ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №815/5928/16

адміністративне провадження №К/9901/16656/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Бжассо Н.В. від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В. від 12.07.2017,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (далі - Товариство, ТОВ "Інфокс", позивач) звернулося з позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати припис відповідача до акту перевірки від 18.10.2016 №96/06 (далі - спірний припис).

2. В обґрунтуванні позову зазначалось про те, що спірний припис є незаконним і необґрунтованим, прийнятий з порушенням вимог законодавства і прав позивача на підставі помилкових висновків, у зв`язку з чим він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано спірну постанову.

4. Висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на тому, що звернення споживача ОСОБА_1 містило вимоги лише щодо вжиття термінових заходів стосовно розблокування каналізаційних стоків, які з`єднують санвузол її квартири з каналізацією. При цьому, як встановлено судовим розглядом, станом на день проведення перевірки послуги з водовідведення надавались позивачем у повному обсязі, а тому відповідач, зобов`язуючи Товариство у спірному приписі здійснити перерахунок розміру плати споживачам за надані не в повному обсязі послуги з водовідведення у серпні 2016 року, вийшов за межі предмету перевірки і вирішив питання, про яке не йшлося у звернення споживача, на підставі якого здійснено позаплановий захід контролю.

5. Суди попередніх інстанцій відзначили й те, що у ході судового розгляду справи було встановлено відсутність будь-яких договірних відносин безпосередньо з заявником - ОСОБА_1 та Товариством, а також з`ясовано, що у ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» відсутні особові рахунки, відкриті на її ім`я. З огляду на це, суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не є споживачем послуг з водовідведення і це не враховано під час проведення перевірки, у зв`язку з чим суди констатували формальний і поверхневий підхід до проведення відповідачем перевірки.

6. Усе вищевикладене слугувало підставою для висновку суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що спірний припис винесено відповідачем з порушенням вимог пункту 2.8 Порядку проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2012 за №743/21056 (далі - Порядок №310, оскільки у зверненні ОСОБА_1 не ставилось питання про перерахунок розміру плати за не надані у повному обсязі послуги з водовідведення, й такі послуги безпосередньо заявниці не надавались. До того ж, суди зазначали, що наведене свідчить про відсутність у відповідача даних стосовно розміру нарахувань плати споживачам - мешканцям квартири, де проживає заявниця, а тому згідно з позицією судів, спірний припис не направлений на виправлення яких-небудь порушень, є неконкретизованим і незрозумілим, оскільки не місить інформації стосовно періоду, кількості днів та розміру перерахунку плати за послуги з водовідведення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з вищенаведеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у позові.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 09.08.2016 до філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» надійшла заява від ОСОБА_1 , згідно якої вона просила директора позивача прийняти термінові міри щодо розблокування каналізаційних стоків, з`єднуючих санвузол її квартири з загальною каналізацією. До заяви було додано копію акта №1159/Т від 08.08.2016, згідно якого каналізація за адресою: АДРЕСА_1 заблокована системою « Крот ».

9. 10.08.2016 із зазначеною заявою ОСОБА_1 звернулася до відповідача.

10. 23.08.2016 ГУ Держпродспоживслужби звернулося до Держпродспоживслужби України із запитом №1746/06 про надання згоди на проведення перевірки позивача за заявою ОСОБА_1 .

11. 15.09.2016 Держпродспоживслужби України надала згоду на проведення зазначеної перевірки.

12. 05.10.2016 відповідачем надіслано на адресу позивача запит про надання документів у термін до 10.10.2016, а саме: установчі, реєстраційні та дозвільні документи ТОВ «Інфокс», договір із споживачем ОСОБА_1 , витяги з особових розрахунків споживача ОСОБА_1 за період з 2013 року по 2016 рік, пояснення по суті звернення, належно завірену копію розпорядчого документа щодо застосування філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» механічної системи блокування внутрішньо будинкової каналізації, належно завірену копію розпорядчого документу щодо проведення робіт з блокування механічним приладом внутрішньо будинкової системи каналізації за адресою:

АДРЕСА_1 . 10.10.2016 позивачем надано відповідь за №4156-04/8613 із копіями документів на запит відповідача, згідно якої вбачається, що договір про надання послуг з холодного водопостачання та водовідведення зі споживачем ОСОБА_1 відсутній, оскільки особових рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 у ТОВ «Інфокс» філії «Інфоксводоканал» не має. Також у відповіді зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 послуги з водопостачання та водовідведення надаються у повному обсязі.

14. В матеріалах справи наявний договір від 09.04.2010 про надання послуг з холодного водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води, що укладений між позивачем та ОСОБА_2 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 , який є власником цієї квартири. Згідно цього ж договору суб`єктами користування послугами є 7 осіб.

15. 18.10.2016 відповідачем складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №96/06, згідно якого, на підставі наказу від 28.09.2016 №229 та направлення від 28.09.2016 №162, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення ОСОБА_1 щодо припинення ТОВ «Інфокс» філією «Інфоксводоканал» надання послуг з водовідведення.

16. За результатами перевірки встановлено, що у порушення пункту 3 частини першої статті 4, частини першої статті 14, статті 19 Закону України від 12.05.1991 №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-ХІІ), абзацу першого частини третьої статті 16 Закону України від 24.06.2004 №1875-IV «Про житлово - комунальні послуги» (далі - Закон №1875-IV, чинний станом на час виникнення спірних правовідносин), статті 4 Закону України від 24.02.1994 №4004-XII «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон №4004-XII у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), частини третьої статті 10 Закону України від 06.04.2000 №1645-III «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон №1645-III), пункту 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630), згідно акту №1159/Т від 08.08.2016, виданого представником абонентського відділу Київського району Управління «Водосбут» філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс», виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , в агресивний, незаконний та неправомірний спосіб було порушено безперебійний режим надання послуг з водовідведення, без зазначення причин, а саме: «каналізація заблокована системою «Крот», що є нечесною підприємницькою практикою, чим порушено право споживачів-мешканців квартири АДРЕСА_1 на безпечні для здоров`я і життя умови побуту.

17. Позивачу надано припис до акта, згідно якого філію «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» зобов`язано провести перерахунок розміру плати споживачам-мешканцям квартири АДРЕСА_1 за надані не в повному обсязі послуги з водовідведення у серпні 2016 року, відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 №151 (далі - Порядок №151).

18. 21.10.2016 листом №2946/06 відповідач повідомив ОСОБА_1 про результати розгляду її заяви.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19. У касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що спірний припис було видано саме з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, які, як встановлено під час проведення позапланової перевірки, мали місце, оскільки Товариство у незаконний спосіб та відсутності для цього передбачених законом правових підстав у серпні 2016 року припинило надання послуг з водовідведення за адресою проживання заявниці. Відповідач наголошував, що такі дії позивача є порушенням вимог абзацу першого частини третьої статті 16 Закону №1875-IV, пункту 3 Порядку №630 і додатку 1 до Порядку №151, якими передбачено обов`язок суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг (виконавців), надавати послуги з водовідведення безперебійно.

20. Окрім цього, відповідач зазначає, що у заяві споживача, на підставі якої проведено позапланову перевірку Товариства, мова йшла про порушення останнім прав споживачів за адресою місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 , а тому суди, як на одну з підстав незаконності спірного припису, безпідставно посилались на відсутність укладеного безпосередньо між заявницею та ТОВ «Інфокс» договору про надання послуг з водовідведення та відкритих на її ім`я особових рахунків.

21. Скаржник посилався й на те, що вимоги припису узгоджуються з положеннями пункту 23 Порядку №630, яким передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. У разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Так, у частині другій статті 19 Конституції України закріплено правило, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно з вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

24. Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон №1023-ХІІ, який також встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

25. За приписами пунктів 2, 3, 6 частини першої статті 4 Закону №1023-ХІІ споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

26. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон №1875-IV.

27. Частинами першою, третьою, четвертою Закону №1875-IV передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об`єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

У разі застосування перерви в наданні послуг виконавець/виробник зобов`язаний повідомити через засоби масової інформації про таку перерву споживача не пізніш як за 10 днів (за винятком перерви, що виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили). У повідомленні необхідно зазначити причину та строк перерви в наданні відповідних послуг.

Виконавець/виробник зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. Відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавцем), і фізичною та юридичною особою (споживачем), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) врегульовані також Порядком №630.

29. Пунктом 3 Порядку №630 встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

30. За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. У разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (пункт 23 Порядку №630).

31. Крім того, у відповідності з підпунктом 1 пункту 29 вищевказаного Порядку споживач має право, зокрема, на зменшення розміру плати у разі, в тому числі, надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання.

32. Такому праву споживачів кореспондує обов`язок виконавця, закріплений у підпункті 1 пункту 32 Порядку №630, згідно з яким виконавець зобов`язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

33. Право громадян на безпечні для здоров`я і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне середовище, задекларовано й у частині першій статті 4 Закону №4004-XII.

34. Своєю чергою, механізм проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості визначає Порядок №151, відповідно до пункту 2 якого у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку.

35. Пунктами 12, 13 цього ж Порядку передбачено, що у разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого постачання холодної або гарячої води чи невиконання графіка їх надання пропорційно проводиться перерахунок за надання послуг з централізованого водовідведення.

У разі наявності перерв у наданні послуг з централізованого водовідведення протягом більше ніж однієї доби на місяць перерахунок за надання таких послуг проводиться за формулою: C 9 = T 9 х 0,033 х d 1, де C 9 - сума, на яку зменшується розмір плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; T 9 - розмір місячної плати за надання послуг з централізованого водовідведення, розрахований на одну особу, гривень; d 1 - строк, протягом якого відбувалося відхилення від кількісних і якісних показників, діб.

36. Додатком до Порядку №151 затверджено вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормативних. Зокрема, згідно даних, наведених у таблиці додатку за таким видом послуги як водовідведення встановлено: кількісні і якісні показники - безперебійне водовідведення; відхилення від показників - перерва у водовідведенні; допустимий строк відхилення від показників - одна доба на місяць; зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників - на 3,3 відсотка місячної плати за кожну добу перевищення допустимого строку відхилення; розрахункова одиниця - на одну особу за місяць.

37. Аналіз вищенаведених законодавчих положень дає колегії суддів підстави для висновку, що послуги з водовідведення надаються безперебійно, виключно за винятком часу перерв, остаточний перелік яких визначається законом. У разі перерв у водовідведенні виконавець зобов`язаний здійснити перерахунок плати за надання таких послуг в порядку, встановленому законодавством. У разі перерви водовідведення більш як на одну добу за місяць з підстав, що не передбачені законом, а також нездійснення у такому випадку перерахунку плати споживачу, це є порушенням прав останнього.

38. За змістом частин першої - третьої статті 5 Закону №1023-ХІІ держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

39. Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1023-ХІІ встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, окрім іншого, давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

40. Спеціально уповноваженим центральним органом у сфері захисту прав споживачів є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи.

41. Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вищого рівня та їй підпорядковане.

42. Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 25.02.2016, на ГУ Держпродспоживслужби відповідно до покладених на нього завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) дотримання законодавства про захисту прав споживачів перевіряє у суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та послуг.

43. У своїй діяльності ГУ Держпродспоживслужби керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

44. З метою організації своєї діяльності ГУ Держпродспоживслужби відповідно до вимог підпункту 4 пункту 13 Положення, організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до її компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

45. Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (надалі - суб`єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим, визначає Порядок №310.

46. Порядок №310 розроблений відповідно до вимог Законів України «Про захист прав споживачів», «;Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

47. У пункті 1.4 Порядку №310 вказано, що перевірки діяльності суб`єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб`єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстав звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України (додаток 1).

48. Також, як визначено у абзаці другому пункту 2.8 Порядку №310 під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов`язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки.

49. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт (пункт 3.1 Порядку №310).

50. За правилами пункту 3.6 цього ж Порядку на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб`єкта господарювання припис про усунення порушень.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб`єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб`єкта господарювання.

Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб`єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі.

Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

51. Як випливає з встановлених судами обставин цієї справи, позивачем більш ніж на одну добу за місяць здійснено блокування каналізаційних стоків квартири, у якій проживає ОСОБА_1 , що й стало підставою для звернення до ГУ Держпродспоживслужби. Перерахунок оплати послуг з водовідведення у зв`язку з перервою у наданні такої послуги понад передбачений законом строк позивачем не проводився.

52. При цьому, споживачем у розумінні пункту 22 статті 1 Закону №1023-ХІІ, визнається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

53. Зі змісту договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, водовідведення гарячої води, укладеного між ОСОБА_2 , яка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та Товариством, вбачається що такі послуги, окрім безпосередньо ОСОБА_2 , надаються ще сімом особам, які у цій квартирі проживають.

54. ОСОБА_1 проживає у вищевказаній квартирі та використовує послуги з водовідведення на підставі відповідного договору, а тому, згідно з пунктом 22 статті 1 Закону №1023-ХІІ, є споживачем вказаних послуг і має увесь обсяг прав, передбачених законодавством, зокрема, на належну якість продукції та обслуговування, звернення до уповноважених державних органів за захистом її порушених прав.

55. Перерва у водовідведенні на строк більш ніж одну добу за місяць і не проведення перерахунку оплати цих послуг є порушенням прав ОСОБА_1 як споживача, за захистом яких вона і звернулась до ГУ Держпродспоживслужби, яка, в свою чергу, в порядку здійснення позапланового заходу контролю підтвердила наявність допущених позивачем порушень законодавства про захист прав споживачів, що не спростовано Товариством у ході судового розгляду цієї справи.

56. Відсутність же укладеного безпосередньо між виконавцем і ОСОБА_1 договору про надання послуг з водовідведення і відкритих на її ім`я особистих рахунків не перешкоджає виконанню спірного припису, оскільки його вимоги стосуються перерахунку вказаних вище послуг споживачам - мешканцям квартири за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються на підставі відповідного договору. До того ж, Товариство, як суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, здійснює згідно законодавства їх облік, веде відповідну звітність, проводить розрахунки тощо, тобто володіє усім обсягом даних, необхідних для виконання вимог припису.

57. Більше того, у приписі вказано період, за який слід провести перерахунок плати за послуги з водовідведення за вказаною адресою (серпень 2016 року), а також міститься вказівка на нормативно - правовий акт (Порядок №151), згідно з яким необхідно здійснити такий перерахунок, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій про неконкретизований і незрозумілий характер спірного припису.

58. Колегія суддів звертає увагу й на те, що проведення перерахунку плати за послуги з водовідведення є обов`язковим для виконавця у разі перерви водовідведення понад регламентований законодавством строк, тобто такі дії є нерозривно взаємопов`язаними, а тому охоплювались предметом перевірки і входили до переліку питань, які підлягали з`ясуванню під час її проведення відповідачем.

59. Водночас, оскільки станом на час проведення позапланової перевірки Товариства водовідведення вже було відновлено позивачем самостійно, то зобов`язання ТОВ «Інфокс» здійснити вищезгаданий перерахунок є адекватним і необхідним способом реагування на виявлені у ході перевірки порушення прав споживачів з метою їх припинення, а також узгоджується з обсягом повноважень і завданнями ГУ Держпродспоживслужби у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

60. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зафіксовані відповідачем у акті перевірки порушення мали місце, а наведені позивачем доводи і наявні у справі докази цього не спростовують, у зв`язку з чим спірний припис ГУ Держпродспоживслужби є правомірним та скасований судами попередніх інстанцій помилково.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та допустили порушення норм процесуального права, а отже ухвалили незаконні судові рішення, які, як наслідок, підлягають скасуванню.

62. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

63. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 КАС України).

64. Зважаючи на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до помилкових висновків стосовно протиправності спірного припису відповідача та ухвалення судових рішень, які не відповідають закону, Верховний Суд вважає за необхідне їх скасувати, а касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби задовольнити й ухвалити нову постанову про відмову в позові.

65. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін