ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №725/254/16-а

касаційне провадження №К/9901/13677/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (Головуючий суддя: Матохнюк Д.Б., судді: Сапальова Т.В., Боровицький О.А.) від 14.04.2016 у справі №725/254/16-а за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижяна Івана Євгеновича, Головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Чернівецької митниці ДФС Чекмак О.В. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Заступника начальника Чернівецької митниці ДФС Жижяна Івана Євгеновича, Головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Чернівецької митниці ДФС Чекмак О.В. про визнання протиправною та скасування постанови заступника начальника Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Житяна І.Є. у справі про порушення митних правил №1570/40802/15 від 15.01.2016 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 77265,18 грн.; закриття провадження у справі про порушення митних правил та визнання протиправними дій головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Чернівецької митниці Державної фіскальної служби Чекмак О.В. щодо складання протоколу про порушення позивачем митних правил №1570/40802/15 від 18.12.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова прийнята після закінчення строків накладення адміністративного стягнення; позивач не повідомлявся у спосіб та у строки встановлені митним законодавством про порушення відносно нього справи, а також не запрошувався на розгляд справи про порушення митних правил, за наслідками розгляду якої прийнято оспорювану у даній справі постанову; митним органом не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем митних правил

Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.02.2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.02.2016 скасовано та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: визнано протиправною та скасовано постанову №1570/40802/15 від 15.01.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 77265,18 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що у ході проведеної перевірки було встановлено, що легковий автомобіль марки «Volkswagen», модель «Polo», що був у користуванні, рік випуску 2011, колір синій, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна - НОМЕР_2 був ввезений на митну територію України 05.06.2015 гр. України ОСОБА_1 З метою проведення митного оформлення вказаного транспортного засобу було здійснено електронне декларування згідно ЕМД ІМ40ДЕ №408040002/2015/001275 та товаросупровідних документів, а саме: рахунку-фактури від 01.06.2015, (INVOICE) №36638, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 20.05.2015 №Н-К-6-140/15-00095 та №WP52.448, висновку експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС в Чернівецькій області від 06.06.2015 №26/280/881 та сертифікату відповідності від 05.06.2015 №UA1.193.0030811-15. У графі 22 ЕМД ІМ40ДЕ №408040002/2015/001275 та рахунку-фактури від 01.06.2015 №36638 фактурна вартість транспортного засобу становить 3410 євро. Проте, із врахуванням інформації, отриманої від митних органів Литовської республіки листом від 16.10.2015 №(20.4/19)ЗВ-10925, вартість транспортного засобу «Volkswagen», модель «Polo» номер кузова: НОМЕР_1 становить 6260,00 євро (1048 870,43 гривень по курсу НБУ станом на 06.06.2015). Таким чином, сума необхідних до сплати податків та зборів по ЕМД ІМ40ДЕ №40804000272015/001275 від 06.06.2016 мала становити 104700,13 грн. (мито - 15 243,76 грн., компенсаційне мито - 7 621,88 грн., грн., акциз - 38 978,20 грн., ПДВ - 42 856,29 грн.), що на 25755,06 грн. більше ніж фактично було сплачено позивачем. За фактом події, посадовою особою митного органу складено протокол про порушення митних правил від 18.12.2015 №1570/40802/15. За результатами розгляду справи про порушення митних правил, посадовою особою митного органу винесено постанову від 15.01.2016 №1570/40802/15, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 77 265,18 грн. (25755,06 грн. *300%).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії позивача містять ознаки правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України; відповідачами у межах та у спосіб визначених законом повноважень притягнуто позивача до відповідальності. При цьому, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову оцінка доводам позивача про неналежне його повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил судом не надавалась.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що органом доходів і зборів не було дотримано процедури розгляду справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 (не надано доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи), що нівелює наслідки розгляду такої.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Чернівецька митниця ДФС подала касаційну скаргу, у якій просила Верховний Суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що дії позивача містять ознаки порушення митних правил визначених статтею 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим позивача обґрунтовано піддано адміністративному стягненню. Органом доходів і зборів належним чином повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що підтверджується долученими до касаційної скарги копіями корінців повідомлень про вручення поштового відправлення та реєстрами відправленої кореспонденції за 24.12.2015 та 18.01.2016.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 487 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 488 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до статті 491 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом статті 494 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками.

У разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил.

У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, одержати примірник протоколу до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

В силу статті 489 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 526 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Отже, законодавцем визначено послідовний алгоритм дій посадової особи органу доходів і зборів у разі виявлення порушення митних правил шляхом складання протоколу за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з зазначенням у ньому місця, дати і часу розгляду справи про порушення митних правил. Такий протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складенні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою, а за наявності свідків - і свідками, а у разі відсутності особи, яка притягається до відповідальності, або її відмови від підпису протоколу, такий протягом трьох робочих днів надсилається поштою за наявною в митниці адресою (місце проживання або фактичного перебування). Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Позивач стверджує, що не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, що призвело до порушення його права на участь при розгляді справи. Оцінка цим доводам судом першої інстанції не надавалась.

З наявного у матеріалах справи протоколу вбачається, що такий складений за відсутності особи, яка притягається до відповідальності. У протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 15.01.2016 о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248М, адмінбудинок Чернівецької митниці ДФС, а також міститься відмітка про направлення його поштовим зв'язком (№6219/2470-26-02-07 від 21.12.2015).

Частиною другою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

За змістом статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що завданням адміністративного судочинства є повне, всебічне та об'єктивне встановлення обставин у справі, суд вживає необхідні заходи для з'ясування обставин у справі, у т.ч. шляхом витребування доказів за клопотанням осіб або власної ініціативи.

В силу положень статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегією суддів установлено, що у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 31.03.2016 представником позивача заявлено клопотання про витребовування матеріалів митної справи. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.03.2016 зобов'язано Чернівецьку митницю ДФС надати через відділ прийому Вінницького апеляційного адміністративного суду до 12.04.2016 належним чином завірену копію справи №1570/40802/15 про порушення ОСОБА_1 митних правил. На виконання вимог ухвали суду від 31.03.2016 органом доходів і зборів подано до суду копії матеріалів митної справи.

За результатами дослідження судом апеляційної інстанції зазначеної митної справи, суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів повідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Отже, встановленню у даній справі підлягають обставини пов'язані із повідомленням позивача у спосіб та у строки встановлені митним законодавством про розгляд справи про порушення митних правил №1570/40802/15. Суд першої інстанції при розгляді справи цим обставинам оцінки взагалі не надавав, а суд апеляційної інстанції не в повному обсязі виконав свій обов'язок щодо встановлення обставин у справі, зокрема, не з'ясував питання повідомлення особи, яка притягається до відповідальності; не запропонував органу доходів і зборів доповнити чи пояснити обставини пов'язані із повідомленням або ж надати суду додаткові докази.

Разом з тим, відповідачем до касаційної скарги додані корінці повідомлень про вручення ОСОБА_1 поштових відправлень, а також реєстри відправки поштової кореспонденції (а.с.222-225). Відповідач переконує, що позивач був належним чином та завчасно повідомлений про розгляд справи про порушення митних правил, втім на розгляд справи не з'явився з незалежних від митниці причин.

Згідно частини 2 статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку наданим органом доходів і зборів доказам повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, постановлені у справі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.02.2016 та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Чернівецької митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15.02.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 у справі №725/254/16-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк