Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2020 року

Київ

справа №826/7088/15

адміністративне провадження №К/9901/13746/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» до Міністерства юстиції України, третя особа - Молдованова Галина Миколаївна про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі у складі колегії суддів: Аблова Є. В., Погрібніченка І. М., Шулєжка В. П. від 09.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ганечко О. М., Коротких А. Ю., Хрімлі О. Г. від 11.02.2016,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року Приватний вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» (далі - позивач) звернувся з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство, Мінюст, відповідач), третя особа - Молдованова Г. М. , в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, просив:

визнати протиправними бездіяльність Міністерства щодо неприйняття рішення в частині проведення державної реєстрації іншого речового права - переходу права оренди до Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:018:0002 розміром 0,8114 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, місце розташування - вул. В. Васильківська, 57/3 у Печерському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки розміром 0,8114 га, укладеного 25.03.2005 між Київською міською радою та Товариством «Знання» України (код ЄДРПОУ 00016490), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого в реєстрі за №216, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 01.04.2005 за №82-6-00282 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди, та на підставі Акту приймання-передання майна та майнових прав до статутного капіталі від 02.03.2015, одночасно з реєстрацією переходу права власності на нерухоме майно право, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, тобто 05.03.2015, коли зареєстроване право власності;

визнати протиправними дії Мінюсту щодо порушення строків проведення державної реєстрації прав іншого речового права - переходу права оренди до Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на земельну ділянку кадастровий номер 8300000000:79:018:0002 розміром 0,8114 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, місце розташування - вул. В. Васильківська, 57/3 у Печерському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки розміром 0,8114 га, укладеного 25.03.2005 між Київською міською радою та Товариством «Знання») України (код ЄДРПОУ 00016490), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого в реєстрі за №216, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 01.04.2005 за №82-6-00282 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди, та на підставі Акту приймання-передання майна та майнових прав до статутного капіталі від 02.03.2015, одночасно з реєстрацією переходу права власності на нерухоме майно право, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, тобто 05.03.2015, коли зареєстроване право власності;

зобов`язати відповідача прийняти рішення щодо державної реєстрації переходу права оренди до Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:018:0002 розміром 0,8114 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, місце розташування - вул. В. Васильківська, 57/3 у Печерському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки розміром 0,8114 га, укладеного 25.03.2005 між Київською міською радою та Товариством «Знання» України (код ЄДРПОУ 000 і 6490), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого в реєстрі за №216, та зареєстрованого Головним управлінням ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 01.04.2005 за №82-6-00282 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди, на підставі Акту приймання-передання майна та майнових прав до статутного капіталі від 02.03.2015, одночасно з реєстрацією переходу права власності на нерухоме майно право, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, тобто 05.03.2015, коли зареєстроване право власності;

зобов`язати Міністерство провести державну реєстрацію переходу права оренди до Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:018:0002 розміром 0,8114 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, місце розташування - вул. В. Васильківська, 57/3 у Печерському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки розміром 0,8114 га, укладеного 25.03.2005 між Київською міською радою та Товариством «Знання» України (код ЄДРПОУ 000 і 6490), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого в реєстрі за №216, та зареєстрованого Головним управлінням ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 01.04.2005 за №82-6-00282 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди, на підставі Акту приймання-передання майна та майнових прав до статутного капіталі від 02.03.2015, одночасно з реєстрацією переходу права власності на нерухоме майно право, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, тобто 05.03.2015, коли зареєстроване право власності.

В обґрунтуванні позову зазначалось, що отримавши від позивача документи для проведення державної реєстрації права власності та іншого речового права - переходу права оренди, відповідач повинен був суворо дотримуватись вимог законодавства та організаційних засад проведення державної реєстрації прав, визначених законом, однак, всупереч закріпленим принципам та законодавчим вимогам, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, яка виразилась у неприйнятті ним рішення, в частині проведення державної реєстрації за позивачем переходу права оренди на земельну ділянку, яка розташована під будівлею, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016, у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, як встановлено судовим розглядом справи, позивач не подавав уповноваженому суб`єкту окрему заяву з вимогами про здійснення державної реєстрації речового права (права оренди) на нерухоме майно (земельну ділянку), що є похідним від права власності на належні йому нежитлові приміщення й це, як наслідок, не зумовлювало виникнення передбачених законом підстав для вчинення державним реєстратором реєстраційних дій, які є предметом даного спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватний вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань» отримав від ВГО Товариство «Знання» України (код ЄДРПОУ 00016490), як від свого засновника, в якості внеску до статутного капіталу нерухоме майно: нежилий будинок-адміністративно-виробничі приміщення, планетарій із зоряною залою, холодильна станція, що знаходиться в місті Києві по вулиці Велика Васильківська ( колишня Червоноармійська) / Фізкультури , будинок 57-61/ 3 (п`ятдесят сім тире шістдесят один дріб три), яке належало Товариству «Знання» України (код ЄДРПОУ 00016490), на підставі Свідоцтва про право власності серії НБ №010002803, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації 26.04.2001 на підставі Наказу «Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна» від 17.04.2001 №198-В, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 08.05.2001, в реєстрову книгу №39П-251 за реєстровим №3699-П, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В. 27.01.2014 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 277387380000 за №4420355, який (з урахуванням Договору купівлі-продажу від 27.01.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В., за реєстровим №21 про продаж 282,5 кв. м. (групи приміщень №4) І поверху, які складають 29/1000 частин від всього будинку, та Договору купівлі-продажу від 13.02.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С. В., за реєстровим №203 про продаж (відчуження) 10 кв. м. частини групи приміщень №3 (приміщення 22а,23,24,36,35а) (від нежилої будівлі літера «А»), що складають 1/1000 (одна тисячна) частин від всього будинку) становить загальну площу 9425,7 кв. м. та складає 970/1000 (дев`ятсот сімдесят тисячних) частин від всього будинку загальною площею 9718.2 кв. м., що зазначено у Свідоцтві про право власності НБ №010002803.

Відповідно до вимог Статуту Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань», питання щодо розпоряджання майном віднесено до компетенції Президії ВГО Товариство «Знання» України, як єдиного засновника.

05.03.2015, в силу вимог статті 182 ЦК України, статей 2, 3, 15 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), позивач звернувся із заявою про державну реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно, що підтверджується Карткою прийому заяви №19807114.

02.04.2015 позивач звернувся до Державної реєстраційної служби України (вх. №Пі-Юр-301-15 від 02.04.2015) із запитом на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» з проханням повідомити результати розгляду заяви про реєстрацію.

10.04.2015 позивач звернувся до Міністерства юстиції України з письмовим поясненням листом №202-А від 10.04.2015 щодо проведення державної реєстрації за поданою заявою про реєстрацію.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що 16.04.2015 позивач додаткового надав нотаріально посвідчену заяву/письмову згоду співвласника про внесення майна до статутного капіталу від ТОВ «Розвиток ріелті» від 15.04.2015, посвідчену Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Калашовою Л. В., яка зареєстровану у реєстрі за №494.

В подальшому, 28.04.2015 державний реєстратор прав на нерухоме майно Молдованова Г. М. Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України прийняла рішення про проведення державної реєстрації прав на нежилий будинок, що розташований у м. Києві, вул. В . Васильківська, 57-61/3 за Приватним вищим навчальним закладом «Університет сучасних знань», податковий номер 31839933.

08.05.2015 позивачу видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТА 215282 та у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕС 315821 зазначено інформацію про перехід права на земельну ділянку.

При цьому, як зазначає позивач, відповідач лише частково виконав покладені на нього функції, оскільки не провів державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності на земельну ділянку, а саме: не провів державну реєстрацію переходу права оренди до Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:018:0002 розміром 0,8114 га, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд, місце розташування - вул. В. Васильківська, 57/3 у Печерському районі м. Києва на підставі Договору оренди земельної ділянки розміром 0,8114 га, укладеного 25.03.2005 між Київською міською радою та Товариством «Знання» України (код ЄДРПОУ 00016490), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З., зареєстрованого в реєстрі за №216, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 01.04.2005 за №82-6-00282 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди, на підставі Акту приймання-передання майна та майнових прав до статутного капіталі від 02.03.2015.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що суди попередніх інстанцій, проігнорувавши вимоги абзацу восьмого частини першої статті 16 Закону №1952-IV, абзацу третього пункту 8, пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок №868 у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), дійшли до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Скаржник наполягає на тому, що об`єкт нерухомого майна нерозривно пов`язаний із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому чинне законодавство декларує принцип, згідно з яким, у разі переходу права на об`єкт нерухомого майна відбувається автоматичний перехід права на відповідну земельну ділянку.

Спираючись на викладене, позивач вважає, що виконав усі передбачені законодавством умови для здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку одночасно з вчиненням реєстраційних дій стосовно об`єктів нерухомого майна, які на ній розташовані, однак відповідач, на думку скаржника, допустив протиправну бездіяльність й не виконав наданих йому законом повноважень, чим порушив права Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань», на захист яких подано цей позов.

Своїм правом подання заперечень на касаційну скаргу учасники справи не скористались.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Так, у частинах першій, другій статті 120 ЗК України закріплено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Тобто, наведені вище положення статті 120 ЗК України встановлює правило, згідно з яким до особи, що набула право власності на будівлі або споруди, переходить й право користування земельною ділянкою (на тих самих умовах, передбачених для попереднього користувача), на якій розміщено такі об`єкти нерухомого майна.

Водночас, таке право, згідно з частиною першою статті 4 Закону №1952-IV підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Зокрема, обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном (пункти 1, 2 частини першої статті 4 Закону №1952-IV).

В свою чергу, відповідно до частин другої, третьої названої вище статті Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтями 4-1, 4-2 цього Закону.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Статтею 5 цього ж Закону визначені об`єкти нерухомого майна, стосовно яких проводиться державна реєстрація прав. Частиною першою цієї статті передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

В той же час, за змістом частини першої статті 16 Закону №1952-IV у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об`єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються щодо однієї особи.

Порядок здійснення кількох реєстраційних дій по одній заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Поряд із цим, частинами четвертою, тринадцятою статті 15 Закону №1952-IV передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

На виконання вищезгаданої статті Закону №1952-IV затверджено Порядок №868, який, відповідно до його пункту 1, визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Як випливає зі змісту абзацу шостого пункту 4 вказаного Порядку, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно відповідно до вимог цього Порядку, крім випадків, коли державна реєстрація речового права, що є похідним від права власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності.

За приписами пункту 8 Порядку №868 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін`юст.

Заява подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна.

У разі коли право власності на житловий будинок, будівлю або споруду набувається одночасно з набуттям у відповідної заінтересованої особи речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, одну заяву щодо таких об`єктів.

У разі проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові, особі, зазначеній у пункті 1-1 цього Порядку, заяву про державну реєстрацію права власності на таке майно та заяву про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Своєю чергою, відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №868 за результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор приймає одне рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації щодо таких об`єктів.

У разі проведення державної реєстрації прав на житловий будинок, будівлю або споруду одночасно з державною реєстрацією прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, державний реєстратор відкриває відповідні розділи в Державному реєстрі прав, присвоює реєстраційні номери таким об`єктам та формує реєстраційні справи відповідно до законодавства щодо таких об`єктів, крім випадків проведення державної реєстрації речового права на земельну ділянку у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

Для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявником подаються документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності на таке майно та державної реєстрації речового права, що є похідним від нього (пункт 36 Порядку №868).

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Комплексний аналіз вищенаведених положень законодавства, з урахуванням їх юридичних зв`язків, дає підстави для висновку, що, стаття 120 ЗК України лише закріплює за особою, яка набула право власності на будинок чи споруду, приміщення тощо, право на земельну ділянку, на якій такі об`єкти нерухомого майна розташовані, при цьому, таке право є похідним від права власності й підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Разом з тим, у будь-якому випадку, підставою для здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку, похідного від права власності, є відповідна заява, подана заінтересованою стороною до уповноваженого законом органу або особи, з одночасним поданням повного і необхідного пакету документів.

За загальним правилом заява про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності (права користування земельною ділянкою), подається окремо від заяви про державну реєстрацію права власності на таке майно (будівлі споруди), або ж, у передбачених законодавством випадках, вимоги про реєстрацію речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, та про державну реєстрацію права власності на таке майно, викладаються у одній заяві, до якої додаються документи, необхідні для здійснення реєстраційних дій стосовно обох об`єктів нерухомості.

Колегія суддів звертає увагу, що, як встановлено частиною четвертою статті 15 Закону №1952-IV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Отож, якщо у заяві щодо державної реєстрації права власності на будівлю чи споруду не міститься вимог про державну реєстрацію речового права на земельну ділянку, на якій вони розташовані, яке є похідним від права власності на це майно, то й не виникає передбачених законом правових підстав для вчинення реєстраційних дій стосовно такого речового права на земельну ділянку. Аналогічні правові наслідки наступають і у випадку неподання заяви про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності, окремо від заяви про державну реєстрацію права власності на це майно.

У даному ж випадку, суди попередніх інстанцій встановили, що заяву подано позивачем лише щодо одного об`єкту нерухомого майна, а саме - нежилого будинку, при цьому, до заяви додано документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав щодо одного об`єкту нерухомого майна - вищезгаданого нежитлового будинку № 57-61 /3 по вул. Червоноармійська/Фізкультурна .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки, з установлених судами обставин справи не вбачається наявності поданої позивачем заяви, у якій би містились вимоги про державну реєстрацію права користування відповідною земельною ділянкою, на якій розташовані належні скаржникові об`єкти нерухомого майна (будівлі).

Суд же касаційної інстанції, в силу наявних у нього повноважень, не може досліджувати докази, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, відповідно до його конституційно-правового статусу, насамперед вирішує питання права на підставі обставин кожної конкретної справи, які встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи викладене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, не виявив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій ретельно проаналізовані викладені позивачем мотиви та їм надано належну правову оцінку в контексті вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, повно і всебічно встановлені обставини цієї справи.

Наведені ж у касаційній скарзі аргументи таких висновків судів не спростовують і не містять належних і обґрунтованих міркувань, які б давали підстави стверджувати про те, що Міністерство допустило протиправну бездіяльність, про яку іде мова у позовній заяві.

Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Н.В. Коваленко

Судді: (підпис) Я.О. Берназюк

(підпис) І.В. Желєзний

Згідно з оригіналом

помічник судді М.С. Авдошин

10.04.2020