Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/20540/15

адміністративне провадження №К/9901/11671/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2015 (суддя Кобилянський К.М.) та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 (колегія у складі суддів Лічевецького І.О., Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е. )

у справі № 826/20540/15

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського центру зайнятості,

треті особи - Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Державна служба зайнятості (Центральний апарат),

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського міського центру зайнятості, треті особи - Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Державна служба зайнятості (Центральний апарат), у якому просив:

- визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо винесення його структурним підрозділом - Оболонським районним центром зайнятості наказу від 17.06.2015 № НТ 150617 та скасувати його;

- визнати протиправними дії Київського міського центру зайнятості щодо винесення його структурним підрозділом - Оболонським районним центром зайнятості наказу від 23.06.2015 № 170 та скасувати його;

- зобов`язати Київський міський центр зайнятості виплатити йому допомогу по безробіттю за період з травня 2015 року по дату винесення рішення Окружним адміністративним судом міста Києва;

- зобов`язати Київський міський центр зайнятості поновити його (поставити на облік) в статусі безробітного в Оболонському районному центрі зайнятості.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.

3. У касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

5. У зв`язку із ліквідацією Вищого адміністративного суду справу передано Верховному Суду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Оболонського районного центру зайнятості в місті Києві від 17.02.2015 № НТ150217 та від 24.02.2015 №НТ150224 позивачеві надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-IIІ (далі по тексту - Закон № 1533-III).

7. За наслідками розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Оболонським районним центром зайнятості в місті Києві складено акт від 10.06.2015 №242, в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 є засновником, керівником та підписантом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрабуд». Відомості про припинення товариства з обмеженою відповідальністю «Надрабуд» у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 04.06.2015 №20661001 відсутні.

8. Відповідно до наказу від 17.06.2015 № НТ150617 позивачеві припинено реєстрацію в якості безробітного, у зв`язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного та призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

9. Згідно розрахунків Оболонського районного центру зайнятості від 18.06.2015 у період перебування на обліку позивачеві виплачено допомогу по безробіттю у загальному розмірі 12783,44 грн.

10. Наказом Оболонського районного центру зайнятості від 23.06.2015 №170 матеріальне забезпечення ОСОБА_1 визнано безпідставним та таким, що підлягає поверненню.

11. Вважаючи протиправними накази Оболонського районного центру зайнятості в місті Києві від 17.06.2015 №НТ150617 та від 23.06.2015 №170, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем під час постановки на облік в якості безробітного, не повідомлено відповідача про статус суб`єкта підприємницької діяльності.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу отримання ним доходу.

14. Зазначає, що ним надано лист від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДРАБУД», що підприємство не здійснювало підприємницьку діяльність протягом 2014-2015 років і не нараховувало заробітну плату керівнику - ОСОБА_1 .

15. Посилається на те, що станом на день виникнення спірних правовідносин він не належав до зайнятого населення, оскільки не отримував прибутку (доходу), отже не порушував законодавства щодо зайнятості населення.

16. Відповідач направив заперечення на касаційну скаргу. Просив визнати позовні вимоги позивача безпідставними та відхилити у повному обсязі.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

18. Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі по тексту - Закон № 5067-VI) зайнятість - це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

19. Стаття 4 Закону № 5067-VI визначає, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

20. Згідно пункту 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

21. Відповідно до частин 2, 3 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

22. Колегія суддів погоджується із висновком суддів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивачем при оформленні допомоги по безробіттю надано недостовірні дані, чим порушено вимоги пункту 8 частини 1 статті 31 Закону № 1533-III, що і стало підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.

23. Не заслуговують на увагу доводи позивача щодо неотримання ним доходу у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Надрабуд», а відтак, на його думку, він не належить до зайнятого населення.

24. Як вже зазначалось вище, позивач подав недостовірні при оформленні статусу безробітного, що і стало підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.

25. У статті 1 Закону № 5067-VI надано визначення терміну «безробітний» - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Отже статус безробітного визначається саме відсутністю у такої особи роботи, а не неотриманням нею доходу.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновком судів щодо відсутності підстав для задоволення позову.

27. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі № 826/20540/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб