ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

Київ

справа №826/25249/15

адміністративне провадження №К/9901/32765/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 (суддя Іщук І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (головуючий суддя Шелест С.Б., судді Кузьмишин О.М., Пилипенко О.Є.) у справі № 826/25249/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Олеум" до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення податку на додану вартість,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр-Олеум» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501 (форми «Р»).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує безпідставним збільшенням відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми грошового зобов`язання позивача з податку на додану вартість на суму 37 513,13 грн. Зазначає, що позивачем було вчинено всі законодавчо встановлені вимоги для отримання права на податковий кредит у сумі 30 010,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві від 06.04.2015 р. № 0022601501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 513,13 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 30010,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7 502,63 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену згідно вказаної податкової накладної.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Укр-Олеум» за листопад 2014 року. Перевіркою встановлено заниження суми податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках на суму 30010,50 грн.

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2015 р. № 73/26-57-15-01-36892200 та винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2015 р. № 0022601501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 37 513,13 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 30010,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 7502,63грн. Підставою для збільшення грошового зобов`язання стало те, що постачальником товару ТОВ «ОРО НЕРО» не було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписану ТОВ «Укр-Олеум» податкову накладну від 12.11.2014 р. № 45.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зміст наведених податкових норм, які діяли на момент виникнення спірних відносин, дає підстави для висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов`язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанціями встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем 22.12.14р. подано до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м.Києві податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 р., разом із додатком 5 «Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та Додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)(Д8)». У Додатку 8 до податкової декларації ПДВ за листопад 2014 р. позивачем зазначено податкову накладну, видану ТОВ «ОРО НЕРО» 12.11.14р. № 45 на суму ПДВ 30 010,50 грн., яку не було належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаного Додатку 8 було додано первинні документи, що підтверджують факт отримання товарів, а саме: податкову накладну від 12.11.14р. № 45, видаткову накладну від 13.11.14р. № РН-000810 та рахунок-фактуру від 12.11.2014 № СФ-0000810, що підтверджують факт отримання товарів.

Тобто, позивач діяв у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України законодавцем встановлена вимога щодо обов`язкової реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів (послуг) як підстава для формування податкового кредиту покупцем у такій операції з поставки. Разом із тим, в абзаці 11 пункту 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України законодавцем передбачена процедура, яка направлена на захист права покупця за операціями поставки у випадку невиконання постачальником своїх вимог щодо надання податкової накладної або порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Дотримання цієї процедури надає покупцю товарів право на включення сум ПДВ у вартості отриманих товарів (послуг) до складу податкового кредиту, та є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки такого продавця.

Системний аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку про те, що подання платником заяви зі скаргою на постачальника з одночасним представленням первинних документів на підтвердження реальності виконання господарської операції з придбання товарів, робіт, послуг надає право такому платнику на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість й за відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведеного, оцінивши повноту, характер, об`єктивність та юридичне значення установлених конкретних фактичних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність порушень при формуванні позивачем у відповідному періоді податкового кредиту за наслідками операцій із ТОВ «ОРО НЕРО».

Таким чином Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі ґрунтується на правильному застосуванні вказаних норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в акті, та з урахуванням яких суди вже надавали оцінку встановленим обставинам справи, й по суті зводяться лише до їх переоцінки.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи те, що обставини неправильного застосування судами норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, про які вказується у касаційній скарзі, не підтвердилися, тому підстави для задоволення касаційної скарги відповідача відсутні.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду