ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 120/14641/23

адміністративне провадження № К/990/28690/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №120/14641/23

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_2 - про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою адвоката Грабара Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Моніча Б.С., суддів Залімського І. Г., Кузьмишина В.М.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови №168 за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указує, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, оскільки фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні. Проте зазначена винагорода протиправно йому не виплачувалася за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2022 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей за період з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з врахуванням проведених виплат за цей період.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що видана позивачу довідка від 05.08.2022 № 1381 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 14.06.2022 та з 24.06.2022 по 25.06.2022. Також суд першої інстанції зазначив про те, що оскільки відповідач не ставив під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах за вказані періоди, однак реалізація права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі обмежена власними діями відповідача та військової частини НОМЕР_2 , в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, тому суд дійшов висновку, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку, оскільки цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції послався на відсутність належного документального підтвердження участі позивача у бойових діях за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 14.06.2022, з 24.06.2022 по 25.06.2022, що свідчить про відсутність підстав для виплати йому встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Грабар Сергій Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

9. У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції не застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі №120/5170/23, від 21 березня 2024 року у справі № 560/3141/23 щодо нарахування та виплати військовими частинами військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

10. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо реалізації права військовослужбовців Держприкордонслужби на збільшену додаткову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

ІV. Позиція інших учасників справи

11. Відповідач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Уханенка С.А., від 18 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

13. Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

14. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 07 жовтня 2024 року № 1160/0/78-24 за допомогою автоматизованої системи документообігу суду для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Прокопенка О.Б. на суддю Соколова В.М .

15. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 10 жовтня 2024 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5-вв від 07.04.2022 ОСОБА_1 направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " з 07.04.2022.

17. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 №1381 від 05.08.2022 ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 14.06.2022, з 24.06.2022 по 25.06.2022.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03 квітня 2003 року №661-IV Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

21. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

22. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

23. За приписами частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

24. Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

25. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №168).

26. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

27. 31 березня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби видала наказ №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».

28. У пункті 3 наказу №164-АГ встановлено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

29. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).

30. Пункт 4 наказу №164-АГ передбачав, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).

31. Відповідно до пункту 5 наказу №164-АГ виплату військовослужбовцям зазначеної у пункті 1 винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

32. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов`язково зазначати підстави для його видання.

33. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

34. У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин не змінювався.

35. Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793.

36. Відповідно до пункту 2 вказаної постанови ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

37. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

39. З аналізу наведених норм законодавства убачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.

40. Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв`язку із невиплатою позивачу збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.

41. Суд апеляційної інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позовних вимог мотивував відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168.

42. Верховний Суд уважає такий висновок помилковим з огляду на таке.

43. Як встановлено судами, ОСОБА_1 з 07 квітня 2022 року був відправлений у службове відрядження НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.

44. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1381 вона видана головному сержанту ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в тому що він безпосередньо приймав участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року. Підставою для видачі цієї довідки слугувало бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф.

45. Суд першої інстанції встановив, що оформлена та видана на ім`я позивача довідка від 05 серпня 2022 року №1381, яка видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 №56 гриф, підтверджує безпосередню участь позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 07 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, з 01 червня 2022 року по 14 червня 2022 року, з 24 червня 2022 року по 25 червня 2022 року.

46. Також суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що в межах цієї справи відповідачем не заперечується, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або заходах впродовж вказаних періодів.

47. За таких обставин і правового регулювання Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1381 підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди.

48. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував ОСОБА_1 , оскільки позивач не може бути позбавлений права на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, у зв`язку з невиконанням військовою частиною формальних процедур реалізації такого права, оскільки в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Державною прикордонної службою України порядку.

49. З огляду на це Верховний Суд наголошує, що надсилання таких списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 від 05 серпня 2022 року №1381, яка видана на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56 гриф.

50. Натомість порушення порядку передання документів між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

51. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23 та від 23 вересня 2024 року у справі №120/4138/23.

52. З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у спірний період у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі.

53. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість цього позову та наявність підстав для його задоволення. Водночас помилковим є протилежний висновок суду апеляційної інстанції.

54. З урахуванням вказаного Верховний Суд зазначає про те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.

55. Отже, доводи касаційної скарги позивача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.

56. Статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

57. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу адвоката Грабара Сергія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №120/14641/23 скасувати.

3. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2022 року у справі №120/14641/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.М. Соколов

С.А. Уханенко