ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

Київ

справа №802/213/17-а

адміністративне провадження №К/9901/21988/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку адміністративну справу № 802/213/17-а

за позовом ОСОБА_1

до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці)

про визнання протиправним та скасування наказу

за касаційною скаргою Правобережного районного центру зайнятості міста Вінниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Ватаманюка Р. В., суддів:

Мельник-Томенко Ж. М., Сторчака В. Ю.)

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 20.07.2016 №115 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів".

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення, яким фактично припинено йому виплату допомоги по безробіттю та яким зобов'язано позивача повернути виплачену допомогу з 26.05.2016 по
20.06.2016, з тих підстав, що в цей період під час перебування на обліку в центрі зайнятості він належав до категорії зайнятого населення, так як з
26.05.2016 поновив право на заняття адвокатською діяльністю.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 27 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовив.

4. Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 16 травня 2017 року скасував постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року та прийняв нову, якою адміністративний позов задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 20 липня 2016 року №115 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів".

5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, як адвокат, який має діюче свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, що відносить таку категорію громадян до зайнятого населення. Наявність діючого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є обставиною, яка впливає на умови виплати допомоги по безробіттю і надання соціальних послуг.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що для встановлення чи відноситься позивач до самозайнятого населення відповідач мав встановити, чи фактично позивач здійснює адвокатську діяльність у формах, передбачених законодавством, а також чи здійснює він незалежну професійну діяльність в розумінні Податкового кодексу України. Проте, вказані обставини відповідачем не встановлювалися, тоді як висновок про здійснення позивачем адвокатської діяльності зроблено виключно на підставі наявності у нього свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що є безпідставним для прийняття наказів про припинення виплати допомоги по безробіттю та щодо повернення незаконно отриманих коштів безробітним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7.30 травня 2017 року Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року.

8. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції безпідставно зазначено про факт відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, хоча ця обставина взагалі не стосується предмету розгляду даної адміністративної справи. Крім цього, апеляційний суд помилково визнав, що Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці не встановлював, чи відноситься позивач до самозайнятого населення та приймав рішення виключно на підставі наявності свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Однак, скаржником вказано, що до прийняття оскаржуваного наказу, Правобережний районний центр зайнятості м. Вінниці встановлював, чи відноситься позивач до зайнятого населення, оскільки в матеріалах справи міститься відповідь Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 15.07.2016 № 4136/06-33-1/03 про те, що адвокат ОСОБА_1 в органах пенсійного фонду зареєстрований з 25.11.2008, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 червня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Правобережного районного центру зайнятості міста Вінниці.

10.15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14.31.03.2016 між ОСОБА_1 та Державним підприємством "Вінницький науково - дослідний та проектний інститут землеустрою", а також Подільським державним підприємством, геодезії, картографії та кадастру було припинено договірні відносини про надання юридичних послуг за договорами цивільно-правового характеру.

15. З 04.04.2016 позивач перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості.

16. З 11.04.2016 по 20.06.2016 позивачу нараховувалась допомога по безробіттю відповідно до ст. 22 та ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

17.25.05.2016 позивач звернувся до керівництва Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці із письмовою заявою в якій зазначив про те, що у зв'язку із неможливістю працевлаштування, через відсутність підходящої роботи, просив виплатити допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

18.10.06.2016 рішенням Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці у формі протоколу №06 ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.

19. Наказом Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 №101 позивачу відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю одноразово.

20.26.07.2016 постановою Вінницького окружного адміністративного суду, яка набрала законної сили 27.09.2016, було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань виплати допомоги по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності Ленінського районного центру зайнятості міста Вінниці у формі протоколу від 10.06.2016 №06 в частині відмови безробітному ОСОБА_1 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, а також визнано протиправним та скасовано наказ Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 10.06.2016 №101 "Про відмову гр. ОСОБА_1 у виплаті допомоги по безробіттю одноразово".

21.04.07.2016 до директора центру зайнятості надійшла службова записка провідного фахівця з питань зайнятості відділу організації працевлаштування населення ОСОБА_3 про необхідність проведення розслідування. З метою встановлення належності безробітного ОСОБА_1 до зайнятого населення та правомірності перебування на обліку в центрі зайнятості директором було прийняте відповідне рішення, направлені запити до державних органів.

22.18.07.2016 до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці надійшов лист Національної асоціації адвокатів України від 14.07.2016 №612/0/2-16 та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України про те, що 18.08.2008 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №603. Згідно поданої ним заяви, право на заняття адвокатською діяльністю було поновлено з 26.05.2016.

23.15.07.2016 Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці направлено відповідачу відповідь №4136/06-33-1/03, згідно якої адвокат ОСОБА_1 в органах ПФУ зареєстрований з 25.11.2008, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно.

24. Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці, згідно з п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" та Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України від 13.02.2009 за №60/62 (далі - Порядок) проведено розслідування достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

25.19.07.2016 Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від №159, в якому встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до поданої ним заяви, поновив своє право займатися індивідуальною адвокатською діяльністю та не повідомив про цей факт фахівця центру зайнятості, чим порушив вимоги частини 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", і кошти, отримані ним, як допомога по безробіттю, підлягають поверненню з дати поновлення адвокатської діяльності - 26.05.2016, відповідно до частини 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

26.20.07.2016 на підставі вказаного акту, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці прийнято наказ від 20.07.2016 №115 "Про результати розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення гр. ОСОБА_1 та повернення незаконно виплачених коштів", відповідно до п. 3 зобов'язано ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання цього наказу, повернути кошти в сумі 2632,76 грн., отримані ним, як допомогу по безробіттю за період з
26.05.2016 по 20.06.2016, так як він приховав відомості про те, що з 26.05.2016, відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" належав до зайнятого населення.

27. Не погоджуючись з вказаним наказом відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI (далі-Закон №5067-VI), безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

29. п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI (далі-Закон №5067-VI визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

30. Положеннями ~law22~ визначено, що реєстрація безробітного припиняється у разі, зокрема: зайнятості особи; подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг; встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

31. Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення", відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

32. В силу положень частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

33. Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

34. Таким чином, умовою стягнення виплаченого забезпечення є умисне невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживання ними. Відтак, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, повинен довести вину застрахованої особи у формі прямого умислу, спрямованого саме на свідоме неповідомлення про працевлаштування з метою незаконного отримання допомоги з безробіття.

35. Згідно з ~law26~, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

36. Відповідно до пункту 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою-підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

37. В силу п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

38. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

39. Пунктом 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачена можливість зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі подання адвокатом відповідної заяви.

40. Таким чином, в розумінні Податкового кодексу України та статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат є самозайнятою особою.

41. Статтею 31 статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено підстави припинення та поновлення права на заняття адвокатською діяльністю. Зокрема, у разі зупинення права з підстави подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності, таке право поновлюється з дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону заяви адвоката про поновлення права на заняття адвокатською діяльністю.

42. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 набув статус адвоката. 18.08.2008 Вінницькою обласною КДКА ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №603. В подальшому, на підставі поданої ним заяви зупинено - з 30.09.2008, а поновлено - з 26.05.2016.

43. Згідно з довідкою УПФ України в м. Вінниці від 15.07.2011 адвокат ОСОБА_1 в органах пенсійного фонду зареєстрований з 25.11.2008, як особа, що забезпечує себе роботою самостійно; сплата страхових внесків здійснена з 01.01.2009 по
31.12.2010, а за період з 18.11.2008 по 31.12.2008 кошти не надходили; сплата єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 28.04.2011 відсутня.

44. Згідно з довідкою Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 24.02.2017 ОСОБА_1 не перебуває на обліку як самозайнята особа, заяву про взяття на облік у зв'язку з поновленням діяльності не подавав.

45. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд вже розглядав справу за позовом центру зайнятості до адвоката про стягнення збитків за подібних фактичних обставин (справа №750/9213/16-ц, постанова від 31.05.2018) і зробив такі правові висновки:.. адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому відповідач не може вважатися незайнятою особою з часу отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, незалежно від часу взяття її на облік органами Державної фіскальної служби України.. відповідач не скористалася своїм правом і не зупиняла дію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю при реєстрації та у період перебування на обліку як безробітна, а тому, не мала права на отримання статусу безробітної і призначення виплати допомоги по безробіттю.

46. Інформація про поновлення адвокатської діяльності позивача з 26.05.2016 підтверджена Витягом з Єдиного реєстру адвокатів. Позивач не скористався своїм правом зупинити право на зайняття адвокатською діяльністю, а навпаки поновив його під час реєстрації та у період перебування на обліку як безробітній.

47. З моменту відновлення права на зайняття адвокатської діяльності позивач є самозайнятою особою, забезпечує себе роботою самостійно, а тому, не мав права на збереження статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

48. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що, маючи чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на момент реєстрації у центрі зайнятості, адвокатською діяльністю позивач не займався, доходів не отримував, є безпідставними, оскільки положеннями статей 6, 12, 31, 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що право особи на зайняття адвокатською діяльністю зберігається з моменту отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до зупинення або припинення ним права на зайняття такою діяльністю.

49. Крім цього, висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач не взятий на облік в органах податкової служби як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки відповідно до Закону України "Про адвокатуру" та "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність після отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та складання присяги адвоката України. Наявність зазначеного права чинним законодавством не пов'язано з реєстрацією адвоката в органах податкової служби як платника податків.

50. Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року №802/1206/17-а (адміністративне провадження №К/9901/53858/18).

51. З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 безпідставно отримано матеріальне забезпечення на випадок безробіття в період перебування на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

52. За наведених обставин, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню повністю, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити в силі.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

54. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

55. Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

56. Касаційну скаргу Правобережного районного центру зайнятості міста Вінниці задовольнити.

57. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року скасувати, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року залишити в силі.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду