Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.07.2018 року у справі №816/2199/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №816/2199/17

адміністративне провадження №К/9901/56443/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у складі судді Слободянюк Н.І. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у складі колегії суддів: Калитки О.М., Кононеко З.О., Калиновського В.А. у справі № 816/2199/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними і скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. (надалі по тексту - Уповноважена особа, відповідач, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Уповноваженої особи, оформлені наказами від 01 червня 2016 року №42/1 та №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" у частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів по перерахуванню коштів у загальній сумі 77702,66 грн. на рахунок позивача № НОМЕР_2, що відкритий в Публічному акціонерному товариства "Банк Михайлівський";

- зобов`язати Уповноважену особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 77702,66 грн. та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року, визнано протиправними та скасовано рішення Уповноваженої особи, оформлені наказами від 01 червня 2016 року №42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" та від 01 червня 2016 року №42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" у частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів у загальній сумі 77702,66 (сімдесят сім тисяч сімсот дві гривні шістдесят шість копійок) на рахунок позивача, що відкритий в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський".

Зобов`язано Уповноважену особу включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у загальній сумі 77702,66 (сімдесят сім тисяч сімсот дві гривні шістдесят шість копійок) та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що договори позики, укладені між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" без участі банку, як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за такими договорами, по своїй природі не є вкладом згідно із Законом № 4452-VI та Законом України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки та банківську діяльність".

Також заявник касаційної скарги вказує на те, що правочини, які укладені під час дії заборони на укладення таких правочинів проблемним банком, встановленої постановою НБУ, яка була обов`язковою до виконання, є нікчемними відповідно до пунктів 2, 7, 8, 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VІ.

Відзиву на касаційну скаргу позивачем до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.04.2016 між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (сторона-2) укладено договір "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-024-000222597, за змістом пунктів 1.1, 1.2 якого стороною-1 передається у власність стороні-2 грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, а сторона-2 зобов`язується повернути стороні-1 кошти у безготівковій формі та виплатити проценти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівській".

15.04.2016 з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", перераховано 6000,00 грн на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" відповідно до умов договору № 980-024-000222597, що підтверджується платіжним дорученням від 15 квітня 2016 року № 3692210.

Того ж дня 15.04.2016 між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" (сторона-2) укладено договір "Суперкапітал" (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-024-000222578, за змістом пунктів 1.1, 1.2 якого стороною -1 передається у власність стороні-2 грошові кошти у розмірі 51000,00 грн, а сторона-2 зобов`язується повернути стороні-1 кошти у безготівковій формі та виплатити проценти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівській".

15.04.2016 з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", перераховано 51000,00 грн на рахунок ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" відповідно до умов договору № 980-024-000222578, що підтверджується платіжним дорученням від 15 квітня 2016 року № 3691940.

22.04.2016 між ОСОБА_1 (сторона-1) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (сторона-2) укладено договір "Суперкапітал" (новий) (з виплатою процентів щомісячно) № 980-024-000226637, за змістом пунктів 1.1, 1.2 якого стороною-1 передається у власність стороні-2 грошові кошти у розмірі 20300,00 грн, а сторона-2 зобов`язується повернути стороні-1 кошти у безготівковій формі та виплатити проценти у безготівковій формі на рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівській".

Того ж дня з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ "Банк Михайлівський", перераховано 20300,00 грн на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до умов договору № 980-024-000226637, що підтверджується платіжним дорученням від 22 квітня 2016 року № 5516485.

16.05.2016 на рахунок позивача № НОМЕР_1 зараховано суму коштів в 128,36 грн, яка надійшла від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" за призначенням "Оплата процентів по договору № 980-024-000222597 від 15.04.2016", про що свідчить виписка по особовим рахункам ОСОБА_1 з 01.05.2016 по 23.05.2016.

19.05.2016 на рахунок позивача зараховано суми коштів, які надійшли від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр": 6000,00 грн (призначення платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-024-000222597 від 15.04.2016), 51000,00 грн (призначення платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-024-000222578 від 15.04.2016; 17,70 грн (призначення платежу "Оплата процентів по договору № 980-024-000222597 від 15.04.2016").

Також з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2016 на рахунок позивача зараховано суми коштів, які надійшли від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр": 20300,00 грн (призначення платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-024-000226637 від 22.04.2016); 374,96 грн (призначення платежу "Оплата процентів по договору № 980-068-000226637 від 22.04.2016").

Вказані обставини підтверджено випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 з 01.05.2016 по 23.05.2016 та платіжними доручення від 19 травня 2016 року № 3080, № 3083, № 17262.

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно із наведеним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження процедури тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016 включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.06.2016 № 991 продовжено строк тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 по 22.07.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 по 12.07.2018, призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 2 роки з 13.07.2016 по 12.07.2018 та делеговано повноваження ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", та передано відповідні повноваження Волкову О.Ю. з 05.09.2016.

14.07.2016 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб затверджено Загальний реєстр вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що підтверджується відповідною інформацією на офіційному сайті Фонду у розділі "Рішення Фонду стосовно неплатоспроможних банків за ІІІ квартал 2016 року".

У відповідь на заяву позивача про прирівняння до вкладника неплатоспроможного банку, отриману ПАТ "Банк Михайлівський" 24.11.2017, листом ПАТ "Банк Михайлівський" від 27.11.2017 № 3Г/22599 за підписом представника Ковтуна Ю.М. позивачу повідомлено, що договори № 980-024-000226637 від 22.04.2016, №980-024-000222578 від 15.04.2016 та №980-024-000222597 від 15.04.2016 ним укладено безпосередньо з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, а тому залучені кошти не є вкладом, а позивач не є вкладником, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для включення інформації стосовно грошових коштів позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що кошти, які надійшли від ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточний рахунок позивача, є вкладом в розумінні Закону № 4452-VI. В свою чергу, відповідачами не доведено належними доказами наявність обставин, які б слугували підставою для визнання нікчемними операцій з перерахування коштів; здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

Також вказано, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15.11.2016 року № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема Законом № 4452-VI.

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченою Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25 Закону № 4452-VI).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.

Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.

Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".

Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

При цьому правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону № 4452-VI).

Закон № 4452-VI визначає порядок складання Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.

Так, згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком правочинів протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банк, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.

У справі, що розглядається, встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1 298 015 973, 74 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" включено позивача.

Також встановлено, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 3 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб в сумі 206980863,90 грн, у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 3 від 01.06.2016 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" включено позивача.

При цьому суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у цій справі, виходили, зокрема із того, що здійснення транзакцій під час дії постанови НБУ від 22.12.2015 №917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" не є достатньою підставою для визнання цих транзакцій нікчемними.

Як було зазначено вище, у частині третій статті 38 Закону № 4452-IV, якою врегульовано заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, визначено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частина третя статті 38 Закону № 4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

При цьому, Законом України від 16.07.2015 №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12.08.2015 частину третю статті 38 Закону № 4452-IV доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Разом з цим, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому 15.11.2016 за № 1736-VІІІ прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" (далі - Закон № 1736-VІІІ), яким також внесені зміни до Закону № 4452-VI.

З пояснювальної записки до проекту Закону № 1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ "Банк "Михайлівський" 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", "Про банки і банківську діяльність" та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені, як позика, кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону № 4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом № 1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Тобто, з метою поширення гарантій Закону № 4452-VI до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не є вкладом згідно із чинним законодавством. А саме, до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, і на день набрання чинності Законом № 1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що правочин по наданню позивачем позики ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

Поряд з цим, під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили та, зокрема, у справі № 826/20089/16, суди встановили, що 11.11.2014 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ "Банк Михайлівський", в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як Довірителя, на умовах строковості та платності.

У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ "Банк Михайлівський" від імені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Договір позики).

Зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі №980-024-000226637 від 22.04.2016, укладеним між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та позивачем та договорах №980-024-000222597 та №980-024-000222578 від 15.04.2016, укладеним між ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" та позивачем.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти у загальній сумі 77702,66 грн., які станом на 19.05.2016 повернуті на рахунок позивача за договорами з небанківськими фінансовими установами від 15.04.2016 та від 22.04.2016.

Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону № 4452-VI Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій в частині зобов`язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у загальній сумі 77702,66 (сімдесят сім тисяч сімсот дві гривні шістдесят шість копійок) та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни і доповнення до переліку для внесення даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський".

Доводи Уповноваженої особи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2, 7- 9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-IV колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені положення Закону № 4452-IV до спірних відносин за участю ПАТ "Банк Михайлівський" не застосовуються з огляду на те, що ці відносини врегульовано спеціальним Законом № 1736-VIII.

Допущена судами попередніх інстанцій описка в частині найменування небанківської фінансової установи за договором №980-024-000226637 від 22.04.2016 не впливає на правильність прийнятого рішення та підлягає виправленню судами в порядку ст. 253 КАС України.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Уповноваженої особи, оформлених наказами від 01 червня 2016 року №42/1 та №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" у частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів по перерахуванню коштів у загальній сумі 77702,66 грн. на рахунок позивача № НОМЕР_2, що відкритий в Публічному акціонерному товариства "Банк Михайлівський", колегія суддів враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.07.2018 № 819/353/16 у подібних правовідносинах щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог про визнання відповідачем нікчемним укладеного з позивачем договору та проведених трансакцій.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, та відповідно й дії про визнання нікчемними трансакцій не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Уповноваженої особи, оформлених наказами від 01 червня 2016 року №42/1 та №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" у частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів по перерахуванню коштів у загальній сумі 77702,66 грн. на рахунок позивача № НОМЕР_2, що відкритий в Публічному акціонерному товариства "Банк Михайлівський".

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 238, 345, 346, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року скасувати в частині визнання протиправними та скасування рішень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", оформлених наказами від 01 червня 2016 року №42/1 та №42/2 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" у частині застосування наслідків нікчемності до правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів по перерахуванню коштів у загальній сумі 77702,66 грн. на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що відкритий в Публічному акціонерному товариства "Банк Михайлівський" та закрити в цій частині провадження у справі.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук