ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 806/2044/18

касаційне провадження № К/990/27263/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шидловський В.Б.; судді - Боровицький О.А., Матохнюк Д.Б.)

у справі № 806/2044/18

за позовом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП; позивач; контролюючий орган) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» (далі - ПрАТ «ПБК «Радомишль»; відповідач; платник) про стягнення заборгованості в сумі 26652137,74 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 16 жовтня 2018 року позов задовольнив, дійшовши висновку про вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з платника боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2022 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на визнання протиправним та скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, на підставі якого позивачем заявлено вимогу про стягнення у даній справі.

Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року та прийняти нове рішення у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що податковий борг, який виник з 15 січня 2018 року (з дати набрання постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 806/2099/17 законної сили), не був сплачений відповідачем протягом 10 календарних днів, а тому контролюючий орган, звертаючись до суду з метою стягнення цього боргу, діяв у межах, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суд ухвалою від 16 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень суду апеляційної інстанції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ПБК «Радомишль» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічними контрактами (угодами): від 25 квітня 2016 року № Р81, від 24 грудня 2015 року № Р75, від 21 березня 2016 року № Р79, від 26 квітня 2016 року № 26/04-16, від 24 грудня 2015 року № 24/12/15, від 17 лютого 2016 року № 17/02/16, від 21 грудня 2016 року № 21/12/2015/2, від 14 січня 2016 року № 140116/1-1, від 14 січня 2016 року № 140116/1-2, від 10 листопада 2014 року № 1012, від 30 жовтня 2015 року № 391, від 13 березня 2015 року № 1303/15, від 09 лютого 2015 року № 2015-02, від 21 липня 2016 року № 21/07-16, за результатами якої складено акт від 11 квітня 2017 року № 740/28-10-14-02/05418365.

На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року № 0005342200, згідно з яким застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 26658748,18 грн.

Вказаний акт індивідуальної дії в частині застосування пені в сумі 26065148,28 грн оскаржено відповідачем в судовому порядку.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 806/2099/17 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року № 0005342200 в частині застосування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 26065148,28 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року у справі № 806/2099/17 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2018 року скасовано, а справу № 806/2099/17 направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 806/2099/17 залишено без змін.

18 лютого 2022 року Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року у справі № 806/2099/17.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

За правилами частини другої статті 359 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, законна сила судового рішення - це така його властивість, яка робить рішення загальнообов`язковим для виконання та поширюється на всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

При цьому одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який, серед іншого, передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

За загальним правилом податкове повідомлення-рішення контролюючого органу скасовується судом з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення не створює будь-яких правових наслідків.

Підсумовуючи наведене, відсутні підстави вважати узгодженим зобов`язання відповідача з пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 26065148,28 грн, оскільки податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2017 року № 0005342200, на підставі якого контролюючим органом заявлено вимогу про стягнення цієї суми у даній справі, скасовано в зазначеній вище частині, тому стягнення 26065148,28 грн за цим актом індивідуальної дії є необґрунтованим

Водночас слід зазначити, що вимоги частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

У розглядуваній ситуації суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову контролюючого органу в повному обсязі, не звернув увагу на те, що його предметом є стягнення з ПрАТ «ПБК «Радомишль» заборгованості в розмірі 26652137,74 грн, а не лише в сумі 26065148,28 грн, яка була предметом судового контролю та визнана такою, що нарахована безпідставно.

Водночас Сьомий апеляційний адміністративний суд не встановив статус заборгованості платника в розмірі 586989,46 грн (26652137,74 грн - 26065148,28 грн), зокрема щодо набуття нею статусу узгодженої, сплати її ПрАТ «ПБК «Радомишль» до бюджету тощо, що унеможливлює Суд дійти висновку про обґрунтованість і законність рішення суду апеляційної інстанції в цій частині.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Таким чином, постановлене у справі рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «ПБК «Радомишль» заборгованості в сумі 586989,46 грн, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» заборгованості в сумі 586989,46 грн.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник