ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №804/8855/14

адміністративне провадження №К/9901/8957/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року (судді: Шлай А.В. (головуючий), Іванов С.М., Чабаненко С.В.)

у справі № 804/8855/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз»

до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союз» (далі - ТОВ ВКФ «Союз») звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, контролюючий орган), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню на підставі наказу ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 22 травня 2014 року №456 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ВКФ «Союз» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача по встановленню факту відсутності реального здійснення господарських операцій ТОВ ВКФ «Союз» з контрагентом ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року, відсутності об`єктів оподаткування при придбанні ТОВ ВКФ «Союз» товарів, які підпадають під визначення статей 14, 22, 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України;

- визнати протиправними дії відповідача щодо видалення з баз даних автоматизованих інформаційних систем ДПС, у тому числі системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем значень податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно з поданими податковими деклараціями за січень 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення факту завищення ТОВ ВКФ «Союз» податкового кредиту по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Будпромконсалт», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у січні 2014 року на суму 159 500 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року № 0002882202;

- зобов`язати відповідача здійснити всі належні дії з відновлення в базах податкової звітності та автоматизованій інформаційній системі співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів задекларованих ТОВ ВКФ «Союз» згідно з деклараціями з податку на додану вартість за січень 2014 року значень податкового зобов`язання та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ ВКФ «Союз» за січень 2014 року у розрізі контрагентів.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 27 жовтня 2014 року відмовив у задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що приписи статті 79 Податкового кодексу України не ставлять в залежність можливість проведення перевірки від отримання платником податків документів про призначення перевірки, а вказують лише на необхідність надіслання рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Крім того, суд виходив із того, що позивачем не доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Будпромконсалт», за наслідками яких збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Натомість Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 червня 2015 року, скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, яким адміністративний позов ТОВ ВКФ «Союз» задовольнив частково: визнав протиправними дії ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська по проведенню 22 травня 2014 року документальної позапланової перевірки ТОВ ВКФ «Союз» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будпромконсалт» за січень 2014 року; визнав протиправним та скасувати прийняте ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2014 року №0002882202. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання контролюючим органом вимог статей 75-81 Податкового кодексу України щодо належного повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки порушує гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням прав останнього в адміністративних правовідносинах та нівелює її наслідки. У свою чергу, надані позивачем первинні документи щодо правовідносин з його контрагентом ТОВ «Будпромконсалт» свідчать про реальне виконання господарських операцій.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ ВКФ «Союз» відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 серпня 2015 року відкрито касаційне провадження.

Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

25 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ ВКФ «Союз» зареєстроване 01 листопада 1995 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 03 квітня 1996 року за № 6222. Основним видом економічної діяльності ТОВ ВКФ «Союз» є виготовлення запобіжних деталей з поліетилену за ТУ.

22 травня 2014 року ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 22 травня 2014 року № 456 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Будпромконсалт» (код ЄДРПОУ 38434468), їх реальності та повноти відображення в обліку у період з 01 січня до 31 січня 2014 року, за результатами якої в той самий день складено акт №73/04-61-222/24223928.

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства зводяться до відсутності факту реального здійснення господарських операцій з його контрагентом ТОВ «Будпромконсалт».

На підставі акта перевірки 02 липня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002882202, яким ТОВ ВКФ «Союз» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 239 250 грн, з яких 159 500 грн - за основним платежем, 79 750 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на підставі якого відповідач призначив перевірку у цій справі, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За положеннями пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 ПК України).

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Про обґрунтованість такого висновку також свідчить підпункт 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, який встановлює, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, Верховний Суд вважає помилковим тлумачення судом першої інстанції пункту 79.2 статті 79 ПК України як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 20 грудня 2018 року (справа № 815/1851/15).

Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи те, що наказ про проведення перевірки та повідомлення про її проведення, як встановив суд апеляційної інстанції, отримано позивачем 05 червня 2014 року, тобто вже після проведення такої перевірки (проведена 22 травня 2014 року) та складання відповідного акта, що не спростовано відповідачем, Верховний Суд зазначає, що визнання незаконними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують факту протиправності проведення перевірки позивача та правильності мотивів, якими обґрунтовано оскаржуване судове рішення, не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування цим судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова