ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №373/2346/16-а

адміністративне провадження №К/9901/61010/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради

на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 23.04.2018 (судді Керекези Я.І.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 (колегія суддів у складі суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Бєлової Л.В.)

у справі №373/2346/16-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 29.11.2016 №415-24 «Про анулювання паспорта прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1» як таке, що прийняте з порушенням Конституції України та законів України.

2. Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд рішенням від 23.04.2018 позов задовольнив повністю.

3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 02.08.2018 вищевказане рішення суду залишив без змін.

4. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити постанову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

5. 18.09.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження.

6. 09.10.2018 на адресу Суду надійшло письмове заперечення позивача на касаційну скаргу.

7. Жодних клопотань, у тому числі щодо участі сторін в судовому засіданні Суду не надходило.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. 25 грудня 2013 року відповідач прийняв рішення № 594-18 «Про надання дозволу ФОП ОСОБА_1 на встановлення ТС для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1», яким позивачеві надав дозвіл на встановлення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та зобов'язав отримати паспорт прив'язки тимчасової споруди у відділі містобудування, архітектури та використання земель виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради.

9. Згідно з пунктом 3 вказаного рішення позивачу дозволено проводити роботи зі встановлення тимчасових споруд після отримання паспорта його прив`язки та після укладення договору особистого строкового сервітуту.

10. Позивач звернувся до відділу містобудування, архітектури та використання земель виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради щодо видачі йому паспорту прив'язки тимчасової споруди, для чого надав висновок відділу містобудування та архітектури, схему розміщення тимчасової споруди, ескізи фасадів.

11. На підставі зібраних матеріалів 11 лютого 2014 року позивач отримав від вищевказаного відділу паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за реєстраційним № 127.

12. 28 серпня 2014 року Переяслав-Хмельницька міська рада прийняла рішення № 156-62-VІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, для оформлення речового права (право особистого строкового сервітуту) на земельну ділянку під розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1».

13. 26 грудня 2014 року позивач уклав із зазначеною радою договір особистого строкового сервітуту.

14. 09 листопада 2016 року працівники відділу містобудування, архітектури та використання земель виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради провели обстеження міських територій на АДРЕСА_1, результати якого оформлені актом.

15. За даними цього акту комісією виявлені порушення вимог Порядку розміщення тимчасових споруд у м. Переяславі-Хмельницькому, затвердженого рішенням міської ради № 18-39-VI від 25.04.2013.

16. Зокрема: не завершено у повному обсязі роботи зі встановлення тимчасової споруди на АДРЕСА_1; місце розташування тимчасової споруди не відповідає вимогам паспорту прив'язки (на декілька метрів виступає вперед до проїжджої частини); місце розташування тимчасової споруди суперечить Земельному кодексу України та не відповідає вимогам Генерального плану та плану зонування міста у зв'язку з її розташуванням у межах прибережно-захисної смуги річки Альта.

17. 29 листопада 2016 року відповідач прийняв рішення №415-24 «Про анулювання паспорта прив'язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1» (далі - спірне рішення).

18. Спірне рішення обгрунтоване порушенням суб'єктом господарювання вимог регуляторного акта (акт обстеження від 09.11.2016) та пункту 2.28 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території м. Переяслава-Хмельницького. Відповідно до ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» анульовано паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №127 від 11.02.2014, зобов'язано позивача протягом 10 календаних днів демонтувати відповідну тимчасову споруду і привести земельну ділянку у попередній стан.

19. Не погоджуючись із зазначеними рішенням позивач звернувся до суду з позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

20. Позивач стверджує про необґрунтованість та, відповідно, протиправність спірного рішення відповідача.

21. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи правомірність спірного рішення недотриманням позивачем норм паспорта прив`язки, а також тим, що тимчасова споруда не була встановлена протягом 6 місяців.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Оцінивши доводи та аргументи учасників, допитавши свідків, суд першої інстанції задовольнив позов повністю, мотивуючи протиправністю спірного рішення відповідача.

23. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, мотивуючи наступним.

24. Частиною 4 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - ЗУ № 3038-VI) розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

25. Пунктом 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 6 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - ЗУ № 2807-IV) до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів віднесено надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою. Водночас Законом № 3038-VI, що набув чинності 12.03.2011, зазначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів скасовані.

26. Проаналізувавши вказані норми у взаємозв'язку з пунктами 1.6, 1.11, 2.2, 2.4, 2.5, 2.23 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 за № 1330/20068 (далі - Порядок), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що процедура оформлення та анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування, а отже спірне рішення прийняте відповідачем з перевищенням повноважень.

27. Суд не врахував вимоги пункту 2.28 Порядку розміщення тимчасових споруд у м. Переяславі-Хмельницькому, затвердженого рішенням міської ради № 18-39-VI від 25.04.2013, про те, що дія паспорта прив'язки анулюється на підставі рішення відповідача, оскільки він суперечить наведеним законодавчим приписам.

28. Водночас суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим посилання суду першої інстанції на акт обстеження від 16 лютого 2018 року депутата Переяслав-Хмельницької міської ради ОСОБА_2, з огляду на відсутність такого повноваження у ч.2 ст.2, ч.ч.1-3 ст. 15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV.

29. Також Київський апеляційний суд акцентував увагу на недостатності показів свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 для підтвердження факту дати закінчення монтажних робіт.

30. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ

31. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів нижчих інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, неповного врахування всіх обставин справи, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

32. Зауважує, що застосованим судами Порядком не визначено суб'єкта владних повноважень, якому надано право анулювати паспорт прив'язки тимчасової споруди. Тому до спірних відносин суди мали застосувати положення регуляторного акту - Порядку, затвердженого рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради від 31.05.2012 №06-25-VI.

33. Зазначає про безпідставність неврахування судами виявленої невідповідності розміщення тимчасової споруди паспорту прив'язки, строку її встановлення, що зафіксовано в акті обстеження міських територій на АДРЕСА_1 від 09.11.2016.

34. Також посилається на помилковість зазначення апеляційним судом реквізитів рішення, яким затверджено порядок розміщення тимчасових споруд у місті: від 25.04.2013 №18-39-VI, хоча це рішення від 31.05.2015 №06-25-VI.

35. Позивач у письмовому запереченні на касаційну скаргу просив Верховний Суд у її задоволенні відмовити повністю, посилаючись на відповідність висновків оскаржуваних судових рішень вимогами законодавства.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Відповідно до положень частин 1-3 ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної редакції, далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

37. Перевіривши доводи касаційної скарги щодо порушення норм матеріального права, Суд врахував, що у подібній категорії справ вже висловлював правову позицію у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №405/1317/15-а.

38. Зокрема, Положеннями ч.4 ст.28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, тобто Мінрегіоном, а з внесенням змін до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) скасовані повноваження сільських, селищних, міських рад в частині надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торгового та іншого призначення.

39. Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив'язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив'язки тимчасових споруд, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, який є спеціальним нормативним актом, що регулює спірні правовідносини, та яким чітко визначено, що до повноважень виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської, районної ради та районної державної адміністрації, відноситься лише: затвердження своїм рішенням (розпорядженням, наказом) комплексної схеми розміщення тимчасової споруди та архітипу, що розроблені за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради (пункт 1.6 Порядку); розміщення тимчасових споруд під час проведення ярмарок, державних та місцевих святкових, урочистих масових заходів на строк проведення таких заходів у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування (пункт 1.11 Порядку); та отримання від замовників, які мають намір встановити тимчасових споруд, відповідної заяви у довільній формі про можливість розміщення тимчасових споруд (пункт 2.2 Порядку) з вичерпним переліком документів, що визначені пунктом 2.3 Порядку, які в свою чергу виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації передаються до відповідного органу з питань містобудування та архітектури для визначення ним відповідності намірів щодо місця розташування тимчасових споруд комплексній схемі їх розміщення (у разі її наявності) та будівельним нормам (пункт 2.4 Порядку), який, в свою чергу, визначає відповідність намірів протягом 10 днів або надає замовнику протягом трьох робочих днів аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення тимчасової споруди (пункт 2.5 Порядку); а також отримання від замовника письмової заяви про виконання вимоги паспорта прив'язки, тобто, розміщення тимчасових споруд (пункт 2.23 Порядку).

40. Тому вищенаведені положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності свідчать про те, що повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, анулювання паспортів прив'язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

41. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з приводу безпідставного посилання відповідача у спірних правовідносинах на рішення Переяслав-Хмельницької міської ради, яким затверджено порядок розміщення тимчасових споруд у м.Переяслав-Хмельницькому.

42. Положення статтей Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачають повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування вирішувати питання щодо анулювання дії паспортів прив'язки тимчасових споруд.

43. Доводи касаційної скарги висновків оскаржуваних судових рішень щодо виходу відповідачем за межі владних повноважень всупереч вищевказаним нормам законодавства, а також всупереч ст.19 Конституції України не спростовують.

44. Суд погоджується з мотивами неврахування судом апеляційної інстанції акту обстеження щодо невідповідності розташування тимчасової споруди позивача, який складено депутатом міської ради.

45. Оскаржувані судові рішення містять оцінку всіх істотних аргументів учасників справи, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню.

46. Відповідно до ст.350 КАС України (чинної редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні касаційної скарги виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради відмовити повністю.

2. Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 23.04.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя Т.О. Анцупова