Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2018 року

Київ

справа №816/1224/16

адміністративне провадження №К/9901/6736/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (суддя Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року (колегія суддів у складі: Шевцової Н.В., Макаренко Я.М., Мінаєвої О.М.) у справі №816/1224/16 за позовом ОСОБА_1 до управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області, третя особа - виконавчий комітет Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, про визнання дій неправомірними, зобов'язання утриматись від вчинення певних дій,

установив:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області (далі - УДКСУ у м. Кременчуці), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача в частині проведення платежів виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука: 8 липня 2016 року на суму 1165,86 грн та 12 липня 2016 року на суму 1764,04 грн, при наявності на примусовому виконанні виконавчого листа від 8 липня 2016 року з виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 березня 2016 року у справі №524/10055/15-а про стягнення з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 97154,97 грн;

зобов'язати відповідача не вчиняти дій з проведення платежів виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука до моменту безспірного списання коштів з рахунку боржника на виконання виконавчого листа від 8 липня 2016 року з примусового виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 30 березня 2016 року у справі №524/10055/15-а про стягнення з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 97154,97 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення і прийняти нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Вважає, що у відповідача не було правових підстав проводити безспірне списання коштів за платіжними дорученнями виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука, оскільки в першу чергу кошти з рахунку цієї установи мали бути спрямовані на виконання судового рішення у справі №524/10055/15-а, де виконавчий комітет є боржником.

Від ліквідатора з припинення діяльності виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області надійшли письмові заперечення, в яких просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу до суду не надіслав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 березня 2016 року у справі № 524/10055/15-а, яка набрала законної сили 7 червня 2016 року, стягнуто з виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27 вересня 2012 року по 9 грудня 2015 року у сумі 97154,97 грн.

8 липня 2016 року Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області видано виконавчий лист у справі №524/10055/15-а і цього ж дня позивач звернувся до УДКСУ у м. Кременчуці із заявою про примусове виконання рішення суду.

Листом від 26 липня 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із перебуванням боржника у стані ліквідації та неможливості самостійно визначити рахунки, з яких буде проводитися безспірне списання коштів, боржнику двічі направлялися запити з вимогою надати необхідні дані. Такий рахунок визначено боржником у листі від 22 липня 2016 року. Водночас, у зв'язку з недостатністю коштів на рахунку виконавчого комітету Автозаводської районної ради було проведене часткове списання коштів на суму 1000 грн, а 25 липня 2016 року на адресу боржника направлено вимогу щодо виконання судового рішення у повному обсязі та погашення заборгованості.

Поряд з цим позивачем виявлено, що згідно з інформацією, розміщеною на сайті офіційного порталу публічних фінансів України (http://edata.gov.ua), УДКСУ проведено платежі за призначенням «судовий збір за касаційною скаргою», а саме: 8 липня 2016 року на суму 1165,86 грн та 12 липня 2016 року на суму 1764,04 грн.

Позивач вважає, що дії УДКСУ у м. Кременчуці щодо спрямування коштів на виплату судового збору порушують його право на першочергове отримання коштів за таким, що набрало законної сили, судовим рішенням.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача щодо проведення сплати судового збору до списання коштів на виконання виконавчого листа не порушують права позивача на першочергове отримання коштів за судовим рішенням та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45; далі - Порядок №845).

Пунктом 24 Порядку №845 передбачено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24 - 34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Згідно з пунктом 26 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Пунктом 28 Порядку №845 визначено, що орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді (пункт 29 Порядку №845).

Відповідно до пункту 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення. Зазначений строк може бути продовжений органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.

Тобто, після надходження виконавчого документа органу Казначейства надано триденний строк для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету і рахунків боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів, та після закінчення цього строку, орган Казначейства має вчинити дії, спрямовані на списання коштів з рахунків боржника на виконання виконавчого документа.

При цьому положеннями Порядку №845 не передбачено, що саме протягом вказаного триденного строку орган Казначейства має провести фактичне списання коштів з рахунків боржника на користь стягувача.

У свою чергу, як правильно зазначили суди, дії відповідача, які оскаржує позивач, щодо проведення виконавчим комітетом Автозаводської районної ради м. Кременчука платежів по сплаті судового збору 8 та 12 липня 2016 року, були вчинені до початку терміну, з настанням якого пов'язується здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника, тобто є правомірними.

З урахуванням викладеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення, оскільки при проведенні платежів виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука по сплаті судового збору, УДКСУ у м. Кременчуці діяло на підставі та в межах закону.

Правових підстав для зобов'язання відповідача не вчиняти дій з проведення платежів виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука до моменту безспірного списання коштів з рахунку боржника на виконання виконавчого листа у справі №524/10055/15-а, суди у цій справі не встановили.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Суди не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконних рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2016 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

В.М. Шарапа