Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року

Київ

справа №822/6069/15

адміністративне провадження №К/9901/12577/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду в складі колегії суддів: Салюк П.І., Ніколайчук М.Є., Данилюк У.Т. від 03.12.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сушко О.О., Боровицького О.А. від 14.01.2016 у справі №822/6069/15 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, зобов'язання призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги внаслідок захворювання, отриманого в період проходження військової служби, в розмірі 200 прожиткових мінімумів, визначених Законом України "Про державний бюджет України на 2015 рік.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не дотримано вимоги Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", за яким він має право на одноразову грошову допомогу, оскільки інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що в період з 13 грудня 1981 року по 03 січня 1984 року ОСОБА_2 проходив військову службу в складі в/ч пп 53349, що підтверджується довідкою Полонського районного військового комісаріату Хмельницької області №1534 від 27 жовтня 2003 року.

22 січня 2004 року позивачу первинно встановлено ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК №056057.

19 грудня 2005 року ОСОБА_2 встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК №063229.

16 грудня 2008 року позивачу встановлено довічно ІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК №152808.

17 вересня 2015 року позивач звернувся до Міністра оборони України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму на підставі ст.ст. 16-1, 16-2, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29 вересня 2015 року №248/3/6/2649/2575 позивача повідомлено про те, що ОСОБА_2 звільнений зі служби в 1984 році, а інвалідність первинно отримана ним в 2004 році, тому на нього не поширюється дія Закону України від 04 липня 2012 року №5040-VІ "Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців" яким змінено редакцію ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та який набрав чинності 01 січня 2014 року.

Перевіряючи правильність встановлення обставин справи судами першої та апеляційної інстанції та його висновків, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975), яка набрала чинності 24.01.2014 року.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності -дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи.

Другу групу інвалідності довічно позивачу встановлено 16 грудня 2008 року.

На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статей 16-1, 16-2, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (17.09.2015 року), діяв Порядок № 975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

На час звернення позивача у вересні 2015 року порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", врегульований наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (далі - Наказ №530).

Відповідно до п.4.6 Наказу №530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня - обласних військових комісаріатів, військових частин, та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п.4.10 Наказу № 530).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що прийняття рішення про виплату чи про відмову у виплаті одноразової допомоги є виключною компетенцією Міністерства оборони України, а не Департаменту фінансів Міністерства оборони України, на який покладено обов'язок по проведенню відповідних процедурних дій по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (Міністерства оборони) розпорядниками нижчої ланки.

За таких обставин, коли розгляд заяви позивача відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком № 975 та Наказом № 530, оскільки будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося, а лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.09.2015 № 248/3/6/2649/2575 не можна розцінювати як рішення Міністерства оборони України про результати розгляду звернення позивача, колегія суддів вважає за необхідне захистити право позивача шляхом зобов'язання Міністерства оборони України вирішити питання щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, судові рішення належить скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України задовольнити частково.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення з питання виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

..........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду