Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.12.2018 року у справі №728/967/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2018 року

Київ

справа №728/967/17

адміністративне провадження №К/9901/43570/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 5 липня 2017 року (головуючий суддя - Лобода Н.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Горяйнов А.М., Троян Н.М.)

у справі № 728/967/17 за позовом ОСОБА_1 до Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Управління ПФУ) про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управління ПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період його роботи з 1 січня 1989 року по 31 грудня 2000 року при нарахуванні пенсії по втраті годувальника.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2, який є батьком її неповнолітнього сина ОСОБА_3 У березні 2017 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, однак листом від 31 березня 2017 року № 5 їй було відмовлено, оскільки у померлого ОСОБА_2 недостатньо страхового стажу, який за підрахунками відповідача, становить лише 5 років 5 місяців 19 днів. Вважає вказану відмову незаконною з огляду на те, що трудовий стаж ОСОБА_2, відповідно до трудової книжки останнього, складає 13 років 6 місяців, однак, з 1989 року по 2000 рік трудовий стаж підтверджується лише записами в трудовій книжці, оригінал якої втрачений, а первинні документи про роботу ОСОБА_2 в СТОВ «Агроком», СВК «Мрія», ПСП «Фастовецьке», ФГ «Мічуріна» не збереглися. Вважає, що підтвердження трудового стажу повинно бути здійснене відповідачем, який формальною відпискою відмовив у призначенні пенсії, тому за захистом своїх прав вона звернулася до суду з даним позовом.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 5 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління ПФУ зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 при нарахуванні пенсії по втраті годувальника період роботи з 25 червня 1989 року по 31 грудня 2000 року. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління ПФУ посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про їх скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначило, що при зверненні за призначенням пенсії позивачем не надано трудової книжки померлого годувальника або жодних інших документів, які б підтверджували його трудовий стаж. Вкладиш у трудову книжку колгоспника не може бути взятий до уваги, оскільки без трудової книжки він є недійсним. За даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, наявний страховий стаж годувальника становить 6 років 10 місяців 4 дні (пропорційно до сплачених страхових внесків).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 47 років помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

У березні 2017 року позивач, яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_3, звернулася до Управління ПФУ із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника.

У листі № 5 від 31 березня 2017 року Управління ПФУ повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки для цього у годувальника ОСОБА_2 недостатньо страхового стажу, який становить лише 5 років 5 місяців 19 днів, а відповідно до статті 32 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» має бути 11 років.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач у даному конкретному випадку мав діяти у відповідності до норм законодавства, а не відмовляти позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника з формальних підстав, оскільки право неповнолітнього ОСОБА_3 на отримання пенсії по втраті годувальника не може бути порушене лише через недбалість роботодавців, в яких працював померлий ОСОБА_2 та позиції відповідача щодо необов'язкового застосування положень Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів та зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день cмерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника визначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 1 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з копією вкладення до трудової книжки колгоспника *НОМЕР_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 25 червня 1989 року було прийнято в члени колгоспу на роботу трактористом, де він працював до 1996 року.

ФГ «Мічуріна» листом від 17 березня 2017 року № 5 на звернення ОСОБА_1 повідомило, що видати довідку про підтвердження трудового стажу у ФГ «Мічуріна» з 1989 року по 2000 рік неможливо, оскільки втрачені архівні документи.

Висновком о/у Бахмацького ВП ГУНП в Чернігівській області від 13 лютого 2017 року встановлено, що згідно з заявою голови ФГ «Мічуріна» в 2012 році при переїзді з вулиці Тургенєва на вулицю Петровського, 56 в місті Бахмачі були втрачені документи: книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за 1958-2009 роки, книга обліку праці і розрахунків з членами колгоспу за 1958-2009 роки, накази про прийняття та звільнення з роботи за 2004-2009 роки, виробничі накази за 1958-2009 роки, протоколи засідання правління колгоспу за 1958-2004 роки, протоколи засідання загальних зборів колгоспу за 1958-2004 роки; в ході проведення перевірки встановити місце знаходження документів не вдалось.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за N 637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на даний час не збереглися документи, які підтверджують трудовий стаж ОСОБА_2 в період з 25 червня 1989 року по грудень 2000 року, однак показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводять, що у вказаний період часу ОСОБА_2 працював у колгоспі с.Фастовці з 1989 року по 2000 рік, назва якого неодноразово змінювалась.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач у даному конкретному випадку мав діяти у відповідності до зазначених норм законодавства та вчинити дії визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а не відмовляти позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника з формальних підстав, ухиляючись фактично від виконання своїх обов'язків.

Таким чином, суди попередніх інстанцій при оцінці усіх доказів у їх сукупності дійшли правильного висновку, що оскільки ОСОБА_2 прийнятий в члени колгоспу з 25 червня 1989 року, то саме з цієї дати підлягає зарахуванню період його роботи до страхового стажу при нарахуванні пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційних скарг правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись статтями 345, 350, 356 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Бахмацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 5 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду