ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 569/17489/16-а

адміністративне провадження № К/9901/4362/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2017 (суддя - Харечко С.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 (судді - Франовська К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного Управління пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням в загальний трудовий стаж періодів роботи з 13.04.2013 по 19.05.201З, з 24.05.2013 по 30.07.2013, з 13.09.2013 по 08.10.2013, з 29.11.2013 по 25.06.2014, 04.08.2014 по 04.11.2014, з 07.11.2014 по 12.01.2015, з 27.01.2015 по 28.07.2015, з 21.10.2015 по 07.07.2016;

- зобов`язати провести перерахунок пенсії з врахуванням в загальний трудовий стаж зазначених періодів роботи.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є громадянкою України, перебуває на обліку в Рівненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Після призначення пенсії, позивач продовжувала працювати водієм тролейбуса в 1-шому тролейбусному парку філіалу "Мосгортранс" м. Москві Російської Федерації протягом наступних періодів: з 13.04.2013 по 19.05.2013, з 24.05.2013 по 30.07.2013, з 13.09.2013 по 08.10.2013, з 29.11.2013 по 25.06.20І4 04.08.2014 по 04.11.2014, з 07.11.2014 по 12.01.2015 з 27.01.2015 по 28.07.2015 з 21.10.2015 по 07.07.2016, що підтверджується копією трудової книжки.

30.08.2016 позивач звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок пенсії з врахуванням в загальний трудовий стаж періодів її роботи водієм тролейбуса в 1-шому тролейбусному парку філіалу "Мосгортранс" м. Москві Російської Федерації у зазначені вище періоди.

Листом від 19.09.2016 №801/10 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для здійснення перерахунку розміру її пенсії з врахуванням зазначених нею періодів роботи, з посиланням на те, що відповідно до положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 стаж роботи, набутий на території будь-якої з держав-учасниць зазначеної Угоди, та заробітна плата за цей період, враховуються лише при призначенні пенсії.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

В обґрунтування позову покликалась на те, що відмова відповідача є протиправною та такою, що порушує її права на належне пенсійне забезпечення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що перерахунок пенсії проводиться за умов, що фізична особа є застрахованою, продовжує працювати після призначення пенсії та сплачує страхові внески. Сплата страхових внесків є основною ознакою страхового стажу, а оскільки позивач страхові внески за законодавством України не сплачувала, набутий нею стаж не є страховим і не дає права на перерахунок пенсії.

Суди виходили з того, що перерахунок пенсії громадянам України, які працюють за межами України, відповідно до положень частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV можливий у разі їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що гарантії, передбачені Угодою, на спірні правовідносини не поширюються, а згідно законодавства України стаж, набутий позивачем в РФ, не є страховим стажем, необхідним для перерахунку її пенсії.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення судових рішень, які на її думку підлягають скасуванню.

Покликається на те, що Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 поширюється також на правовідносини, щодо перерахунку пенсії, тому висновки судів попередніх інстанцій, є помилковими.

Просила рішення судів попередніх інстанцій скасувати, та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить у її задоволенні відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (Закон №1058-IV).

Частиною четвертою статті 42 Закону N1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.

Відповідно до статті 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною першої статті 12 Закону N1058-IV, серед іншого, передбачено, що громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 цієї Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою. Розмір пенсії за Угодою обчислюють із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

Верховний Суд України у постанові від 25.11.2014 у справі № 21-457а14 дійшов висновку, що зазначені положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

Крім того, подібні правовідносини були предметом розгляду також у Верховному Суді.

Зокрема у постанові від 13.02.2020 у справі №686/17914/16-а Верховний Суд дійшов наступних висновків:

« < … > положення Угоди, гарантуючи захист прав громадян у сфері пенсійного забезпечення, стосуються призначення пенсії, а не її перерахунку та передбачають, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються лише при призначенні пенсії.

…

< … > перерахунок пенсії громадянам України, які працюють за межами України, відповідно до положень частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV можливий у разі їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, позивач після призначення пенсії продовжувала працювати на території Російської Федерації, страхові внески в Україні до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не сплачувала, тобто не була застрахованою особою у розумінні законодавства України, а тому право на перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих у ЗАТ «Атомтехекспорт» та ВАТ «ЕСКО-Інжінірінг» у позивача відсутнє.»

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом також в постановах від 27.02.2018 (справа №361/4899/17), від 12.06.2018 (справа №686/4998/15-а), від 31.10.2018 справа №459/955/15-а).

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що після призначення пенсії позивач продовжувала працювати на території Російської Федерації, страхові внески в Україні до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування не сплачувала, тобто не була застрахованою особою у розумінні законодавства України.

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності відмови відповідача у здійсненні перерахунку її пенсії та прийняли законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги є безпідставними і висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Керуючись ст. 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2017 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

А.А. Єзеров