ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 826/23912/15

адміністративне провадження № К/9901/58721/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Берназюка Я. О, Коваленко Н. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/1245/16

за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Катющенко В. П.) від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Пилипенко О. Є., Глущенко Я. Б., Кузьмишина О. М.) від 17 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 13 грудня 2017 року, просила:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В. В. щодо невключення ОСОБА_3 до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договорами: № 005-28055-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях від 27 лютого 2015 року; № 003-28055-270215 банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США від 27 лютого 2015 року, у межах гарантованої суми відшкодування;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» подати суду звіт про виконання рішення суду у строк не пізніше десяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що уповноваженою особою безпідставно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду, оскільки у відповідача були відсутні підстави для визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк».

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, в частині визнання нікчемним договору № 005-28055-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривні від 27 лютого 2015 року.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривні № 005-28055-270215 від 27 лютого 2015 року.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 09 серпня 2018 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії зазначеної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання уповноваженої особи про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у цій справі.

7. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 345 КАС України.

8. Станом на 13 лютого 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях № 005-28055-270215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 30000,00 грн., на строк по 28 травня 2015 року включно, із виплатою процентів.

10. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 27 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 005-28055-270215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

11. Згідно з платіжним дорученням № 46577681 від 27 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 30000,00 грн. були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_1. Згідно зазначеного платіжного доручення, платник - ОСОБА_6.

12. 27 лютого 2015 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Зростаючий» у доларах США № 003-28055-270215, за умовами якого позивач розміщує вклад у розмірі 730,00 доларів США, на строк по 13 березня 2015 року включно, із виплатою процентів.

13. Також позивач та Банк підписали додаткову угоду № 1 від 27 лютого 2015 року до договору банківського вкладу (депозиту) № 003-28055-270215, згідно якої зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення Сторонами цього Договору.

14. Згідно з платіжним дорученням № 46554809 від 27 лютого 2015 року грошові кошти в сумі 730,00 доларів США були перераховані на вкладний (депозитний) рахунок позивача № НОМЕР_2. Згідно зазначеного платіжного доручення, платник - ОСОБА_7.

15. 02 березня 2015 року Правління Національного банку України постановою № 150 віднесло ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних.

16. Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року та наказу уповноваженої особи застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, у тому числі договору № 005-28055-270215, з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

17. 02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк». Того ж дня виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації AT «Дельта Банк» та призначено уповноважену особу Кадирова В. В., строком на 2 роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

18. У зв'язку з наведеним, відповідач не подав до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

19. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено, що договір банківського вкладу № 005-28055-270215 від 27 лютого 2015 року має ознаки нікчемного правочину неплатоспроможного банку, що перелічені у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Зарахування на депозитний рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи, як підстава визнання нікчемними вкладів, не відповідає вимогам Закону.

21. Крім того, суди зазначили, що уповноваженою особою не доведено наявності підстав, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону, для визнання нікчемним договору 27 лютого 2015 року № 005-28055-270215, висновок про нікчемність укладеного з ОСОБА_3 правочину є таким, що ґрунтується на припущеннях та ймовірності, а отже є необґрунтованим і безпідставним, не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом, натомість відповідного судового рішення про визнання недійсним спірного договору та застосування до нього правових наслідків недійсності матеріали справи не містять. Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суди вийшли за межі позовних вимог та визнали протиправним та скасували рішення уповноваженої особи в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу.

22. Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом відповідно до договору № 003-28055-27215 від 27 лютого 2015 року, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що кошти у розмірі 730,00 доларів США були відшкодовані через АТ «Укрексімбанк» у гривневому еквіваленті, відтак, відмовили у задоволенні позову у цій частині.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

24. Зокрема, скаржник зазначив, дії уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

25. Також скаржник зазначив, що перерахування грошових коштів на рахунок позивача відбулось з рахунку іншої особи під час дії постанови Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних», що свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів, що перевищують суми гарантованого відшкодування, та має наслідком визнання договору банківського вкладу нікчемним.

26. Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій надано невірну правову оцінку вимогам ст. 36, 37, 38 Закону № 4452-VI, оскільки за результатами роботи Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було вирішено питання про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року № 005-28055-270215, та, як наслідок, у відповідача відсутній обов'язок включити позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу в межах гарантованої суми.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

28. Стосовно правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, колегія суддів зазначає наступне.

29. Законом № 4452-VI установлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цей Закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.

30. Відповідно до ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

31. Згідно ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

32. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає обмежень для визнання особи вкладником банку у випадках перерахування коштів на її користь іншим клієнтом. Немає таких обмежень і в укладеному позивачем договорі банківського вкладу (депозиту).

33. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

34. Згідно ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, (…), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, (…). Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону і нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

36. Згідно п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (далі - Положення), затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.

37. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач уклала з ПАТ «Дельта Банк» договір банківського вкладу (депозиту) № 005-28055-270215 від 27 лютого 2015 року та на відповідному рахунку позивача розміщено грошові кошти на загальну суму 30000,00 грн., отже, у розумінні закону, ОСОБА_3 є вкладником.

38. Укладення вказаного договору та зарахування коштів на рахунок відбулись 27 лютого 2015 року, до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації (02 березня 2015 року).

39. Отже, вклад розміщено на рахунку ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, уповноваженою особою Фонду не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до норм Закону № 4452-VI.

40. Аналогічна правова позиція у подібних відносинах, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а (провадження № 11-886апп18).

41. Отже, колегія суддів погоджується з позиціями судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.

42. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 27 лютого 2015 року № 005-28055-270215, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк», колегія суддів зазначає наступне.

43. Згідно ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

44. За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними на підставі закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

45. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення на підставі закону (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ «Дельта Банк» із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

46. Зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.

47. Також, колегія суддів звертає увагу, що положення п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI не можуть бути застосованими до договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови договору не передбачають обов'язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

48. Оскільки наказ про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.

49. Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

50. Встановлена правова природа зазначено наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», відтак не може бути розглянуто у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

51. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених ст. 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.

52. Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем слід скасувати та закрити провадження в цій частині. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року слід залишити без змін.

53. За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

54. Колегія суддів вважає, що підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, оформлене наказом від 16 вересня 2015 року № 813, в частині визнання нікчемним договору № 005-28055-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривні від 27 лютого 2015 року, скасувати, а провадження в цій частині закрити.

В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко