Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2019 року

м. Київ

справа №826/5654/14

адміністративне провадження №К/9901/2767/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 (судді - Горяйнов А.М., Мамчур Я.С., Шостак О.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Тайм" (далі - ТОВ "Грант Тайм") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ) про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ "Грант Тайм" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ, у якому просило: визнати неправомірними дії ДПІ по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грант Тайм" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Юрай" за січень 2014 року" від 03.04.2014 № 957/2202; визнати неправомірними дії ДПІ щодо внесення змін до АІС "Податковий блок" на підставі вказаного акту від 03.04.2014 № 957/2202 та зобов'язати ДПІ вилучити з АІС "Податковий блок" інформацію, внесену на підставі акту від 03.04.2014 № 957/2202.

Позовні вимоги товариство обґрунтовує тим, що зустрічна звірка проведена протиправно та за відсутності підстав, зустрічні звірки не є перевірками, у ході яких досліджуються первинні документи господарюючого суб'єкта, відповідно висновки такої звірки та акт не є підставою для внесення змін до інформаційних систем.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30.05.2014 у позові відмовив з тих підстав, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що відповідач вчинив протиправні дії.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.09.2014 судове рішення першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії ДПІ щодо внесення змін до електронної бази даних АІС "Податковий блок" щодо ТОВ "Грант Тайм" на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.04.2014 № 957/2659/22-02/38123047; зобов'язав ДПІ відновити в електронній базі даних АІС "Податковий блок" показники податкової звітності ТОВ "Грант Тайм", зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Висновок суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог вмотивований тим, що визнання недостовірними показників податкової декларації у інший спосіб, ніж прийняття податкового повідомлення - рішення, податкове законодавство не передбачає. Водночас, податкове повідомлення - рішення за наслідками проведеної зустрічної звірки ДПІ не приймало, а факт внесення змін до інформаційної бази даних на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 03.04.2014 № 957/2659/22-02/38123047 не заперечує.

ДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що дії контролюючого органу щодо проведення звірки є одним із видів заходу податкового контролю відповідно до статті 62 Податкового кодексу України, а складений акт не породжує для підприємства жодних прав та обов'язків з огляду на те, що не є актом індивідуальної дії, а АІС "Податковий блок" є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі, і наявність відповідної інформації в обумовленому програмному продукті не породжує для платника податків юридичних наслідків.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.09.2014 № К/800/49209/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Позивач не реалізував своє процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу відповідача.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.01.2019 касаційну скаргу відповідача прийняв до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомленням сторін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за наслідками податкового контролю, підстави якого передбачені пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ДПІ 18.04.2014 складено акт № 519/22.5/32908536 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Зернопром" з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року", у висновках якого зазначено про те, що проведеною звіркою підприємства неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року та документально не підтверджено господарські відносини із покупцями за березень 2013 року.

Висновки, викладені у зазначеному акті, стали підставою для коригування показників податкової звітності підприємства в автоматизованій системі (АС) ""Податковий блок".

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України (у редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2, 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно зі статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючи органи мають право проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до пункту 4.4 розділу 4 зазначених Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

У свою чергу акт про неможливість проведення зустрічної звірки засвідчує лише факт відсутності проведення зустрічної звірки, а відтак дії зі складання такого акту як власне і висновки такого акту не породжує для платника податків настання будь - яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду і вирішення справи).

Внесена до інформаційних систем на підставі такого акта інформація використовується органами доходів і зборів для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандзембуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латустрейд" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спору неправильно застосували норми матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а рішення суду першої інстанції є помилковими лише щодо мотивувальної частини, відповідно до частини четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині.

Керуючись статтями 349, 351, 352, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2014 залишити в силі, змінивши судове рішення в мотивувальній частині щодо відмови в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду