Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2018 року

Київ

справа №822/262/16

адміністративне провадження №К/9901/10549/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Суддя-доповідач - Бевзенко В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

третя особа - Хмельницька обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України,

про визнання протиправними, скасування рішення і наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року (суддя Матущак В.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (головуючий суддя - Соврига Д.І., судді Білоус О.В., Курко О.П.),-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_3 (далі позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі - ГУПН в Хмельницькій області), Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, третя особа - Хмельницька обласна організація професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому просив:

1) визнати нечинним повністю з моменту прийняття та скасувати рішення атестаційної комісії №3 по атестуванню поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, викладене у формі висновку про те, що ОСОБА_3, займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

2) визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Хмельницькій області від 11 лютого 2016 року № 12 о/с про звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції через службову невідповідність та поновити ОСОБА_3 на службі в поліції з дати звільнення;

3) зобов`язати ГУНП в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11 лютого 2016 року по дату винесення судового рішення про поновлення на службі.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 26 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, позов ОСОБА_3 задовольнив.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 327 КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року), передбачено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 січня 2018 року касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 07 березня 2018 року призначена до попереднього розгляду в суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована, зокрема, тим, що суди при прийнятті рішення неправильно тлумачили у цій справі статю 57 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), оскільки, відповідач не міг діяти інакше, аніж визначено цією нормою.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_3 з 2003 року працював в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області "По особовому складу" №2 о/с від 07 листопада 2015 року позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду старшого інспектора-чергового Південно-Західного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області з присвоєнням спеціального звання капітан поліції.

Згідно наказу ГУНП в Хмельницькій області від 12 січня 2016 року № 9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" наказано, зокрема, провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційною комісією ГУНП починаючи з 12 січня 2016 року.

Судами встановлено, що позивач виявив бажання служити в Національній поліції України, з метою підтвердження своїх професійних якостей вирішив пройти атестування та зареєструвався в єдиній цифровій відомчій телекомунікаційній мережі МВС.

Судами встановлено, що з протоколу атестаційної комісії №3 ГУНП у Хмельницькій області ОП №15.00002428.0016425 від 30 січня 2016 року вбачається, що комісією (за - 5, проти - 0) прийнято рішення про те, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 11 лютого 2016 року №12 о/с "По особовому складу" капітана поліції ОСОБА_3 (М-252165), старшого інспектора-чергового Південно-Західного відділення поліції Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 12 лютого 2016 року звільнено зі служби в поліції на підставі пп.5 п.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії від 30 січня 2016 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши оскаржені рішення судів попередніх інстанцій, доводи сторін у справі, робить висновок, що касаційна скарга має бути залишена без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень частини першої статті 57 Закону №580-VIII, п. 3 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17 листопада 2015 року (далі - Інструкція) атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно з частини 2 статті 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція, зокрема пункт 3 розділу І.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону №580-VIII атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Частина четверта статті 57 Закону №580-VIII передбачає, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у статі 57 Закону №580-VIII, не передбачено.

Тому, проведення атестації без необхідних передумов і за відсутності підстав, передбачених частиною другою статті 57 Закону №580-VIII суперечить вимогам закону.

Відповідно до пункту 16 Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження). Отже, приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.

Судами встановлено, що в рішенні атестаційної комісії, щодо висновку про те, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, атестаційною комісією не вказано з яких підстав комісія дійшла такого висновку, якими критеріями вона керувалася, приймаючи такі рішення, перелік питань, які були поставлені позивачу не вказаний.

Позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок, набравши 29 балів із 60 можливих при мінімумі 25 балів, та професійне тестування, набравши 26 балів із 60 можливих при мінімумі 25 балів.

Згідно з висновком начальника Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції ОСОБА_4, (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_3 займаній посаді відповідає.

Довідкою УКЗ ГУНП у Хмельницькій області підтверджується, що за час служби ОСОБА_3 має 3 заохочення та 8 дисциплінарних стягнень, діючих дисциплінарних стягнень немає, про що також свідчить наявний в матеріалах справи послужний список позивача.

За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до ОСОБА_3 заборони, передбачені частинами 3 або 4 статті 1 Закону України "Про очищення влади" не застосовуються.

Судами встановлено, що на обґрунтування прийнятого атестаційною комісією №3 ГУНП у Хмельницькій області рішення про те, що позивач займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність відповідачем не було надано будь-яких належних та допустимих доказів.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення Атестаційної комісії №3 ГУНП у Хмельницькій області, оформлене протоколом ОП №15.00002428.0016425 від 30 січня 2016 року, про те, що ОСОБА_3 займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на вимогах Інструкції, прийняте атестаційною комісією без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що атестаційна комісія зробила негативний висновок стосовно особи позивача на підставі всебічного розгляду всіх наявних у комісії матеріалів та на підставі аналізу наданих ним відповідей, у зв'язку з чим і прийняла в межах наданих їй повноважень рішення, яке відповідає положенням п. 15 розділу IV Інструкції. Вказані твердження спростовуються дослідженими судами попередніх інстанцій доказами по справі.

Крім того, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційної комісії не може бути єдиним доказом виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пункті 169 Рішення у справі "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вислів "згідно із законом вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права.

Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).

Доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, Суд вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому робить висновок про відсутність підстав для їх скасування.

За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Бевзенко

Судді Н.А. Данилевич

В.М. Шарапа