Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №808/504/16
Постанова КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №808/504/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №808/504/16

адміністративне провадження №К/9901/27123/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 (суддя Прасов О.О.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 (судді Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)

у справі №808/504/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК АВТОМИР"

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОСТОК АВТОМИР" (далі- Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі ДПІ) щодо проведення позапланової перевірки Товариства та про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 21.07.2015.

Позов мотивовано тим, що ДПІ здійснило позапланову перевірку позивача з порушенням вимог Податкового Кодексу України, а під час перевірки безпідставно дійшла висновку про те, що Товариство неправильно визначило суму своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001282203 від 27.10.2015, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 505 548 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ №0001272203 від 27.10.2015, яким Товариству зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 120 919 грн. Присуджено на користь позивача судові витрати у сумі 9 397 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями, ДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами, просила їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про часткову обґрунтованість заявленого адміністративного позову. Судами не враховано, що матеріалами справи не підтверджено реальність виконання укладених Товариством з ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «ЩИТ-2» угод, а надані позивачем документи бухгалтерського обліку складено з порушенням вимог чинного законодавства.

29.05.2017 до суду надійшло клопотання про заміну відповідача мотивоване тим, що Державну податкову інспекцію у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області реорганізовано у Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС та надано відповідні документи щодо проведення реорганізації.

У своїх запереченнях Товариство зазначає про законність та обґрунтованість судових рішень.

21.02.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки постанова суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення позапланової перевірки Товариства сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалась, касаційний перегляд судових рішень здійснюється щодо тих позовних вимог, які були задоволені судами попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.09.2015 по 06.10.2015 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «ЩИТ-2» за травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 13.10.2015.

В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки встановлено порушення пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 337 032 грн. та завищення Товариством від'ємного значення за травень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 120 919 грн.

На підставі висновків акта перевірки ДПІ 27.10.2015 прийняла податкові повідомлення рішення: №0001272203, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 120919 грн.; №0001282203, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 505 548 грн., з якої: 337 032 грн. - основний платіж, 168 516 грн. - штрафна (фінансова) санкція (штраф).

Свої дії щодо цього ДПІ мотивувала тим, що Товариство під час перевірки не надало належним чином оформлених документів бухгалтерського обліку, що підвереджують реальність виконання господарських угод, укладених з ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «ЩИТ-2».

Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.

З огляду на приписи статей 14,44,198,200 Податкового Кодексу України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо часткової обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ДПІ щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.

Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ «КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ «ЩИТ-2» договору підряду №5-5-15 від 05.05.2015 щодо виконання робіт з ремонту будівлі автосалону Товариства та договору поставки товару №02/03-15 від 02.03.2015.

Наданими позивачем доказами підтверджується отримання Товариством послуг у вигляді виконаних робіт та товару, поставленого контрагентом за договором поставки, здійснення Товариством оплати робіт та товару, що призвело до реальної зміни майнового стану платника податків.

З огляду на це, судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкових пільг з урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.

Натомість, в порушення приписів частини 2 статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 52, 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС.

Касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова