ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2021 року

Київ

справа №826/9815/18

адміністративне провадження №К/9901/26123/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/9815/18

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Геніченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області - про стягнення заборгованості по заробітній платі, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року, постановлену у складі: головуючого судді Костенка Д. А., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бабенка К. А., суддів Сорочка Є. О., Чаку Є. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), за участю третьої особи - Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області - з вимогами стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 08 березня 2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 57028,00 грн без урахування податків і зборів.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року позов задоволено: стягнуто з ДФС України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час роботи на посаді начальника Державної податкової інспекції у місті Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим за період з 08 березня 2014 року по 27 квітня 2015 року в розмірі 57028,18
грн без урахування податків та зборів.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, замінено боржника за виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва від 17 листопада 2017 року №826/9815/18, з ДФС України на Державну податкову службу України (далі - ДПС України).

4. Замінюючи ДФС України на ДПС України, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р публічно-владні функції ДФС України, що припиняється, було передано ДПС України.

5. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій уважали, що ДФС України відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження, що є підставою для її заміни.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Уважаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені із порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про заміну боржника відмовити.

7. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про вибуття ДФС України.

8. Скаржник доводить, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не було внесено запис про припинення ДФС України, у зв'язку з чим не було підстав для зміни ДФС України на ДПС України.

9. Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти вимог касаційної скарги заперечив, зазначивши, що правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під яким розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків від одного суб'єкта іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відмовити такі права. Отже, за доводами позивача, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого.

10. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Кашпур О. В., Уханенку С. А.

11. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

12.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень КАС України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.

13. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

14. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.

15. Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

16. Відповідно до частин 1 , 4 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

17. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

18. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

19. Згідно з пунктом 5,6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

20. Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.

ІV. Позиція Верховного Суду

21. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

22. Отож положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов'язують процесуальне правонаступництво з обов'язковою наявністю факту припинення юридичної особи.

Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб'єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

23. Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

24. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.

25. Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.

26. У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб'єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.

27. Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правонаступництво між ДФС України і ДПС України випливає з постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р.

28. Суд уважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

29. Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

30. Установлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

31. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної податкової служби" від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

32. Відповідно до Наказу ДПС України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28 серпня 2019 року №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

33. Як установлено судом апеляційної інстанції, 17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію ДПС України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) ДФС України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.

34. Проте запис про припинення ДФС України у Реєстрі на момент вирішення судом питання про заміну боржника у виконавчому провадженні був відсутній.

35. Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

36. Водночас виконавчий лист у цій справі видано на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, яким на користь позивача з ДФС України стягнуто заборгованість по заробітній платі.

37. Отже, спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосувався заборгованості за час роботи на посаді начальника Державної податкової інспекції у місті Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

38. Таким чином, обов'язок боржника, що випливає з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р.

39. У такому випадку заміна ДФС України як боржника за вказаним рішенням може мати місце виключно у випадку фактичного її вибуття унаслідок припинення.

40. Відповідно до частин 1 , 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

41. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

42. Ураховуючи, що зобов'язання, що випливає з рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, не стосувалося публічно-владних функцій, що були передані ДПС України, і на момент вирішення судами питання про заміну боржника до Реєстру не був унесений запис про припинення ДФС України як боржника за вказаним рішенням суду, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття ДФС України і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним.

43. Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частини 1 статті 351 КАС України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

44. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

V. Судові витрати

45. Ураховуючи, що відповідач не поніс судових витрат під час звернення до суду з апеляційною та касаційною скаргами на судові рішення за наслідками розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження, судові витрати розподілу не підлягають.

46. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

47. Касаційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити.

48. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №826/9815/18 скасувати.

49. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2020 року №826/9815/18 відмовити.

50. Судові витрати не розподіляються.

51. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко