Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №820/1094/17

адміністративне провадження №К/9901/2382/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 (суддя - Мельникова Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (голоуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Дюкарєва С.В., Перцова Т.С.) у справі № 820/1094/17 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання незаконними та протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - КП «Харківводоканал») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило суд:

визнати незаконними та протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Харкові) щодо проведення камеральної перевірки від 27.09.2016;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2016 № 0000614800 про зобов'язання сплатити штраф за затримку на 120 календарних днів сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 170188,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом порушено порядок проведення перевірки, з огляду на те, що обрані суб'єктом владних повноважень підстави проведення перевірки платника податку не передбачені приписами Податкового кодексу, що призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем всупереч вимогам Податкового кодексу під час проведення саме камеральної перевірки, взяті до перевірки дані акту від 27.09.2016 № 473/28-09-48-13/03361715 та бази даних ДФС України, що предметно не підпадає під підстави проведення камеральної перевірки у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки), прийняте за результатами її проведення податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Харкові оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП у м. Харкові посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, та зазначає, що за наслідками проведеної камеральної перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати грошових зобов'язань, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення, прийнято на підставі та в межах, встановлених законодавством.

У відзиві на касаційну скаргу КП «Харківводоканал» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ з ОВП у м. Харкові проведено перевірку дотримання вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України КП «Харківводоканал» щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.06.2016 по 27.09.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 27.09.2016 № 624/28-09-48-13/03361715, в якому відображено висновок, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату КП «Харківводоканал» узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених Податковим кодексом України, а саме: грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2016 року, вх. 9081964204 від 20.05.2016 у сумі 850944,15грн., чим порушено вимоги абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки 13.10.2016 СДПІ з ОВП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000614800, згідно з яким за затримку на 120 календарних днів сплати грошових зобов'язань застосовано штраф у розмірі 170188,83,00 грн.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Наведені законодавчі норми свідчать про те, що законодавець встановив виключні підстави для проведення камеральної перевірки, а саме на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Як вбачається з акту перевірки від 27.09.2016 № 473/28-09-48-13/03361715, на підставі якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, предметом перевірки була своєчасність сплати підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, за наслідками якої контролюючий орган дійшов висновку щодо несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, виходячи із змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України перевірку своєчасності сплати податків контролюючий орган уповноважений проводити в рамках документальної перевірки, в той час, як камеральною перевіркою можливість розгляду вказаного питання, на момент проведення ДПІ у м. Краматорську камеральної перевірки КП «Харківводоканал», законом не була передбачена.

З 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом №1797-VIII від 21.12.2016 наступного змісту: «предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах».

Таким чином, Законом України №1797-VIII від 21.12.2016 до переліку питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, віднесено і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.

Наведені обставини свідчать, що за наслідками проведеної камеральної перевірки КП «Харківводоканал» у вересні 2016 року з питань своєчасності сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість, контролюючий орган вийшов за межі наданих повноважень та діяв з порушенням норм Податкового Кодексу України.

Крім того, перевірка підприємства була спрямована на період діяльності з 30.06.2016 року по 27.09.2016, у той час як висновки контролюючого органу стосувались порушень підприємством за період квітень 2016 року.

Таким чином, контролюючим органом проведено перевірку, предмет якої не підпадає під поняття камеральної перевірки згідно з пунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, вказує на невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірки, та призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки та прийняття за її наслідками спірного податкового повідомлення-рішення, а відтак рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду