Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.04.2024 року у справі №340/5387/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 340/5387/22

адміністративне провадження № К/990/26992/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/5387/22

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Щербака А.А., суддів Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 22.11.2022 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогами:

1.1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 за період з 04.06.2022 по 14.06.2022 збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини;

1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 04.06.2022 по 14.06.2022 збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду, у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що він був мобілізований до Збройних Сил України і отримав поранення, і з таким пораненням перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я. Позивач уважає, що за час лікування він має право на передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 (далі - Постанова № 168; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) додаткову винагороду.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

4. У період з 04.06.2022 по 14.06.2022 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради» з діагнозом «Військові операції, що викликали пошкодження іншими видами вибухів або осколками. Мінно-вибухова травма. ЗЧМТ, струс головного мозку. Акубаротравма. Пресбіопія. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ст.2, ризик 2. СН 0 ст.», що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого № 5466 (а.с. 9).

5. Військова частина НОМЕР_1 12.09.2022 прийняла наказ № 634 «Про результати службового розслідування за фактом отримання поранення (травми) військовослужбовця ОСОБА_1 », яким завершила службове розслідування і встановила, що поранення позивача необхідно вважати таким, що пов`язане з виконанням бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Цим же наказом зобов`язано начальника фінансово-економічної служби перевірити на підставі наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовця Збройних Сил України та деяким інших особам» (далі - Інструкції №260) та Постанови № 168 відповідність підстави для виплати, а в результаті підтвердження законних підстав - здійснити позивачу всі належні виплати (а.с. 10).

6. На підставі вказаного наказу військова частина НОМЕР_1 склала довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 15.09.2022 № 1417, згідно з якою 30.05.2022 позивач одержав 30.05.2022: вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму без порушення цілісності барабанних перетинок, за обставин при виконанні службових обов`язків із захисту Батьківщини, внаслідок артилерійського обстрілу, перебуваючи на бойових позиціях неподалік смт Борівське Луганської області. Перебував у засобах індивідуального захисту та не перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 11).

7. За час перебування на стаціонарному лікуванні додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн, передбачену пунктом 1 Постанови №168, позивач не отримав, а тому 23.09.2022 останній подав відповідачу рапорт про її виплату, до якого долучив: 1) довідку про обставини травми, 2) виписку із медичної картки стаціонарного хворого, 3) копію листа Медичних сил Збройних сил України 4) копію листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (а.с. 12).

8. На рапорт військова частина НОМЕР_1 не надала письмової відповіді і не виплатила кошти.

9. Уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за спірний період, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 за період з 04.06.2022 по 14.06.2022 додаткової винагороди, яка збільшується до 100 000 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу лікування. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 04.06.2022 по 14.06.2022 додаткову винагороду, яка збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу лікування.

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000 грн на місяць додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 та відмовлено у задоволенні позову.

13. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.06.2022 № 88 позивач був позбавлений щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 289 % від посадового окладу за період з 01.06.2022 по 04.08.2022, надбавки за особливості проходження служби та додаткової винагороди в розрахунку на місяць, пропорційно часу проходження служби за період з 01.06.2022 по 04.08.2022 відповідно до Постанови №168.

14. Отож позивач, відповідно до пункту 1 розділу XXIX наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Порядок №260), втратив право на отримання збільшеної до 100 000 грн на місяць додаткової винагороди за період з 01.06.2022 по 04.08.2022.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. 02.08.2023 до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023.

16. У касаційній скарзі скаржник, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.

17. Підставою для касаційного оскарження скаржник визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

18. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, скаржник зазначив, що на дату звернення до суду касаційної інстанції відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: Постанови № 168 в частині виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

19. На переконання скаржника, за весь час перебування на лікуванні позивачу мала бути виплачена збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода пропорційно часу такого лікування.

20. До спірних правовідносин необхідно застосовувати положення пункту 1 Постанови №168, а не положення пункту 1 розділу XXIX Порядку №260, які помилково врахував під час прийняття спірного рішення суд апеляційної інстанції.

21. Крім того, наказ військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 № 88, що покладений в основу рішення суду апеляційної інстанції, не міг бути врахований як доказ у цій справі, адже такий наказ наданий відповідачем з порушенням норм процесуального права, зокрема лише до суду апеляційної інстанції.

22. За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

23. Суд ухвалою від 21.08.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.

24. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 29.02.2024, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., призначений повторний автоматизований розподіл касаційної скарги.

25. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Уханенку С.А.

26. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

27. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

28. Частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

29. Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

30. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

31. Частинами другої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

32. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

33. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

34. Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента України: №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 та №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024.

35. На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 №217 і від 22.03.2022 №350) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «є Підтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

36. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

37. Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

38. До Постанови № 168 01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

39. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

40. Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 № 402 (далі - Положення №402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).

41. У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

42. Згідно з пунктом 1 розділу XXIX Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або повноважень на посаді, виплачується виходячи з розміру посадового окладу за останньою займаною посадою, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років із дня, наступного після дня усунення від виконання службових обов`язків (відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді), і до дня повернення до виконання службових обов`язків за посадою.

43. У разі скасування рішення про усунення від виконання службових обов`язків, відсторонення від виконання службових повноважень або повноважень на посаді військовослужбовцям виплачуються щомісячні додаткові види грошового забезпечення, на отримання яких вони втратили право у зв`язку з усуненням (відстороненням) з урахуванням змін у розмірах грошового забезпечення.

44. Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

VI. Позиція Верховного Суду

45. Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача відповідно до Постанови № 168 на нарахування та виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманим 30.05.2022 пораненням.

46. Так, позивач через таке поранення перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у період з 04.06.2022 по 14.06.2022.

47. Указуючи про наявність підстав для виплати додаткової винагороди у цей період, позивач надав довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видану командиром військової частини НОМЕР_1 , відповідно до наказу про результати службового розслідування за фактом отримання поранення від 12.09.2022 № 634, за формою визначеною додатком 5 до Положення № 402.

48. У довідці вказано, що 30.05.2022 позивач, перебуваючи на бойових позиціях неподалік смт Борівське Луганської області, одержав травму за обставин при виконанні службових обов`язків із захисту Батьківщини.

49. Суд першої інстанцій, задовольняючи позов, зазначив, що військова частина НОМЕР_1 (відповідач) не надіслала відзив на позов і докази, хоча про розгляд справи остання була повідомлена належним чином. Дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

50. Водночас, подаючи до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, відповідач наголосив, що 01.06.2022 позивач самовільно залишив бойову позицію. Отож позивача було усунуто від виконання службових обов`язків, позбавлено частини грошового забезпечення та, у зв`язку з новими обставинами, призначено повторне службове розслідування за фактом отримання позивачем поранення. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування за фактом отримання поранення від 28.09.2022 №297 вирішено, що поранення позивача не вдається визначити таким, що пов`язане із захистом Батьківщини. Відповідач стверджує, що позивач надав до суду недійсну довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

51. Виходячи зі змісту наведених норм, Суд указує, що додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їхнього здійснення.

52. Також у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100 000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

53. Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), за формою, наведеною у додатку 5 Положення №402, яка видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що обов`язково містить:

53.1. військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

53.2 інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

53.3. обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

53.4 підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

54. Отже, додаткова винагорода у розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Підставою для її виплати є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов`язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), який містить об`єктивні дані та висновки службового розслідування, які це підтверджують.

55. Як убачається з матеріалів справи, за фактом поранення позивача 30.05.2022 відповідачем було проведено службове розслідування, за наслідками якого, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.09.2022 №634, факт поранення військовослужбовця солдата ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що пов`язаний з виконанням бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

56. Указаний наказ став підставою для видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

57. Водночас відповідач в апеляційній скарзі наголошував, що за наслідком повторного службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення було прийнято наказ військової частини НОМЕР_1 (з основаною діяльності) від 28.09.2022 №297, в якому зазначено, що поранення позивача 30.05.2022 не вдається визначити таким, що пов`язане з виконання бойового завдання при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Цьому факту суперечать пояснення свідків, які мають протиріччя, також відсутні первинна медична картка огляду безпосередньо на бойових позиціях, що могла б підтвердити статус «бойового» поранення.

58. З наданих відповідачем до апеляційної скарги документів убачається, що до наказу від 12.09.2022 №634, який є визначальним для всіх подальших дій у алгоритмі щодо отримання позивачем збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, були внесені зміни наказом від 28.09.2022 №297.

59. У контексті викладеного Суд зауважує, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують наявність/відсутність підстав для отримання позивачем збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн на місяць, а тому наведені обставини були ключовими та підлягали обов`язковому встановленню у судовому процесі.

60. Проте суд апеляційної інстанції такі обставини не з`ясовував. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції послався лише на наказ військової частини НОМЕР_1 від 05.06.2022 №88 про усунення позивача від виконання службових обов`язків і позбавлення додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.06.2022 по 04.08.2022, який в матеріалах справи взагалі відсутній.

61. З наведеного убачається, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов передчасних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, не надавши належної правової оцінки доказам та обставинам, що можуть вплинути на правильність вирішення цієї справи.

62. Такі порушення норм процесуального права зумовлюють необхідність скасування оскаржуваного судового рішення із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

63. Щодо доводів касатора про порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції при долученні до матеріалів справи доказів, наданих відповідачем, Суд зазначає таке.

64. Як убачається з матеріалів справи, копія ухвали про відкриття провадження у цій справі разом з копією адміністративного позову з додатками, що направлялася рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, повернулися до суду першої інстанції поштою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Такі документи були направлені судом першої інстанції відповідачу повторно на адресу, зазначену ним в іншій справі у відзиві на адміністративний позов, проте доказів вручення чи повернення поштового відправлення матеріали справи не містять.

65. Подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, відповідач указав, що ухвала про відкриття провадження у цій справі вручена йому не була. Твердження суду першої інстанції про належне повідомлення його про розгляд цієї справи не відповідає дійсності.

66. До суду апеляційної інстанції на підтвердження своїх аргументів відповідач надав нові докази, які не були надані суду першої інстанції (зокрема: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2022 №196; довідку щодо нарахування та виплаті грошового забезпечення; окреме доручення; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.09.2022 №672; акт проведення службового розслідування; пояснення; аудиограмму №804; витяг із наказу військової частини НОМЕР_1 (з основаною діяльності) від 28.09.2022 №297; матеріали службового розслідування).

67. У частині першій статті 306 КАС України передбачено, що суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; 2) з`ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; 3) з`ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи; 4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи; 7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції; 8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.

68. Згідно з частиною четвертою статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

69. Положеннями вказаної статті 308 КАС України передбачається, що метою апеляційного перегляду є перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Апеляційний суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

70. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.11.2019 у справі №826/12675/15 та від 04.06.2021 у справі №160/2734/20, аналізуючи положення частини четвертої статті 308 КАС України, указав, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник). Указане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі у них наявні докази, і недопущення зловживання стороною правами.

71. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2023 в цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.01.2023; закінчено дії щодо підготовки справи до апеляційного розгляду і призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

72. Зі змісту вказаних ухвал убачається, що, здійснюючи підготовку справи до апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції, у порушення імперативних положень статті 306 КАС України, не вирішив питання про долучення нових доказів, доданих до апеляційної скарги. Зі змісту оскаржуваної постанови також випливає, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо можливості прийняття до матеріалів справи додатково поданих апелянтом (відповідачем) доказів та, відповідно, дослідження таких доказів.

73. Отже, під час нового розгляду суду апеляційної інстанції також необхідно розглянути питання можливості прийняття зазначених доказів і доцільності надання їм правової оцінки.

74. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

75. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

76. Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

77. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

78. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням вимог процесуального права, що є підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

79. Під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови та установити наведені в ній обставини, які входять до предмету доказування.

80. Керуючись статтями 3 238 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

81. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

82. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасувати.

83. Справу №340/5387/22 направити на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

84. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко