ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №813/4686/16

адміністративне провадження №К/9901/51698/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №813/4686/16 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визначення протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач, Підприємець) звернувся до суду з позовом до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень № 0011771302 та № 0011781302 від 27.10.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 9 778,58 грн та 539,89 грн відповідно.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що позивач перебував на податковому обліку в Нікопольській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. 22 серпня 2016 року позивач змінив місце проживання та перейшов на облік у Залізничну ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, проте відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не було взято до уваги факт зміни позивачем місця податкового обліку, хоча в разі виявлення будь-яких розбіжностей повноти нарахування та сплати єдиного внеску, необхідно було здійснити проведення належної перевірки первинних документів та звіряння проведених оплат. Позивач зазначає, що підставою для нарахування пені є документи, що підтверджують суму нарахованого платником єдиного внеску, строк її сплати, звіти платника податків щодо нарахування єдиного внеску, акти перевірок, повідомлення розрахунки, документи, що підтверджують суму і дату оплати єдиного внеску, але жодних із зазначених документів, при прийнятті відповідачем оскаржуваних рішень щодо Підприємця податковим органом перевірено не було.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення № 0011771302 та № 0011781302 від 27.10.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 9778,58 грн та 539,89 грн. Стягнуто з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1102,40 грн сплаченого судового збору та 15 000,00 грн. витрат за правову допомогу.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом при прийнятті оскаржуваних рішень не взято до уваги здійсненої позивачем переплати єдиного внеску по особовому рахунку (за кодом бюджетної класифікації НОМЕР_1 ЄСВ) в розмірі 4 893,70 грн за попереднім місцем податкового обліку за період 2015 року, а якщо встановлено невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оскаржувваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення. В даному ж випадку, рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Визнано протиправними та скасовано рішення № 0011771302 та № 0011781302 від 27.10.2016 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 9778,58 грн та 539,89 грн. Стягнуто з Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1102,40 грн сплаченого судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. В частині задоволених позовних вимог суд обґрунтував рішення тим, що контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення без проведення перевірки за результатами якої повинен складатись акт, на підставі якого приймається відповідне рішення, а отже оскаржувані рішення є протиправними.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь Підприємця витрат на правову допомогу, на оплату послуг адвоката Дідуха А.В., згідно договору про надання правової допомоги від 19 грудня 2016 року, суд дійшов висновку про не підтвердження таких витрат з огляду на те, що адвокат Дідух А.В. жодного разу під час розгляду справи № 813/4686/16 в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції участі в судових засіданнях не брав, участі під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням також не брав, з матеріалами справи не ознайомлювався, ним не складено та не підписано жодного із документів (заяв, клопотань, заперечень, пояснень), які містяться в матеріалах справи.

Також суд дійшов висновку і про відсутність підстав для стягнення з відповідача і судових витрат на користь Підприємця в розмірі 20 132,80 грн, розрахунок яких представлено в Акті № 2 від 04 квітня 2018 року, який підписаний ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки вказані особи не є адвокатами, з ними не укладався жодний договір про надання правової допомоги, а діяли вони як представники Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 виключно на підставі довіреності від 19 серпня 2016 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог Підприємця в повному обсязі.

8. Підприємець також не погодився із рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволені вимог та подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2017.

9. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 07 червня 2005 року виконавчим комітетом Орджонікідзівської міської ради Дніпропетровської області та перебував на податковому обліку в Нікопольській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

22 серпня 2016 року позивач змінив місце проживання та перейшов на облік у Залізничну ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

27 жовтня 2016 року Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення №0011781302 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 539,89 грн за періоди: з 21 жовтня 2014 року по 18 листопад 2014 року в сумі 42 грн, з 19 лютого 2015 року по 18 березня 2016 року в сумі 420,04 грн та нараховано пеню в розмірі 77,85 грн.

27 жовтня 2016 року Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення № 0011771302 від 27 жовтня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 9778,54 грн, за періоди: з 21 жовтня 2014 року по 28 січня 2015 року в сумі 354,33 грн, з 28 січня 2015 року по 29 вересня 2016 року в сумі 8320,65 грн та нараховано пеню в розмірі 1103,56 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказані рішення залишені без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права, вказує на порушення норм процесуального права, зазначає, що за даними картки особового рахунку позивача (НОМЕР_1) була наявна недоїмка в сумі 1117,60 грн, не застосована штрафна санкція в сумі 354,33 грн та 8097,13 грн, а також не нарахована пеня в сумі 1103,56 грн, а за даними картки особового рахунку позивача (НОМЕР_1) була наявна недоїмка в сумі 638,00 грн, застосована штрафна санкція в сумі 42,00 грн та 420,00 грн, не нарахована пеня в сумі 77,85 грн, відтак, оскільки позивачем було порушено вимоги ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», то контролюючий орган правомірно та законно прийняв рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

12. У доводах касаційної скарги Підприємець вказує на процесуальні порушення, які на думку позивача були допущені судом апеляційної інстанції під час прийняття рішення, вказує на безпідставну відмову у стягненні на його користь понесених витрат на правову допомогу, яка є багатогранною, і може включати консультації, роз'яснення, складання довідок, звернень, заяв скарг, тощо, а отже на думку позивача суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у стягненні на його користь понесених витрат на отримання правової допомоги.

13. У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення з огляду на безпідставність викладених в ній доводів.

14. У відзиві на касаційну скаргу, Підприємець також просить залишити без задоволення касаційну контролюючого органу, оскільки в частині скасування оскаржуваних рішень суди дійшли правильного висновку щодо протиправності їх прийняття.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України:

15.1.Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

16.1. Пункт 2 частини першої статті 1.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

16.2. Пункт 3-1 частини першої статті 1.

Органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

16.3. Пункт 1 частини другої статті 6.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

16.4. Частина восьма статті 9.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

16.5. Частина одинадцята статті 9.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

16.6. Частина десята статті 25.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

16.7. Пункт одинадцятий статті 25.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

17. Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

17.1. Пункт перший розділу VII.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

17.2. Підпункт 2 пункту другого розділу VII.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

17.3. Пункт сьомий розділу VII.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

19. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірах визначених Законом, а на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу.

20. Розрахунок фінансової санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.

23. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції під час вирішення справи не врахували та не встановили обставин, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в своєму рішенні зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень не взято до уваги здійснену позивачем переплату єдиного внеску по особовому рахунку (за кодом бюджетної класифікації НОМЕР_1 - ЄСВ) в розмірі 4893,70 грн за попереднім місцем податкового обліку за період 2015 року, проте на підтвердження зазначеного судом не наведено жодного аргументу та доказу, який би підтверджував вказане.

Матеріали справи містять зворотній бік облікової картки платника ЄСВ Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, яка містить інформацію щодо нарахування (дата, сума) та сплати (дата, сума) ЄСВ та з якої фактично можливо встановити дату та суму сплати (зарахування) ЄСВ. Проте судом вказану обставину до уваги взято не було, зворотній бік облікової картки платника ЄСВ досліджено не було.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з облікової картки платника ЄСВ Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вбачається, що сплачена 19.04.2016 (платіжне доручення №41) сума ЄСВ 4 893,70 грн, зарахована по особовому рахунку позивача, а отже посилання останнього, на неврахування вказаного платежу, судом першої інстанції прийнято до уваги без вчинення належних процесуальних дій щодо перевірки такого доводу.

Суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції в рішеннях дійшли висновку, що первинним для визначення сум несвоєчасної сплати єдиного внеску, нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску є перевірка платника податків, за результатами якої складається акт перевірки, проте вказаний висновок не відповідає (суперечить) вимогам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, підпунктом 2 пункту другого розділу VII, якої чітко передбачено, що розрахунок цієї фінансової санкції (за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску) здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Посилання суду апеляційної інстанції з цього приводу (а саме, що прийняттю рішення має передувати перевірка та складення акту за її результатами) на пункт сьомий розділу VII вищевказаної Інструкції, яким передбачено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник, є недоречним, з огляду на те, що зазначена норма стосується також і прийняття рішень про нарахування пені та застосування штрафів і відносно інших видів порушень, зокрема за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (п. 5), розрахунок штрафної санкції за яке (порушення) здійснюється виключно за даними акта документальної перевірки платника єдиного внеску. Крім того, вказаний пункт сьомий розділу VII Інструкції передбачає, що рішення приймається не лише за наслідками розгляду акта, а й за наслідками розгляду інших матеріалів про порушення.

Посилання суду першої інстанції на те, що контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних рішень повинен був брати до уваги матеріали облікової справи позивача, а не виключно відомості електронної податкової бази даних, яка лише є відтворенням відомостей облікової справи платника та не може бути єдиним джерелом вихідних даних для винесення рішень про застосування фінансових санкцій, є безпідставним адже жодна правова норма, включаючи і вищевказану Інструкцію, не зобов'язує контролюючий орган брати до уваги матеріали облікової справи позивача і такі не є підставою для прийняття відповідного рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Таким чином, Суд вважає, що визначальним для вирішення справи є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем ЄСВ на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, а саме зворотного боку облікової картки платника ЄСВ Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, а також первинних документів щодо нарахування (декларації, розрахунки) та сплати (платіжні доручення). І виключно на підставі встановленого надати оцінку правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно оскаржуваних рішень, у розмірі 9 778,58 грн та 539,89 грн відповідно.

24. Проте колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу як в суді першої так і в суді апеляційної інстанцій, з огляду на недоведеність надання правової допомоги згідно договору від 19 грудня 2016 року адвокатом Дідухом А.В. під час розгляду справи в суді першої інстанції, як не встановлено підстав і для стягнення понесених витрат за актом № 2 від 04 квітня 2018 року, що був підписаний особами, які не є адвокатами та з якими не укладався жодний договір про надання правової допомоги та які представляли позивача в суді апеляційної інстанції виключно на підставі довіреності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

26. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

27. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

28. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

29. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

30. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

31. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

32. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

33. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 у справі №813/4686/16 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду