Історія справи

Ухвала ККС ВП від 15.01.2018 року у справі №826/10320/15
Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №826/10320/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа № 826/10320/15

адміністративне провадження № К/9901/5150/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. (судді - Чак Є.В., Коротких А.Ю., Файдюк В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У червні 2015 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» (далі - Уповноважена особа Фонду) при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за її вкладом та визнання договорів банківського рахунку від 29.05.2014р. №8322 та від 12.06.2014 року №06/1269-2014 нікчемними;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( далі - Фонд).

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Посилається на відсутність законних підстав для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.08.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. скасовано рішення суду першої інстанції, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача по визнанню договору банківського рахунку № НОМЕР_1 від 29.05.2014р. та договору банківського вкладу №06/1269-2014 від 12.06.2014р. нікчемним.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про вкладника позивача, якій необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом в ПАТ «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач відзив на касаційну скаргу до суду не подавала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.05.2014р. постановою Правління Національною банку України №276/БТ з відміткою «банківська таємниця» ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 73 - 74)

29.05.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого банк відкриває позивачу банківський поточний рахунок № НОМЕР_2 у доларах США та здійснює за ним операції згідно діючого законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України та чинних Умов здійснення операцій за рахунками фізичних осіб в банку. (а.с. 8)

Згідно пункту 3.3 цього Договору позивач має право поповнювати рахунок додатковими внесками коштів шляхом внесення готівки або в безготівковій формі в розмірах, регламентованих банком та в межах чинного законодавства.

12.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» укладено Договір банківського вкладу №06/1269-2014. (а.с. 9)

Згідно розділу І цього Договору банк відкриває позивачу вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_3 «Недільний» у доларах США, а позивач вносить на цей рахунок грошові кошти в сумі 14000 доларів США. Датою внесення вкладу є 12.06.2014р., а датою повернення - 19.06.2014р. Процентна ставка за вкладом складає 0,5% процентів річних.

Згідно квитанції ПАТ «Старокиївський Банк» від 12.06.2014р. №67068 позивачем внесено через відділення №1 банку на рахунок № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 14000 доларів США (163165,28 у гривневому еквіваленті). Призначення платежу - «внесення готівки на депозитний рахунок згідно Договору №06/1269-2014 від 12.06.2014р.). (а.с. 10)

Постановою Правління Національною банку України від 17.06.2014р. №365 ПАТ «Старокиївський Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. (а.с. 75 - 76)

На підставі цієї постанови Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.06.2014р. №50, яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Старокиївський Банк» з ринку, з 18.06.2014р. по 18.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Пантіну Любов Олександрівну . (а.с. 77)

Наказом Уповноваженої особи Фонду від 24.06.2014р. №23 на виконання частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вирішено провести перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Старокиївський Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів). виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим частиною 2 статті 38 зазначеного закону. (а.с. 80)

На засіданні Комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14.07.2014р., вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.08.2014р., оформлене відповідним протоколом, вирішено надати на затвердження Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Старокиївський Банк» перелік нікчемних договорів та інших правочинів (в електронному вигляді), виявлених за результатами перевірки. (а.с. 81)

На засіданні Виконавчої дирекції Фонду від 21.08.2014р., оформлене протоколом №182/14, вирішено погодити рішення Уповноваженої особи Фонду про тимчасове обмеження (блокування) виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб - вкладників ПАТ «Старокиївський Банк» та надано вказівку Уповноваженій особі Фонду на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактами можливого «дроблення» депозитних вкладів фізичних осіб, сума за якими перевищує граничний розмір відшкодувань, здійсненого з метою отримання відшкодування клієнтами за рахунок коштів Фонду. (а.с. 91 - 93)

На підставі зроблених Комісією висновків Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ від 29.08.2014р. № 61, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори) згідно переліку, який додається до наказу. (а.с. 100)

Згідно витягу із Переліку нікчемних договорів та інших правочинів, який є Додатком до Наказу від 29.08.2014р. №61, значаться банківські рахунки позивача НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , а також її договори від 29.05.2014р. №8322 та від 12.06.2014р. №06/1269-2014. (а.с. 101)

Згідно виписки відділення №1 ПАТ «Старокиївський Банк» залишок коштів на рахунку позивача станом на 11.09.2014р. становить 14001,15 доларів США. (а.с. 4)

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Старокиївський Банк». (а.с 78)

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2014р. №92 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Старокиївський Банк» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014р. та призначено Пантіну Л.О. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 18.09.2014р. по 18.09.2015р. (а.с. 79)

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 25.09.2014р. Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Старокиївський Банк»; для отримання коштів вкладники з 25.09.2014р. по 04.11.2014р. включно можуть звернутись до установ банку-агента Фонду - ПАТ «Банк «Київська Русь»; виплати гарантованої суми відшкодування буде здійснюватись відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

29.09.2014р. позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просила повернути її вклад у ПАТ «Старокиївський Банк» по рахунку № НОМЕР_2 , оскільки після неодноразових її звернень до кол-центру банка - агента ПАТ «Київська Русь» протягом серпня - вересня 2014 року грошові кошти за банківським рахунком не повернуто. (а.с. 12)

Листом від 18.11.2014р. №13/2/2-22818 повідомлено Уповноважену особу Фонду про те, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом зловживання службовими особами ПАТ «Старокиївський Банк» своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 Кримінального кодексу України. (а.с. 99)

Листом від 03.12.2014р. №1097/09-02 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку від 29.05.2014р. №8322 та договір банківського вкладу від 12.06.2014р. №06/1269-2014, та операції з внесення грошових коштів на рахунки, відкриті на виконання зазначених договорів, який є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемним відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим позивача не включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 13)

20.03.2015р. позивач звернулась до ПАТ «Старокиївський Банк» із вимогою про повернення їй у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги грошові кошти в розмірі 14001,15 доларів США в повному обсязі за договором банківського рахунку НОМЕР_1 від 29.05.2014р. (а.с. 14 - 15)

Листом від 17.04.2015р. №2879/09-02 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що на виконання статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» забезпечено проведення перевірки правочинів (в тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними. (а.с. 16)

Також позивача повідомлено про те, що за результатами проведеної перевірки виявлено, що договори від 29.05.2014р. №8322 та від 12.06.2014р. №06/1269-2014, укладені між позивачем та ПАТ «Старокиївський Банк» є нікчемними. Висновки щодо нікчемності правочинів ґрунтуються на положеннях статті 228 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому також повідомлено про здійснення досудового розслідування щодо правочинів (в тому числі договорів та операцій), вчинених напередодні запровадження в ПАТ «Старокиївський Банк» тимчасової адміністрації з метою перевірки і встановлення ознак кримінального правопорушення в діях службових осіб ПАТ «Старокиївський Банк» та колишніх клієнтів банку.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії та рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Старокиївський Банк» повністю відповідають Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому суд виходив з того, що відповідно до вимог Закону Уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, а також повідомляти сторін за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 Закону про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що нікчемний правочин є таким в силу Закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що підставою для не включення позивача до Переліку вкладників є проведення перевірки за всіма банківськими рахунками, на яких обліковуються залишки грошових коштів вкладників, відкриття кримінального провадження для встановлення ознак кримінального правопорушення в діях службових осіб банку та колишніх клієнтів банку, проте наведені відповідачем обставини не можуть бути підставами для позбавлення вкладника права на отримання гарантованої суми відшкодування.

Крім того, суд апеляційної інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про визнання договорів банківського вкладу позивача нікчемними відповідач виходив з того, що у день зарахування їй коштів в сумі 14000 доларів США майже щохвилинно в касу банку було внесено 177490 доларів США 13 фізичним особам, в тому числі позивачкою. Проте дана обставина не свідчить про нікчемність укладених договорів банківського вкладу, оскільки відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня, тобто банк зобов`язаний виконати доручення клієнта незалежно від часу його надходження. Крім того, проведення банком у базі даних платежів після закінчення операційного часу також не впливає на дійсність договору банківського вкладу та не є підставою для обмеження прав клієнта банку, а також визнання договору нікчемним, оскільки ч. 3 ст. 38 Закону має вичерпний перелік визнання договорів нікчемними.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні договори укладено до винесення постанови правління Національного банку України від 17.06.2014р. про віднесення ПАТ «Старокиївський банк» до категорії неплатоспроможних, а тому є безпідставними доводи відповідача щодо створення укладеними правочинами штучного зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в майбутньому відшкодувати кошти за його рахунок, оскільки ліквідація банку станом на 12.06.2014р. очевидною не була.

Апеляційний суд виходив з того, що зарахування коштів на рахунок позивача відбулось безпосередньо самим позивачем. Вказане свідчить, що кошти були внесені позивачем не внаслідок «дроблення» вкладу іншого клієнта, а особисто готівкою в касу банку.

Щодо посилання відповідача на порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України, апеляційний суд виходив з того, що по даному кримінальному провадження відсутній вирок чи інші рішення, які б встановлювали певні факти.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки суду апеляційної інстанції не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договори банківського вкладу та банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийняв рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні її до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Колегія суддів враховуючи викладене, прийшла до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо нікчемності правочину із закриттям в цій частині провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 238, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 по визнанню договору банківського рахунку № НОМЕР_1 від 29.05.2014р. та договору банківського вкладу №06/1269-2014 від 12.06.2014р. нікчемним, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук