскільки рішення щодо пролонгації вказаного договору оренди Харківською обласною державною адміністрацією не прийнято, то ця вимога є передчасною, а отже задоволенню не підлягає. Що стосується вимоги позивача щодо зобов`язання Харківської обласної державної адміністрації укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди вищевказаної земельної ділянки водного фонду, суди прийшли до висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання суб`єкта владних повноважень до укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки не входить до повноважень суду та суперечить чинному законодавству.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. У серпні 2017 року Харківська обласна державна адміністрація звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими, оскільки лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 17.10.2006 з проектом додаткової угоди, як це передбачено ст. 33 Закону України «Про оренду землі», до Харківської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 не надходив. А на усі звернення ОСОБА_1 . Харківською обласною державною адміністрацією надані ґрунтовні, об`єктивні та своєчасні відповіді. Крім того, звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанції у постанові від 30.05.2017 та ухвалі від 31.07.2017 жодним чином не надано оцінки ані рішенню Господарського суду Харківської області від 11.11.2015 по справі №922/4849/15, яким визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Богодухівської районної державної адміністрації № 669 від 15.08.2006 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під ставком з прибережною захисною смугою гр. ОСОБА_1 для рибогосподарських потреб на території Сазонобаланівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за межами населеного пункту», на виконання якого між Богодухівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 й укладено спірний договір оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006, ані поясненням третьої особи ДП «Жовтневе лісове господарство», яке є постійним користувачем частини раніше орендованої ОСОБА_1 земельної ділянки.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Харківської обласної державної адміністрації.

9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М.М., судді: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

13. У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 № 733/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Рибачука А.І., Тацій Л. В.

14. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 15.07.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та Богодухівською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду. Строк дії договору 10 років. 18.10.2006 року договір був зареєстрований у Богодухівському районному відділі державної реєстрації прав на нерухоме майно ХРФ ДП «УДЗК», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040668600003 від 18.10.2006.

16. 10 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з зверненням, в якому просив останніх виступити замовником розроблення паспорта водного об`єкта площею водного дзеркала 2,1000 га, розташованого на території Сазанобаланівської сільської ради, Богодухівського району, Харківської області. Паспорт водного об`єкту був погоджений та підписаний всіма сторонами 17 травня 2016 року.

17. 17 грудня 2015 року позивач звернувся до Державного земельного кадастру та 19 грудня 2015 року отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6302312732015. З витягу вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 6320887500:01:001:0354, площею 2,9945 га, розташована на території Сазонобаланівської сільської ради, відноситься до земель водного фонду, є державною власністю. Власником вказаної земельної ділянки зазначена Богодухіська районна державна адміністрація.

18. 24 лютого 2016 року позивач звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з зверненням №1905/20, в якому вказав, що вважає за необхідне передати земельну ділянку площею 2,9945 га у власність (розпорядження) Харківській обласній адміністрації, а в подальшому надати йому дозвіл зареєструвати договір оренди від 17.10.2006 року в реєстраційній службі. У зв`язку з викладеним, позивач просив надати йому дозвіл зареєструвати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та Богодухівською районною державною адміністрацією, який був зареєстрований у Богодухівському районному відділі державної реєстрації прав на нерухоме майно ХРД ДП «ЦДЗК», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040668600003 від 18.10.2006 року, в органах реєстраційної служби. Також у зверненні вказано, що в подальшому ОСОБА_1 буде звертатись до Харківської облдержадміністрації з пропозицією внесення змін до такого договору оренди, для продовження оренди вказаного водного об`єкту.

19. 15 березня 2016 року Харківською обласною державною адміністрацією на вищезазначене звернення позивача надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що в наданих на розгляд матеріалах відсутній оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, що в свою чергу унеможливлює подання відповідних документів до Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції.

20. 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з зверненням №3893/20, в якому, додаючи оригінал витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-630262962201 від 12.04.2016, просив здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 2,9945 га одночасно з державною реєстрацією права користування згідно діючого договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та Богодухівською районною державною адміністрацією, який був зареєстрований у Богодухівському районному відділі державної реєстрації прав на нерухоме майно ХРД ДП «ЦДЗК», про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040668600003 від 18.10.2006 року, в органах реєстраційної служби. Також у вказаному зверненні ОСОБА_1 вказує, що в подальшому буде звертатись з пропозицією внести зміни до такого договору оренди, для продовження оренди вказаного водного об`єкту.

21. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №58345434 від 28.04.2016 власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320887500:01:001:0354 площею 2,9945 га з цільовим призначенням: для рибогосподарських потреб є Харківська обласна державна адміністрація. Згідно актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права від 24.02.2016 орендарем зазначено ОСОБА_1 , строк дії - 18.10.2016, з правом пролонгації.

22. 8 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з зверненням №8289/26, в якому просив видати один екземпляр водного паспорту на земельну ділянку з водним об`єктом з кадастровим номером 6320887500:01:001:0354 площею 2,9945. Внести зміни в діючий договір оренди: змінити Орендодавця з Богодухівської районної державної адміністрації на Харківську обласну державну адміністрацію; встановити строк дії договору оренди - 49 років або на максимально можливий строк; додати до цільового призначення - для спортивних та туристичних цілей; додати до договору оренди право суборенди.

23. 25 серпня 2016 року відповідачем на вищевказане звернення №8289/26 надана відповідь №02-49/1206, зі змісту якої вбачається, що матеріали не містять документів, що підтверджують відсутність заборгованості по орендній платі відповідно договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006, а також, інформації територіального органу Держгеокадастру стосовно нормативно грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6320887500:01:001:0364. Окрім цього, зазначено, про те що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

24. 31 серпня 2016 року позивач звернувся до Департаменту екології та природних pecypciв при Харківській обласній державній адміністрації з листом-проханням, пояснити, чи необхідно мати спеціальний дозвіл на водокористування.

25. 08 вересня 2016 року Департаментом екології та природних pecypciв було надано відповідь на вказаний лист, в якій вказано, що Департаментом надаються дозволи на спеціальне водокористування лише юридичним особам та фізичним особам-підприємцям. Якщо позивач здійснює господарську діяльність, то йому необхідно отримати дозвіл на спеціальне водокористування у відповідності до вимог чинного законодавства.

26. 23 вересня 2016 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2006 відповідно до його заяви від 08.08.2016 та надав довідку Слобожанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області та відповідь Департаменту екології та природних pecypciв.

27. 29 вересня 2016 року позивач ще раз звернувся з проханням терміново внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 17.10.2006.

28. 13 жовтня 2016 року відповідачем на звернення від 23.09.2016 та 29.09.2016 надана відповідь № 02-49/1567, в якій вказано, що за попереднім розглядом наданих матеріалів юридичним департаментом відповідача було звернуто увагу на відсутність витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, який виданий територіальним органом Держгеокадастру.

29. 11 листопада 2016 року позивач звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з повідомленням про пролонгацію договору терміном на 10 років, посилаючись на п. 3.1 договору оренди, та просив надати підтвердження, як власника для внесення змін до реєстру прав в строки дії речового права.

30. 08 грудня 2016 року листом Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації №02-49/1807 ОСОБА_1 роз`яснено вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Також вказано, що за результатами попередніх звернень позивача стосовно поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006 юридичним департаментом були надані зауваження щодо невідповідності поданих документів вимогам діючого законодавства. Листом повідомлено позивача, що у разі надходження документів, які необхідні при поновленні договорів оренди землі водного фонду останні будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.

31. Позивач, вважаючи бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації відносно зволікання в укладенні додаткової угоди неправомірною, звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

33. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

34. Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

35. За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

36. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

37. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

38. Наведене узгоджується і з положеннями ст. ст. 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

39. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

40. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

41. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

42. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

43. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

44. Суди попередніх інстанцій встановили, що 17 жовтня 2006 року між ОСОБА_1 та Богодухівською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду.

45. Надалі позивач звертався до Харківської обласної державної адміністрації з зверненням про внесення змін в діючий договір оренди: змінити Орендодавця з Богодухівської районної державної адміністрації на Харківську обласну державну адміністрацію; встановити строк дії договору оренди - 49 років або на максимально можливий строк; додати до цільового призначення - для спортивних та туристичних цілей; додати до договору оренди право суборенди.

46. 11 листопада 2016 року позивач звернувся до Харківської обласної державної адміністрації з повідомленням про пролонгацію договору строком на 10 років терміном, посилаючись на п. 3.1 договору оренди, та просив надати підтвердження, як власника для внесення змін до реєстру прав в строки дії речового права.

47. На вказане звернення листом Юридичного департаменту Харківської обласної державної адміністрації №02-49/1807 від 08.12.2016 ОСОБА_1 роз`яснено вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Також вказано, що за результатами попередніх звернень позивача стосовно поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2006 юридичним департаментом були надані зауваження щодо невідповідності поданих документів вимогам діючого законодавства. Листом повідомлено позивача, що у разі надходження документів, які необхідні при поновленні договорів оренди землі водного фонду останні будуть розглянуті у встановленому законодавством порядку.

48. Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність відносно зволікань в укладенні додаткової угоди та просив визнати договір оренди земельної ділянки водного фонду від 17.10.2016 таким, що поновлений на той самий строк та тих самих умовах та зобов`язати відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду.

49. Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом щодо поновлення порушеного, на його думку, відповідачем права тимчасового користування земельною ділянкою шляхом поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки водного фонду, яка на той час знаходилася у користуванні позивача на підставі цивільно-правової угоди. Отже, з метою поновлення прав у сфері цивільних (земельних) відносин.

50. Згідно зі ст. 5 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) одним із принципів земельного законодавства є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

51. Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

52. Це положення узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV, згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

54. Отже, з моменту укладення між землекористувачем та відповідним органом виконавчої влади договору оренди землі припиняються адміністративні відносини між цими суб`єктами та в подальшому виникають договірні відносини, які характеризуються рівністю їх учасників та свободою договору. Такі ознаки притаманні цивільним правовідносинам (які з урахуванням суб`єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді), а не адміністративним.

55. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №П/811/2286/15.

56. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

57. За таких обставин у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

58. Ураховуючи викладене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку, що заявлений спір не є публічно-правовим, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

59. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

60. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановлений законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом». У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

61. Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

62. Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції.

63. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі №816/389/15-а (провадження №11-608апп18).

64. Відповідно до статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

65. Пунктом 5 частини першої статті 349 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

66. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

67. Враховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

68. За частиною третьою статті 354 КАС України в редакції Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

69. Порядок роз`яснення позивачеві права звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови унормований положенням ч. 1 ст. 239 КАС України в редакції Закону №460-IX. Стаття 239 КАС передбачає саме наслідки закриття провадження у справі, тобто пов`язується із результатом розгляду, в даному випадку, касаційної скарги.

70. Отже, оскільки процесуальні наслідки у вигляді права на подачу заяви про направлення справи за встановленою юрисдикцією, виникають у позивача після розгляду касаційної скарги, в цій частині застосуванню підлягають ст. 239 та ст. 354 КАС України в редакції Закону №460-IX.

71. Наведені положення в контексті ухваленого рішення у цій справі зумовлюють право позивача на подання відповідної заяви до Верховного Суду, за результатами розгляду якої справа має бути скерована до відповідного суду першої інстанції, який своєю чергою за положеннями частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону № 460-IX перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог цивільного процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

72. З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 30 травня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Державне підприємство «Жовтневе лісове господарство» про визнання неправомірною бездіяльності, визнання договору поновленим та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити, що спір може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства, відтак ОСОБА_1 має право звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Л.В. Тацій