ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

Київ

справа №202/6986/19(2-а/202/177/2019)

адміністративне провадження №К/9901/35412/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №202/6986/19(2-а/202/177/2019) за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Матвієнка Юрія Олеговича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 16 жовтня 2019 року звернувся представник ОСОБА_1 з позовом до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Матвієнка Ю. О. (далі -відповідач), третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (далі - Інспекція, третя особа), про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення України та порушує гарантовані Конституцією України права. В оскаржуваній постанові відсутні відомості про дату народження особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Посилання відповідача про порушення правил дорожнього руху в частині зупинки в зоні дії дорожнього знаку «Зупинку заборонено» нічим не підтверджується, та оскаржувана постанова винесена із порушенням строків розгляду справи. Окрім цього, мають місце суперечності щодо відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснювалась фотозйомка.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено. Постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Матвієнка Ю. О., від 01 жовтня 2019 року серії ІД №00026226 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення пп. 3.34 п. 3 розділу 33 Правил дорожнього руху України скасовано. Провадження у адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення закрито.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року у справі № 202/6986/19(2-а/202/177/2019) повернуто.

На обґрунтування такого рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

У касаційній скарзі Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року та направити справу для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження в суд апеляційної інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що на час подання апеляційної скарги в матеріалах справи №202/6986/19(2-а/202/177/2019) була наявна копія довіреності від 02 квітня 2019 року №5/03-37, засвідчена у встановленому законом порядку, та долучена до матеріалів справи разом з поясненнями третьої особи. Цією довіреністю Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в особі начальника інспекції Бацуна В. П., уповноважено Бута Д. Ю. на представництво Інспекції, зокрема шляхом подання апеляційних скарг. Також в апеляційній скарзі було звернуто увагу суду про наявність вказаної копії довіреності в матеріалах справи.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №202/6986/19(2-а/202/177/2019).

Ухвалою Верховного Суду підготовчі дії закінчено, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За правилами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право сторони, третьої особи в адміністративній справі, а також особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому за змістом частини першої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників сторін та інших учасників справи - юридичних осіб мають бути підтверджені довіреністю юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частинами 5 та 6 вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Отже у разі участі юридичної особи у судовому процесі через представника, на підтвердження повноважень останнього має бути подано оригінал довіреності або ж її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, в іншому випадку така апеляційна скарга повертається особі, що її подала.

Разом з тим, частина восьма статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто керівник або представник, повноваження якого мають бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження. При цьому, суду має бути наданий оригінал такого документа або його копія, що засвідчена суддею або у визначеному законом порядку. Крім того, при наявності в матеріалах справи копії довіреності або іншого документу, що посвідчує повноваження представника, останній при зверненні до суду з апеляційною скаргою може не подавати підтвердження своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, у відповідності до вимог до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, подано до апеляційного суду через суд першої інстанції.

11 листопада 2019 року адміністративну справу разом з апеляційною скаргою направлено до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2019 року від імені Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради підписана представником Бутом Д. Ю., на підтвердження повноважень якого суду апеляційної інстанції вказано, що копія довіреності наявна в матеріалах справи.

В той же час в частині першій статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок головуючого у судовому засіданні встановити особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевірити повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявна копія довіреності, виданої начальником Інспекції Бацуном В. П. головному спеціалісту - юристконсульту юридичного сектору відділу юридичної, кадрової роботи та забезпечення діяльності Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Буту Д. Ю. на представництво інтересів Інспекції, яка засвідчена самим же Бутом Д. Ю. (а.с. 43).

Разом з тим матеріали справи також свідчать, що представник Інспекції Бут Д. Ю. брав участь в засіданні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, у тому числі 25 жовтня 2019 року при ухваленні рішення у справі №202/6986/19(2-а/202/177/2019), про перегляд якого і подано апеляційну скаргу (а.с. 47).

При цьому Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська встановлювались особи тих, хто прибув у судове засідання, та перевірялись їх повноваження.

Відомостей, які б ставили під сумнів особу Бута Д. Ю. або спростовували надання йому повноважень на представництво інтересів Інспекції матеріали справи не містять, а у разі виникнення будь-яких сумнівів щодо вказаних обставин апеляційний суд не був позбавлений права залишити апеляційну скаргу без руху, витребувавши у відповідача відповідні докази.

Крім того положеннями пункту 2 частини першої статті 305 Кодексу адміністративного судочинства України суду апеляційної інстанції надано повноваження закрити апеляційне провадження, якщо після його відкриття виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Таким чином, підстави для повернення апеляційної скарги, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, в суду апеляційної інстанції були відсутні.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» та статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року скасувати.

Справу №202/6986/19(2-а/202/177/2019) за позовом ОСОБА_1 до головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Матвієнка Юрія Олеговича, третя особа - Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко