Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 607/7492/17

провадження № К/9901/17252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Коваленко Н. В., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 607/7492/17

за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання;

за касаційною скаргою Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (суддя Сливка Л. М.) від 03 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Гінди О. М., Качмара В. Я., Ніколіна В. В.) від 24 жовтня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 грудня 2016 року по 01 січня 2017 року;

- зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити судді у відставці ОСОБА_2 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 грудня 2016 року по 01 січня 2017 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 28 800 грн., визначеної в довідці про заробітну плату від 05 грудня 2016 року, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Тернопільській області вих. № 620, без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує довічне грошове утримання судді у відставці, яке у зв'язку із збільшенням з 01 грудня 2016 року розміру мінімальної заробітної плати, із зазначеної дати підлягало перерахунку. Однак, Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області такий перерахунок позивачеві провело лише з 01 січня 2017 року.

3. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 листопада 2017 року Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 29 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому останній просив залишити касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року - без змін.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 07 лютого 2018 року касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з грудня 2015 року перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Тернопільської області і отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 % від заробітної плати, без обмеження граничного розміру.

12. З 01 грудня 2016 року збільшилась суддівська винагорода судді працюючого на відповідній посаді. Згідно довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Тернопільській області за № 620 від 05 грудня 2016 року станом на 01 грудня 2016 року заробітна плата ОСОБА_2, яка враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 28 800 грн.

13. 05 грудня 2016 року позивач звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про проведення перерахунку щомісячного грошового утримання починаючи з 01 грудня 2016 року, надавши при цьому довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області за № 620 від 05 грудня 2016 року.

14. Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 06 березня 2017 року № 88/П-11 позивачеві повідомлено, що йому починаючи з 01 січня 2017 року проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання виходячи із заробітної плати 28800 грн., на підставі зазначеної вище довідки.

15. Вважаючи, що такий перерахунок відповідач повинен був здійснити починаючи з 01 грудня 2016 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки заява про перерахунок пенсії була подана ОСОБА_2 05 грудня 2016 року, то з урахуванням положень ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача повинен бути проведений з 01 грудня 2016 року.

17. Разом з цим, суди попередніх інстанцій визнали безпідставними посилання відповідача на положення ч. 2 ст. 4 постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1; Порядок № 5-1), оскільки станом на день звернення позивача та виникнення у нього прав на перерахунок довічного грошового утримання вказані положення Порядок № 5-1 не були чинними.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 4 Порядку № 5-1 перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

19. У зв'язку з наведеним скаржник зазначає, що оскільки позивач звернувся з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання 05 грудня 2016 року, провести такий перерахунок з 01 грудня 2016 року не є можливим.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

21. За приписами п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

22. Статтею 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016; далі - Закон № 2453-VI) суддя, який вийшов у відставку має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.

23. У Рішенні Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначено, що не підлягає застосуванню положення п. 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

24. Отже, щомісячне довічне грошове утримання призначається і нараховується відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

25. Згідно з ч. 1, 3 ст. 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

25. Аналогічні положення містить і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).

26. Згідно з ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

27. Частиною 5 цієї статті передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

28. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VIII передбачено, що з 01 січня розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень, з 01 травня - 1450 гривень, з 01 грудня - 1600 гривень.

29. Тобто, з 01 грудня 2016 року грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді змінилось, оскільки змінився розмір мінімальної заробітної плати.

30. За таких обставин, розмір суддівської винагороди судді місцевого суду змінено. Також підлягає перерахунку і щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке визначається у певному відсотковому співвідношенні від зміненого з 01 грудня 2016 року грошового утримання працюючого судді.

31. Згідно з ч. ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-ІV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

32. Водночас, норми, яка б передбачала необхідність проведення перерахунку щомісячного довічного утримання з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінились розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, не передбачено ні Законом № 2453-VI, ні Законом № 1402-VIII.

33. За таких обставин, правильними є висновки судів, що відповідачем протиправно не проведено перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 01 грудня 2016 року.

34. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 127/13893/17.

35. Водночас, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин ч. 2 ст. 4 Порядку № 5-1, оскільки вказана норма (щодо проведення перерахунку щомісячного довічного утримання з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди) набула чинності з 16 червня 2017 року, тобто після подачі позивачем заяви про перерахунок довічного грошового утримання (05 грудня 2016 року).

36. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.

37. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі № 607/7492/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді Н. В. Коваленко

В. М. Кравчук