Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.05.2020 року у справі №160/4383/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року

м. Київ

справа №160/4383/19

касаційне провадження №К/9901/11539/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Шарапи В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 (головуючий суддя: Ясенова Т. І., судді:

Суховаров А. В, Головко О. В. ) у справі №160/4383/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними і скасування припису, постанов про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області або відповідач), в якому просила:

визнати протиправним і скасувати припис ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН603/260/АВ/П від 13.02.2019;

визнати протиправною і скасувати постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН603/260/АВ/ІП-ФС/181 від 26.02.2019 про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн;

визнати протиправною і скасувати постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН603/260/АВ/ТД-ФС/179 від 26.02.2019 про накладення штрафу у розмірі 500760,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 позов задоволено частково:

визнано протиправною і скасовано постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №ДН603/260/АВ/ТД-ФС/179 від 26.02.2019 про накладення штрафу у розмірі 500 760 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 01.10.2019 вперше подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору у розмірі 10 455,50 грн), яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 було залишено без руху.

16.12.2019 відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2020 апеляційну скаргу подану повторно повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору у розмірі 10 455,50 грн, а також не наведено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження), яку ухвалою цього суду від 20.12.2019 було залишено без руху. Цією ж ухвалою відповідачу було відмовлено у продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

07.02.2020 відповідачем втретє подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 апеляційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області залишено без руху у зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 295, 296 КАС України, а саме: відсутні докази сплати судового збору у розмірі 10 455,50 грн; апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог вказаної ухвали скаржником було подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України. Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не подано заяви із зазначення поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2019. Цією ж ухвалою скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції зумовлений відсутністю видатків на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відповідач стверджує, що ним вживалися всі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги. В свою чергу, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13.01.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Позивачка правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з'ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 КАС України.

Рішення суду першої інстанції проголошено у відкритому судовому засіданні -
11.09.2019, повний текст виготовлений - 23.09.2019, а апеляційну скаргу вперше на зазначене рішення подано 01.10.2019, тобто у межах визначеного законодавцем процесуального строку.

Проте, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2019 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору).

Вдруге відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою 05.12.2019, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.01.2020 апеляційну скаргу подану повторно повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги (не надано доказів сплати судового збору у розмірі 10 455,50 грн, а також не наведено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження).

Верховний Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 07.02.2020, тобто зі спливом строку на апеляційне оскарження.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Частиною 1 статті 121 КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як стверджує скаржник, підставою пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження слугувала відсутність коштів на сплату судового збору (на рахунки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області накладено арешт).

Однак такі аргументи відповідача не свідчать про наявність поважних причин для поновлення йому строку на апеляційне оскарження. До того ж належних доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору у зв'язку із арештом рахунків ГУ Держпраці у Дніпропетровській області відповідачем не надано.

Так, в статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії; при цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №1440/1822/18 та від 19.03.2020 у справі №0840/3465/18.

Крім того, апеляційну скаргу суб'єктом владних повноважень подано втретє, а тому для поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач повинен навести обґрунтовані та відповідно підтверджені доказам поважні причини пропуску строку.

Поряд з цим, Суд вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В даному випадку, Верховний Суд не знаходить підтвердження поважності причин пропуску суб'єктом владних повноважень строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 у справі №160/4383/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

В. М. Шарапа