Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №820/6382/16

адміністративне провадження №К/9901/40839/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017

(суддя Зінченко А.В.)

постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 (судді Григоров А.М., Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)

у справі № 820/6382/16

за позовом ОСОБА_2

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду від з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Центральна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2016 № 127-1303.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим податковим органом було донараховано позивачу грошове зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що належний позивачу автомобіль станом на 01.01.2016 мав вартість понад 1 033 500 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з тих мотивів, що з наданого відповідачем до суду розрахунку вартості автомобіля неможливо встановити, що він був здійснений при винесенні оскарженого рішення та за який період визначена застосована ціна нового автомобіля. Розрахунок наданий в скрін-шоті з веб-сайту Мінекономрозвитку не розраховувався для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а наданий як приклад вартості автомобіля на теперішній час. Крім того, з наданого скрін-шоту не вбачається, що розрахунок здійснено відповідачем з врахування всіх показників визначених статтею Податкового кодексу України для віднесення транспортного засобу до об'єкту оподаткування, та час на який визначена ціна нового автомобіля. Теж стосується і розрахунку здійсненого відповідачем.

З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної, вважаючи їх передчасними, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля LEXUS, модель LX570, 2013 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016 № 127-1303 про нарахування позивачу транспортного податку в розмірі 25 000 грн.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України було введено новий податок - транспортний податок.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України у редакції, що діяла у період з 01 січня по 31 грудня 2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2016 становив 1378 грн.

Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн.

Зі змісту підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 вбачається, що повноваження та обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку.

Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація.

При цьому, Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Колегія суддів звертає увагу на те, що така інформація в матеріалах справи відсутня. Натомість судом, в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, не витребувано ані у відповідача, ані у Мінекономрозвитку інформації, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, впевнитись у наявності підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неможливо.

Крім того, згідно положень пункту 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

В матеріалах справи наявний обрахунок середньоринкової вартості автомобіля позивача з офіційного сайту Мінекономрозвитку України, який наданий податковим органом та формула за якою податковий орган здійснював обрахунок. Іншого обрахунку середньоринкової вартості позивачем надано не було.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обрахунку середньоринкової вартості автомобіля позивача, яка впливає на віднесення такого автомобіля до об'єкта оподаткування в розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, не надано оцінку того, які дані використовувалися податковим органом при обчисленні вартості автомобіля позивача, не встановлено чи звертався платник податку до податкового органу з заявою про проведення звірки даних щодо даного автомобіля у разі виявлення розбіжностей. При цьому, в матеріалах справи наявний лист податкового органу, яким запропоновано платнику податків надати інформацію щодо даних, які впливають на середньоринкову вартість автомобіля (дані щодо пробігу, надання послуг технічного обслуговування, тощо).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При цьому, суд не позбавлений можливості витребувати докази за власною ініціативою на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі № 820/6382/16 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко