ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №826/13918/17

адміністративне провадження №К/9901/59798/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представники позивача - Акулов Р.О., Сокольков О.О. ,

представник відповідача - Бабинець М.В.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 (суддя Маруліна Л.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 (судді: Кузьмишин О.М. (головуючий), Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.) у справі №826/13918/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатекс" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0000554101,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» (далі - позивач, ТОВ «Мегатекс») звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000554101 від 09.08.2017.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій із його контрагентом С(Ф)Г «Любава-1» про що свідчать наявні у товариства належним чином складені первинні документи, які були надані податковому органу під час перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000554101 від 09.08.2017.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб`єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону. Крім того, суди зауважили, що суб`єкт господарювання не несе відповідальності за зобов`язаннями контрагента, оскільки в нього не має законодавчих підстав для здійснення контролю за правомірністю дій контрагента.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегатекс».

6. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Уповноваженими особами контролюючого органу проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Мегатекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником СФГ «Любава» за період з 01.01.2016 по 29.02.2016 про що складено акт від 17.07.2017 №2205/28-10-40-10/20338741, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся у сумі 2 110 368,00 грн.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000554101 від 09.08.2017, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість на суму 2 110 368,00 грн та штрафні санкції у розмірі 527 592,00 грн.

Судами встановлено, що між позивачем та С(Ф)Г «Любава-1» за період з 01.01.2016 по 29.02.2016 укладено Договір поставки № 1301/16-п від 13.01.2016 року, відповідно до якого Постачальник ( С( Ф)Г «Любава-1») зобов`язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Мегатекс») олію соняшникову (сиру, нерафіновану, не виморожену, 1 ґатунку) суміш пресової та екстракційної, із соняшнику врожаю 2015 року.

Згідно договору ціна та загальна вартість, умови та строки поставки товару, строки та порядок розрахунку за кожну партію визначені у Специфікації, яка є додатком до Договору.

Поставка товару підтверджується видатковою накладною на товар. Дію Договору визначено терміном до 31.12.2016 року.

З Специфікації № 1 до Договору поставки № 1301/16-п від 13.01.2016 року вбачається, що Постачальник (С ( Ф)Г «Любава-1») поставить та продасть Покупцю (ТОВ «Мегатекс») олію соняшникову в кількості 1000 тонн за ціною без ПДВ 18 200,00 грн. на загальну суму без ПДВ 18 200 000,00, ПДВ 3 640 000,00 грн. та всього сума разом з ПДВ складає 21 840 000, 00 грн. , також в зазначеній Специфікації зазначено характеристики якості товару та вказано, що передача товару Покупцеві здійснюється згідно правил «Інкотермс-2010», товар поставляється на умовах (згідно базису поставки) DAT ПАТ «Іллічівський масложировий комбінат» Україна, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна,45. Термін поставки з 20.01.2016 року по 15.02.2016 року включно.

В матеріалах справи міститься видаткова накладна № 25/01 від 25.01.2016 року згідно якої Постачальник доставив, а Покупець прийняв олію соняшникову нерафіновану не виморожену, суміш пресової з екстракційної 1 ґатунку в кількості 134,40 ціною з ПДВ 21 840, 00 грн, сумою з ПДВ 2 935 296,00 грн. у т.ч. ПДВ 489 216,00 грн, яка засвідчена підписом та печаткою уповноваженої особи від Постачальника (продавця) та підписом уповноваженої особи за довіреністю № 68 від 22.01.2016 року від Покупця (позивача по справі).

Згідно видаткової накладної № 58 від 26.02.2016 року, відповідно до якої зазначено, що Постачальник доставив (продав), а Покупець прийняв (купив) олію соняшникову нерафіновану не виморожену, суміш пресова з екстракційною 1 ґатунку в кількості 460,28 ціною без ПДВ 18 000, 00 грн., сумою без ПДВ 8 285 040,00 грн. у т.ч. ПДВ 1 657 008,00 грн., всього із ПДВ 9 942 048,00 грн. яка засвідчена підписом та печаткою уповноваженої особи від Постачальника (продавця) та підписом уповноваженої особи за довіреністю № 68 від 22.01.2016 року від Покупця (позивача по справі).

Згідно платіжного доручення № 882 від 04.07.2016 року, відповідно до якого платник ТОВ «Мегатекс» перераховує (сплачує) на розрахунковий рахунок продавця С(Ф)Г «Любава-1» суму 7 784 518,96 грн із зазначенням призначення платежу: оплата за масло соняшникове відповідно до Договору № 1301/16п від 13.01.2016 року у т.ч. ПДВ 1297419,83, вказану операцію проведено банком 04.07.2016 року.

14 липня 2016 року між позивачем (Сторона 1), С(Ф)Г «Любава-1» (Сторона 2) та ТОВ «Агросинтез інвест» (Сторона 3) було укладено Угоду про відступлення права вимоги № 14-07-16 від 14.07.2016, відповідно до якої Сторона 1 має перед Стороною 2 заборгованість, згідно Договору № 1301/16-п від 13.01.2016 та було досягнуто рішення про те, що Сторона 2 передає Стороні 3 свої права та обов`язки по витребуванню та отриманню від Сторони 1 частини боргу в сумі 4 388 473, 04 грн, дану угоду засвідчено підписами та печатками уповноважених представників юридичних осіб. В підтвердження сплати боргу позивачем надано платіжні доручення.

В акті перевірки посадовими особами відповідача зазначено, що на день проведення перевірки за позивачем немає боргу перед контрагентами.

В матеріалах справи наявні договори комісії № 200116-К від 04.01.2016 року, якою ТОВ «Мегатекс» надалі «Комітент» та ТОВ «Ніктрейд плюс» надалі «Комісіонер», відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується за дорученням за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії: здійснювати реалізацію на експорт з України Товар, що належить Комітенту. Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору; укладати експортні Договори купівлі-продажу, оформляти і підписувати всі необхідні документи в інтересах Комітента, діяти у вже укладених зовнішньоекономічних договорах відповідно до інтересів Комітента; укладати договори з підприємствами , що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом та вчиняти інші дії, відповідно до вказаного Договору та в інтересах позивача.

Згідно акту прийому передачі товару № 7 згідно Договору комісії № 200116-К від 04.01.2016 року від 26.02.2016 року, Комітент передав, а Комісіонер прийняв 503,360 тонн олії соняшникової на суму 10 318880,00 грн.

В підтвердження реальності виконання вказаного Договору комісії до матеріалів справи надано звіт Комісіонера № 2 про виконання вказаного Договору, в якому розписано дати продажу, товар, кількість, акти відповідно до яких відбувся прийом-передача продукції, ціна товару, за якою його продано, номера митних декларацій та назва покупця.

Згідно акту приймання-передачі, який міститься в матеріалах справи ТОВ «Ніктрейд плюс» продав покупцю Exacom sales limited олію соняшникову 2015 року врожаю в кількості 503,360 т. на суму 10 318 880,00 грн., що підтверджується і наданою митною декларацією форми МД 2, в якій вказано назву товару, що перетинала кордон, кількість, ціну.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на безтоварність проведення господарських операцій між позивачем та СФГ «Любава», зважаючи на те, що не будучи виробником поставленої продукції, контрагент здійснював придбання такої у ТОВ «Єврохімпром», яким на переконання контролюючого органу не здійснювалася господарська діяльність по вирощуванню даного виду культур (соняшника). Крім того, контролюючий орган посилається на показання свідків, які вказують на те, що директори СФГ «Любава-1» та його контрагентів були номінальними директорами та фактично господарську діяльність не здійснювали.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункту 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2 Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

18. Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема контролюючим органом в акті перевірки викладені тільки деякі відомі їм обставини відповідно до наданих їм податкових декларацій контрагентами позивача та показів свідків. Ані судових рішень у кримінальних провадженнях, ані висновків експертів та доказів неможливості вирощування відповідної кількості сільськогосподарської культури - соняшнику, з якої було виготовлену олію, яку і продано позивачу, контролюючим органом судам не надано.

Посилання відповідача на наявність в СФГ «Любава-1» в суборенді земельних ділянок менше ніж достатньо для вирощування продукції в кількості, що відчужена позивачу, спростовуються тим, що перевіркою вставлено, що СФГ «Любава-1» не є виробником товару відчуженого позивачу, оскільки такий товар придбаний у ТОВ «Єврохімпром».

Як вбачається з матеріалів справи, договір поставки №1301/16-п від 13.01.2016, укладений між позивачем та С(Ф)Г «Любава-1» з боку вказаного контрагента підписано директором ОСОБА_6 , який відповідно і підписував первинні-бухгалтерські документи по здійснених господарських операціях. Відтак, підлягають відхиленню посилання позивача на протокол допиту свідка директора СФГ «Любава-1» ОСОБА_7 , який заперечував участь у господарській діяльності підприємства, з огляду на те, що угода №14-07-16 від 14.07.2016 укладена між позивачем та С(Ф)Г «Любава-1» підписана директором ОСОБА_7 у період відмінний від періоду, який охоплювався перевіркою (01.01.2016-29.02.2016), а отже не стосується спірних правовідносин.

19. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів та трудових ресурсів.

20. Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на деякий отриманий від контрагентів товар, оскільки, відсутність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі №826/13918/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду