Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №826/20443/16

адміністративне провадження №К/9901/31066/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року (суддя В.А. Кузьменко)та постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року (колегія у складі суддів: М.І. Кобаль, О.В. Епель, О.В. Карпушова) у справі №826/20443/16за позовомОСОБА_2доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № Т/195-13 від 22 червня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним визначенням податкового зобов'язання зф транспортного податку, оскільки ОСОБА_2 не є власником автомобіля з 17 грудня 2014 року, який є об'єктом оподаткування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № Т/195-13 від 22 червня 2016 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 на момент визначення суми податкового зобов'язання з транспортного податку була власником автомобіля BENTLEY CONTINENTAL GT, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 5998 см3, державний номерний знак НОМЕР_1.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його апеляційної скарги.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 22 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № Т/195-13, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн за 2016 рік.

Оскаржуване рішення прийнято податковим органом у зв'язку із тим, що на думку останнього, позивач є власником транспортного засобу - BENTLEY CONTINENTAL GT, 2014 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 5998 см3, який є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Згідно із повідомленням Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 08 грудня 2016 року №31/27-Г-1725, адресованого представнику позивача, станом на 07 грудня 2016 року згідно з відомостями з бази даних Єдиного державного реєстру МВС автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, 2014 року випуску, об'ємом двигуна 5998 см3, державний номерний знак НОМЕР_1, який був зареєстрований за ОСОБА_2, 17 грудня 2014 року перереєстрований на іншого власника.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування (відповідно до пп. 267.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24 грудня 2015 року № 909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 267.6.5 ст. 267 Податкового кодексу України у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Відповідно до пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України за об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, у відповідності до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, визначальною умовою для обчислення транспортного податку з фізичних осіб є, зокрема, наявність у власності легкового автомобіля.

Як вже зазначалось, автомобіль BENTLEY CONTINENTAL GT, 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 з 17 грудня 2014 року перереєстрований на іншого власника.

Таким чином, при прийнятті оспорюваного рішення податковим органом безпідставно не враховано, що вказаний транспортний засіб позивачем був відчужений у грудні 2014 року на користь іншої особи, а тому визначення грошового зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік у сумі 25000 грн. не відповідає вимогам пп. 267.6.5 та пп. 267.6.6 п. 567.6 ст. 267 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду