ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2018 року

Київ

справа №808/5426/15

адміністративне провадження №К/9901/8167/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Шипуліної Т.М. (суддя-доповідач), Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. розглянув у порядку письмового провадження справу №808/5426/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2015 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Український графіт» від 05.06.2015 №190; визнано протиправними дії відповідача по проведенню на підставі наказу від 05.06.2015 №190 документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Український графіт» щодо дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафтогазова компанія» (код ЄДРПОУ 37764888) за період вересень 2012 року - листопад 2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2015 скасовано, прийнято нову, якою в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український графіт» задоволено. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 скасовано, залишено в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2015 про задоволення позову.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС звернулася до Верховного Суду України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 у справі №808/5426/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

У заяві відповідач просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2015, залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.07.2017 відкрито провадження за заявою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 у справі №808/5426/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними.

У зв'язку з припиненням своєї діяльності Верховним Судом України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шипуліна Т.М. (суддя-доповідач), Бившева Л.І, Хохуляк В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. від 08.02.2018 заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 у справі №808/5426/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними прийнято до провадження.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Суд перевірив матеріалами справи наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду.

У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції податковий орган посилається на неоднаковість застосування у подібних правовідносинах пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідач посилається на те, що суд касаційної інстанції, внаслідок неправильного застосування підпункту 78.1.11 пункту 78.1 та пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, дійшов помилкового висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки на підставі постанови слідчого, предмет якої був охоплений під час попередніх перевірок позивача.

На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС подала копії рішень Вищого адміністративного суду України від 03.11.2014 у справі №2а/0270/2954/11 (К/9991/66620/11), від 29.03.2016 у справі №804/8962/15 (К/800/53082/15) та зазначає, що у вказаних справах та у справі №808/5426/15 Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

У наданій на підтвердження неоднакового правозастосування ухвалі від 29.03.2016 у справі №804/8962/15 (К/800/53082/15) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку щодо правомірності наказу на перевірку від 07.07.2015 №3841 з огляду на наступне.

У вказаній справі позивач посилався на неправомірність наказу на перевірку від 07.07.2015 №3841, оскільки він прийнятий в порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України та розпорядження ДФС України від 28.01.2015 №2463/99-99-22-02-04-17 про заборону перевірок та здійснення перевірок лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадках отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Згідно з пунктом 3 розділу «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Судами встановлено, що наказ на перевірку від 07.07.2015 №3841 прийнятий відповідачем на підставі постанови слідчого у межах досудового розслідування кримінального провадження, що свідчить про дотримання податковим органом вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та пункту 3 розділу «Прикінцевих положень» Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» при призначені перевірки позивача.

При цьому, обмеження щодо проведення перевірок, передбачені пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, судом не встановлено та відповідно вказана норма до правовідносин у межах справи №804/8962/15 судом не застосовувалась.

У наданій на підтвердження неоднакового правозастосування постанові від 03.11.2014 у справі №2а/0270/2954/11 (К/9991/66620/11) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку щодо правомірності наказу на перевірку від 06.06.2011 №2873/17 з огляду на такі обставини.

У вказаній справі позивач посилався на неправомірність наказу на перевірку від 06.06.2011 №2873/17, оскільки підприємство з питання, яке є предметом перевірки, а саме повнота обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» перевіряється втретє. В обґрунтування позовних вимог позивач також наводив ту обставину, що документальні перевірки з питання повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» проведено одним і тим самим інспектором, в той час як повторність проведення перевірки за норми Податкового кодексу України допускається лише за умови проведення службового розслідування або порушення кримінальної справи, відносно інспектора, який проводив попередню перевірку.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадках отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Судами встановлено, що наказ на перевірку від 06.06.2011 №2873/17 прийнято відповідачем на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідно до постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Мосьондза В. В. від 01.03.2011.

При цьому, на момент прийняття оспорюваного наказу Податковим кодексом України не встановлювалися обмеження щодо можливості повторного проведення перевірки з питань, що вже охоплювалися попередніми перевірками, на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Натомість, у рішенні від 25.01.2017 у справі №808/5426/15, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваного наказу від 05.06.2015 №190 з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, документальна позапланова перевірка здійснюється у випадках отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на момент прийняття спірного наказу, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Суди встановили, що постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 07.05.2015 на підставі статті 93 Кримінального процесуального кодексу України призначено по кримінальному провадженню №32014100110000270 документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Український графіт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарської діяльності за період з 01 січня 2012 року по 01 січня 2014 року.

На підставі вказаної постанови, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем прийнято наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Укрграфіт» від 05.06.2015 №190 тривалістю 15 робочих днів з 08.06.2015.

Згідно із вказаним наказом перевірці підлягає дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах Публічного акціонерного товариства «Український графіт» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» за період вересень 2012 року - листопад 2013 року.

Судами встановлено, що попередніми перевірками, за результатами яких відповідачем складені довідки, вже було здійснено перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за вересень 2012 року по серпень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника податків у банку за вересень 2012 року по серпень 2013 року при господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія».

На підставі викладеного, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки, предмет якої був охоплений під час попередніх перевірок позивача. Тобто судами встановлено обставини, що відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмежують податковий орган у праві провести перевірку.

Таким чином, аналіз зазначених судових рішень у справах №2а/0270/2954/11, №804/8962/15 та №808/5426/15 не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень в даному випадку зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду відповідних справ, а також різним нормативним регулюванням, що діяло на час прийняття спірних наказів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з огляду на підстави для подання заяви про перегляд судового рішення, судом не перевіряється повнота встановлення фактичних обставин у справі №808/5426/15.

Враховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи Верховним Судом, не підтвердилися, заява Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС не підлягає задоволенню.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) та статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII), суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 у справі №808/5426/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає

............................

...........................

...........................

Т.М.Шипуліна,

Л.І.Бившева,

В.В.Хохуляк,

Судді Верховного Суду