ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 460/10292/23

адміністративне провадження № К/990/27146/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Єресько Л. О., Смоковича М. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зарічненського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Гранцерт Марії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року (суддя Борискін С. А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (колегія суддів у складі: Сеника Р. П., Онишкевич Т. В., Судової-Хомюк Н. М.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. 15 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Зарічненського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - Зарічненський ВДВС) про визнання дії та бездіяльності протиправними, в якому позивачка просила суд: скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 70951409, винесену 08 лютого 2023 року Зарічненським ВДВС, на виконання судового рішення про стягнення на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн.

Короткий зміст оскаржених судових рішень

2. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз`яснено, що спір відноситься до юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.

3. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження № 70951409 від 08 лютого 2023 року винесена на підставі та з метою примусового виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі № 760/4732/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн, яка ухвалена на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП). Тому суди попередніх інстанцій указали, що позов у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки законодавством передбачений інший порядок оскарження постанови державного виконавця під час виконання рішення суду у цивільній справі і зазначили, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), нормами статей 447 448 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України) заявлений спір має розглядатися Солом`янським районним судом м. Києва.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. 03 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивачка просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в цій справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця посилається на те, що оскаржена постанова Зарічненського ВДВС винесена з метою виконання виконавчого листа, виданого щодо примусового виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн, яка ухвалена на підставі КУпАП, а не судове рішення в цивільній справі, як безпідставно зазначили суди попередніх інстанцій. Скаржниця зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про неможливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства є помилковими та прийнятими без врахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц.

Позиція інших учасників справи

6. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

7. 03 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у цій адміністративній справі.

8. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_2, суддів: Мацедонську В. Е., Радишевську О. Р. - для розгляду цієї адміністративної справи.

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року № 1346 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 460/10292/23 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року № 815/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», згідно з наказом Голови Верховного Суду від 10 серпня 2023 року № 2512-к «Про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Верховного Суду».

10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Єресько Л. О., Смоковича М. І. - для розгляду цієї адміністративної справи.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без руху, надано десятиденний строк з дня вручення копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

12. Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Гранцерт М. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 460/10292/23. Витребувано із Рівненського окружного адміністративного суду матеріали справи № 460/10292/23.

13. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

14. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

16. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

17. Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню внаслідок порушення цими судами норм процесуального права, якими врегульовано правила предметної юрисдикції.

18. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

19. Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

20. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

21. Частиною першою статті 8 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

22. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

23. Частиною третьою статті 3 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

24. За змістом частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

26. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (зокрема без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

27. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

28. Частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

29. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

30. Згідно з положеннями статей 447 448 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

31. Тобто зазначеними нормами ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.

32. Разом з тим відповідно до пункту 3 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

33. Отже, і механізм судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений статтею 382 цього Кодексу, не підлягає застосуванню до цих правовідносин (щодо накладення адміністративного стягнення).

34. Тобто згідно з наведеними нормами ЦПК України та КАС України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного та адміністративного судочинства відповідно, та його примусовим виконанням.

35. Судами попередніх інстанцій установлено, що в цій справі позивачка оскаржує постанову Зарічненського ВДВС про відкриття виконавчого провадження № 70951409, винесену 08 лютого 2023 року.

36. Виконавче провадження відкрито з виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі № 760/4732/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 104 339,80 грн. Позивачку було визначено боржником у цьому виконавчому провадженні.

37. При цьому постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 липня 2020 року у справі № 760/4732/20 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 472 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил в розмірі 104 339,80 грн.

38. Указане адміністративне стягнення накладено за наслідками розгляду справи за правилами КУпАП.

39. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц зазначила, що справи (про накладення адміністративного стягнення) розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

40. Оскільки у справі, що розглядалась, позивач оскаржував дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

41. Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. У частині першій цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

42. Оскільки у справі, яка розглядається, ОСОБА_1 оскаржує постанову державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, то висновки судів попередніх інстанцій про неможливість її розгляду в порядку адміністративного судочинства є помилковим.

43. Такий підхід узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 240/8781/23.

44. Посилання судів попередніх інстанцій на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19 Верховний Суд в цій справі вважає безпідставним, оскільки в зазначеній справі позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову Центральної виборчої комісії щодо реєстрації народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України в одномандатних виборчих округах, що є відмінним від фактичних обставин справи, яка розглядається.

45. Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

47. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

48. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

49. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

50. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

51. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Гранцерт Марії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Л.О. Єресько М.І. Смокович