Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №640/2495/19

адміністративне провадження №К/9901/10203/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Стародуба О.П., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва в складі судді Добрянської Я.І. від 01 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В. від 03 квітня 2019 року у справі № 640/2495/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві, в якому просив суд: визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві протиправними та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на відшкодування шкоди на його користь:

1. вартість автомобіля з ручним керуванням без обох ніг в розмірі 233590,00 грн.;

2. вартість додаткового обладнання для ручного керування автомобілем без обох ніг в сумі 42 457,33 грн;

3. моральну шкоду за ненадання, неоплату автомобіля з ручним керуванням без обох ніг в розмірі 233 590,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2019 року , залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на відшкодування шкоди на його користь вартості автомобіля з ручним керуванням без обох ніг в розмірі 233 590,00 грн; вартості додаткового обладнання для ручного керування автомобілем для без обох ніг в сумі 42 457,33 грн.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вказує, що постановою Верховного Суду від 18.12.2018 №61-195св17 (справа 755/5798/17) закрито провадження щодо відшкодування Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві шкоди (путівка 2017) та роз`яснено право звернутись до суду адміністративної юрисдикції. Крім того, вказує, що 04.03.2019 позивач подав до Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду клопотання, в якому просив змінити формулювання в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 №61-12735св18 (справа №755/7182/16-ц) в резолютивній частині з «залишити без задоволення» на «скасування рішень судів першої та другої інстанції з закриттям провадження у справі, та роз`ясненням права звернення з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції».

Заслухавши суддю - доповідача та перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на відшкодування шкоди на його користь вартості автомобіля з ручним керуванням для без обох ніг в розмірі 233590,00 грн; вартості додаткового обладнання для річного керування автомобілем для без обох ніг в сумі 42457,33 грн, суд першої інстанції, з яким і погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки судовими рішеннями у справі №755/7182/16-ц, прийнятими в порядку цивільного судочинства, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача вартості автомобіля в сумі 233590,00 грн. та вартості додаткового обладнання на автомобіль для ручного керування автомобілем без обох ніг, в сумі 42457,33 грн, тому враховуючи п. 2 частини першої статті 170 КАС України слід відмовити у відкритті провадження в цій частині.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Умовами застосування цієї підстави для відмови у відкритті провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають) та остаточне вирішення тотожного спору рішенням або постановою суду, ухвалою про закриття провадження в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року у справі №755/7182/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на його користь вартості автомобіля в сумі 233 590,00 грн та вартості додаткового обладнання на автомобіль для ручного керування без обох ніг в сумі 42457,33 грн - відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року залишено без змін.

Згідно статті 384 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

У відповідності до частини першої статті 419 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Отже, Дніпровський районний суд м. Києва рішенням від 15 вересня 2017 року у справі №755/7182/16-ц, яке набрало законної сили, вирішив по суті спір, порушений в даному адміністративному позові.

Суд зазначає, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Відмова в задоволенні позовних вимог, які розглядалися в порядку цивільного судочинства не може бути підставою для повторного звернення до суду з адміністративним позовом, а отже в даному випадку є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Позивач в касаційній скарзі посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №755/5798/17 від 18.12.2018, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року скасовано, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві закрито, а отже, вважає, що має право звернутись з адміністративним позовом

Проте колегія суддів звертає увагу позивача, що предметом спору у справі № 755/5798/17 є стягнення на користь позивача з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Києві вартості санаторно-курортної путівки із супроводжуючим у розмірі 137168,64 грн за 2017 рік; вартості проїзду його та супроводжуючого в розмірі 3150,36 грн; відшкодування моральної шкоди в розмірі 137168,64 грн, у той час як предметом розгляду даної справи є відшкодування шкоди на користь позивача, зокрема: вартості автомобіля з ручним керуванням для без обох ніг в розмірі 233590,00 грн. та вартості додаткового обладнання для річного керування автомобілем без обох ніг в сумі 42457,33 грн, щодо якого є рішення, що набрало законної сили.

Отже колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

О.П. Стародуб